Село Озера на Київщині росіяни окупували на другий день повномасштабного вторгнення. За словами місцевих, протягом місяця окупації тут залишалося близько 200 людей. Нещодавно правоохоронці затримали старосту цього села — за співпрацю з російськими військовими.

Журналісти «Слідства.Інфо» побували у селі Озера та поспілкувалися з людьми про життя під час окупації, та дізнатися їхню думку з приводу арешту старости села — Вадима Мартинова, якого українські правоохоронці звинувачують у державній зраді.

«НАДАВАВ МАРШРУТИ ДОРІГ ДЛЯ НАСТУПУ НА СТОЛИЦЮ»

У лютому цього року Служба безпеки України опублікувала інформацію про затримання ще одного прибічника російських окупантів. Ним виявився Вадим Мартинов — староста села Озера. У повідомленні про підозру мова йде про те, що чоловік перейшов на бік ворога та почав виконувати повноваження старости села від імені окупаційної військової влади.

На фото вусатий чоловік у білій сорочці, позад нього багряний фон

Вадим Мартинов — староста села Озера

Крім того, очільника села звинувачують у тому, що він надавав солдатам армії РФ маршрути доріг у напрямку столиці, отримав від окупантів автомат Калашникова та відкрито закликав місцевих мешканців до співпраці з ворогом.

«17 лютого о 7 годині ранку я прокинулася раніше, пила каву, почав гавкати собака. Я вибігла на вулицю, на купах з піском стояли військові, наставивши автомати вже на двір. Зайшов чоловік, документи не показував і почав кричати: «Де чоловік?», — згадує про ранок затримання Валентина, дружина Вадима Мартинова.

Жінка з білявим волоссям сидить біля вікна

Валентина Мартинова — дружина старости села Озера

«ДУМАВ, ЩО РУСКІЄ ПРИЙШЛИ НА ВСЕ ЖИТТЯ»

Думки односельчан щодо дій старости під час окупації різняться. Деякі стверджують, що чоловік ні в чому не винен і затримали його необґрунтовано, інші ж кажуть, що Вадим Мартинов був справжнім колаборантом.

«Я не мала права ходити так, як Мартинови. Вони дуже вільно ходили по вулиці, спілкувалися з ними (з окупантами, — ред.), і взагалі люди багато чого бачать, але всі мовчать. Мені прямо в очі говорять — ми нікому нічого казати не будемо… Мартинов сама справжня падла. Все. Бог суддя над ним і його сім’єю», — розповідає Валентина, мешканка Озер, яка не надто охоче погоджується на розмову.

Розмова журналістки з Валентиною, мешканкою села Озера

Колишня голова села, Лариса Кушніренко, розповіла журналістам, що до неї приходили окупанти й схиляли до співпраці.

«До нас приходили з обшуками кадирівці, поставили нас під стінку і наставили автомати. І сказали, що я, як держслужбовиця, мушу співпрацювати з нами. Тому що староста Мартинов з ними співпрацює. Все. Це єдине, що я сказала у своїх свідченнях. Я його не бачила, що він робив, де він робив», — каже Лариса.

Журналісти «Слідства.Інфо» поспілкувалися також із сусідкою підозрюваного у держзраді старости — Наталею. Жінка емоційно розповідає про посадовця і висловлює думку, що саме через таких, як він, і почалася ця війна.

«З тими руськими під ручку візьметься і курить. До них ніхто не заходив. Прожили, як на курорті», — пригадує Наталя. Жінка додає, що сім’я старости могла навіть користуватися мобільним зв’язком: «Вони дзвонили. Бачите, там поверхи у них є. Стояли й видзвонювали».

За словами сусідки, односельці бачили, як Вадим Мартинов катався на БТРі й мав при собі автомат.

«Воно все на світі розкаже. Де які дороги, де що знаходиться, де які війська, там мости ще, там злітна смуга, там якесь озеро, там ліс. Вони (окупанти, — ред.) за тиждень знали, в якому дворі яка собака живе», — розповідає жінка.

