В окупованому Мелітополі росіяни викрали батька журналістки Світлани Залізецької, щоб схилити її до співпраці. Жінці вдалося виїхати з окупованого міста й врятувати своє життя.
«Слідство.Інфо» поспілкувалося зі Світланою Залізецькою, журналісткою сайту «Ріа.Мелітополь», про викрадення її батька росіянами, а також про те, як їй вдалося врятуватися. Про це йдеться у документальному фільмі «Окупація: ціна слова».
«У МІСТО ЗАВЕЗЛИ КАРАТЕЛІВ»
26 лютого російські військові окупували Мелітополь. Люди почали масово виходити на мітинги проти окупантів.
Журналістка сайту «Ріа.Мелітополь» Світлана Залізецька розповідає, що разом з колегами намагалася доносити інформацію про події в місті, попри постійні хакерські атаки Росії на новинний сайт.
Світлана Залізецька — журналістка з Запорізької області
«Нас дуже потужно дедосили (кібератака з метою порушення роботи сайту, — ред.) рашисти, і у них це все було дуже сплановано. Вони не хотіли, щоб хто-небудь знав про те, що відбувається. Ми ж хотіли навпаки показати всім, що нас тут бомблять», — каже Світлана.
Місцеві журналісти знімали на відео і фіксували мітинги українців, які виходили на вулиці на протести. Росія завезла в Мелітополь Росгвардію, яка почала жорстоко розганяти мирних мешканців.
«Потім завезли в місто карателів… Спочатку вони оточували площу — відбирали телефони, забороняли себе знімати. Потім почали бити кийками, пускати газ, вивозити за місто… Це такий був «урок», що завтра вже виходити не треба. Але люди продовжували виходити, поки їх не почали саджати у полон», — згадує Світлана.
«РАДИЛИ» ПРАЦЮВАТИ НА ОКУПАНТІВ
Самопроголошена «керівниця» окупаційної адміністрації Мелітополя Галина Данильченко захотіла зустрітися особисто зі Світланою Залізецькою, щоб схилити її до співпраці з росіянами.
«Зі мною зустрічалась Галина Данильченко. Вона не афішувала цю зустріч. Сказала, що пропонує і «радить», щоб я працювала на окупантів, щоб ЗМІ працювало на окупантів, і що зі мною хоче зустрітися комендант. Я сказала, що я не хочу і не буду з вами працювати», — говорить Світлана.
Ілюстрація зустрічі Світлани Залізецької з колаборанткою Галиною Данильченко
Світлана Залізецька пригадує, що вона чула про списки, за якими окупанти приходили до журналістів.
«Коли ми розмовляли з Данильченко, то вона сказала, що їм не потрібні будь-які журналісти, їм потрібні лідери, за якими підуть люди, і до яких прислухаються, і люди авторитетні. У них були списки, за якими вони йшли», — розповідає журналістка.
У той же день жінка дізналася, що росіяни викрали міського голову Мелітополя Івана Федорова. Світлана зрозуміла, що з мером теж зустрічалися й пропонували співпрацю.
«І тоді я зрозуміла, що, мабуть, з ним зустрілись і він сказав «ні». Якщо я зустрінусь (з комендантом, — ред.) і скажу «ні», то те ж саме чекає на мене. І тоді я стала шукати шляхи, як виїхати», — згадує журналістка.
ВТЕЧА З ОКУПАЦІЇ
Світлана вирішила негайно виїжджати з Мелітополя, щоб не потрапити у полон до росіян. Жінка дістала чужий паспорт, оскільки вона була у списках, тому окупанти не випустили б її через блокпост.
Ілюстрація виїзду Світлани Залізецької з окупованого Мелітополя
«Я виїжджала під чужим паспортом і в вигляді лікаря. За легендою ми їхали лікувати або забирати людину, у якої стався інсульт. Їхала у швидкій, мені сказали взяти лише найнеобхідніше», — згадує журналістка.
Світлана сховала свої сім-карти у шкарпетку, щоб росіяни їх не знайшли. Жінка каже, що на швидкій вони проїхали близько 18 блокпостів росіян, перш ніж їм вдалося дістатися до Запоріжжя.
Ілюстрація виїзду Світлани Залізецької з окупованого Мелітополя
ВИКРАДЕННЯ БАТЬКА
Поки журналістка рятувалася від окупантів, вони приїхали до будинку її батьків і влаштували там обшук.
«Вони почали обшук проводити, запитувати, де я, чому виїхала. Дивилися фотографії, запитували: «хто це, чим займається, де навчається, де донька, де чоловік». Обшук проводили військові і ФСБовець спілкувався з батьками. Ну а потім татові сказали: «хай збирається і їде з нами», — каже Світлана.
Окупанти зателефонували журналістці пізно ввечері з номера батька й наказали повернутися в місто.
«І я кажу: «тату, можеш передати, що я нікуди не буду повертатися… Я сказала: «Тату, терпи»… Він сказав: «я терплю». Ну, і все, на цьому зв’язок перервався… (Плаче)», — говорить Залізецька.
Росіяни тримали батька Світлани у полоні в одному з підвалів. Чоловіка водили на нічні допити й постійно ставили одне й те ж запитання: «за що сидимо?», а він відповідав: «за прізвище».
Батько Світлани Залізецької
Окупанти вимагали від журналістки відмовитися публічно від роботи в медіа в обмін на батька.
«Мені зателефонував ФСБовець, на ім’я Сергій. Ну і почав казати, що я повинна віддати всі паролі від сайту, телеграм-каналу, від всіх соцмереж… Я сказала, що всі паролі не в мене. Тоді була умова така: «ми відпустимо батька, якщо ви напишете публічно, що не працюєте більше не ваша медіа», — розповідає Залізецька.
Скрін сторінки Світлани Залізецької
Після публікації відмови від медіа окупанти повернули додому батька Світлани Залізецької.
«Мені прийшло повідомлення чомусь від Галини Данильченко, яка написала: «дякую за співпрацю». Можливо, вона подумала, що я дійсно з ними почну працювати, не знаю», — каже Світлана.
«ПОКАРАННЯ БУДЕ»
Виконавча директорка інституту масової інформації Оксана Романюк каже, що метою України має бути справедливе покарання для всіх російських злочинців.
«Без справедливого покарання ця історія буде повторюватися. Ці злочини будуть скоюватися і далі, і в інших країнах. Та сама Росія буде продовжувати… без покарання не буде припинення цих страшних злочинів», — каже Романюк.
Зараз Світлана Залізецька живе на вільній від російських окупантів території та чекає на повернення додому, в рідний Мелітополь.
Світлана Залізецька
«Я вірю, що не всі вони втечуть. Бо і Херсон це показує, що не всі втекли. Дехто там ховається, але я не знаю, на що вони там надіються. Покарання буде», — каже Залізецька.