У Мартинова, за словами Наталі, була лише одна мотивація — залишитися очільником села: «Він думав, що руські прийшли на все життя. Йому все одно було, чи Росія, чи американці, йому головне було залишитися головою. Ціль у нього така. Безсовісна людина, зовсім безсовісна».

«ВСЬОМУ СЕЛУ ДОПОМАГАВ»

Коли Вадима Мартинова прийшла затримувати СБУ за підозрою у держзраді, за нього вступилося багато мешканців села Озера, які переконані, що чоловік не робив нічого поганого під час окупації.

Житель села Андрій, каже, що Мартинов — єдиний, хто не боявся і ходив допомагати людям: «Він зробив перепис села, тобто він знав на момент окупації, скільки нас було людей, хто лежачий, хто пенсіонер. І до них ходив через день — ділився тим, що було».

На фото два чоловіки: один стоїть на задньому фоні, схрестивши руки. Інший - сидить на капоті машини. Позад них паркан і будинки

Андрій — мешканець села Озера

Ще один житель села — Володимир — також коментує поведінку старости у критичні моменти під час окупації: «А скільки людей повмирало. Приходили до нього (Вадима Мартинова, — ред.), він збирав хлопців, організовував, щоб похоронити цих людей. Дозвіл треба було брати, його ж не пускали (військові РФ, — ред.). Але він не боявся».

Чоловік стоїть біля авто світлого кольору й показує рукою позад себе

Володимир — мешканець села Озера

Мешканець села Віктор розповідає, що Вадим Мартинов врятував десять солдатів Нацгвардії: «10 чоловіків, молодих солдатів з Нацгвардії. Їх не взяли, бо вони ще не прийняли присягу. Мартинов сховав форму, переодягнув їх у цивільне, намагався вивезти своєю машиною».

Інший чоловік додає, що старості села не вдалося вивезти українських солдатів, оскільки у напрямку Гостомеля дорога вже була перекрита росіянами. Хлопці переховувалися у місцевих, а 11 березня під час «зеленого коридору», військові виїхали разом з цивільними.

На фото два чоловіки стоять біля світлого авто

Віктор — мешканець села Озера

Місцеві не розуміють, чому чоловік, який допомагав усьому селу вижити під час окупації, зараз за ґратами. Люди переконують, що автомат Мартинов отримав під розписку від українських військових, а після деокупації одразу його повернув.

«Все це брехня, що він з пов’язкою ходив, що він на БТРі катався. А той злощасний автомат, який він під розписку взяв, може який один день він з ним і їздив, хіба можна було при кацапах з автоматом ходити?», — говорять селяни.

25 лютого жителі села зібралися, щоб обговорити ситуацію з ув’язненням Вадима Мартинова. Валентина, жінка старости, каже: «Люди не вірять в те, що це могло бути. Тому що не було спілкування з ними (з росіянами — ред.)».

Мешканці села Озерне написали спільну заяву проти затримання та обвинувачення старости села. Під нею підписалося 168 людей. За словами Валентини, під час окупації у селі залишалося близько 200 людей.

«Люди до батька тягнулися. Ми не виїхали через те, що батько сказав, що залишиться з людьми, не кине їх. І люди просто самі до нього приходили», — пригадує Мирослава, донька Вадима Мартинова.

На фото дівчина стоїть у квартирі біля холодильника, обклеїного магнітами

Мирослава донька звинуваченого Вадима Мартинова

Наразі Вадим Мартинов перебуває в СІЗО, якщо його провина буде доведена, то чоловіка можуть засудити до 15 років ув’язнення за державну зраду (стаття 111, частина 2 КК України).

Читайте також: «Ми боїмося, що прийдуть його дружки»: мешканці села на Сумщині остерігаються священника-колаборанта з кримінальним минулим