Під час окупації Херсонщини росіяни викрали українського журналіста Олега Батуріна, щоб змусити його стати рупором кремлівської пропаганди.
Журналісти «Слідства.Інфо» поспілкувалися з кореспондентом херсонської газети «Новий день» Олегом Батуріним про роботу під час окупації та російський полон.
«ТИХ, ХТО НАВАЖИВСЯ ВИЇХАТИ, — РОЗСТРІЛЮВАЛИ»
Після 24 лютого 2022-го багато українських медійників вимушено стали воєнними журналістами — почали висвітлювати злочини росіян на окупованих територіях.
Журналіст Олег Батурін з Каховки Херсонської області, яку російські військові окупували у перші дні повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Олег Батурін — журналіст газети «Новий День»
За словами журналіста, у Каховці було дуже багато росіян та військової техніки. Окупанти розстрілювали на блокпостах людей, які намагалися виїхати з міста.
«Була інформація про те, що окупанти не пропускають через блокпости, не пускають без перепусток нікого… Тих, хто наважувався виїхати, — розстрілювали. Не було зрозуміло, чи це всіх розстрілюють, чи окремих якихось людей… Було дуже страшно», — згадує журналіст.
Олег Батурін говорить, що прочитав в офіційних джерелах про викрадення на Херсонщині майже 600 людей. Однак тоді чоловік вважав цю інформацію фантастикою, оскільки не було жодних підтверджень.
«Мої рідні попереджали, що через них мені передавали «привіт»… Не знаю, як це сказати, тоді, 12 березня, в ту суботу, у мене все-таки якась чуйка була», — каже Олег.
«МИ ТОБІ ВІДРІЖЕМО ГОЛОВУ»
Олегу зателефонував Сергій Цигіпа — волонтер з Нової Каховки, з яким він з 24 лютого 2022-го обмінювався інформацією щодо ситуації у їхніх містах, і попросив зустрітися.
«Ми домовилися з ним зустрітися о 5-й вечора на автостанції в Каховці. Ну, не знаю, тривога якась була… Я пам’ятаю, що останню новину опублікував про те, що окупанти збираються референдум проводити… і закрив ноутбук десь о 16:40», — згадує Олег.
Коли журналіст прийшов до місця зустрічі, то волонтера там не було. Натомість на вулиці стояв цивільний автомобіль з українськими номерами.
«Було холодно, я одягнув теплу зимову куртку і пішов на автостанцію. Там не було Цигіпи… Я зрозумів, що бігти, десь ховатися немає сенсу. Я просто швидко пішов… Через те, що там велика кількість скупчень кіосків, то вони (окупанти, — ред.) не одразу мене помітили. Я встиг пройти майже до кінця платформ», — каже Олег.
Росіяни кинули Олега колінами на асфальт, почали виламувати руки.
«Натягнули на мене наручники, капюшон куртки — на обличчя. Притискали голову, щоб вона теж була максимально вниз опущена. Бити почали, ногами били, прикладами», — згадує Олег.
Ілюстрація Ніки Любчич
Після допиту чоловіка кинули на підлогу авто й повезли в Новокаховську міську раду, де на нього чекав гауляйтер Нової Каховки — Володимир Леонтьєв.
«Я його впізнав одразу, бо я вже бачив по фотографії, як він виглядає. І він був героєм моєї публікації… Почали мені погрожувати (Леонтьєв і ще один чоловіку військовій формі, — ред.), розповідати, як вони мене будуть вбивати», — каже журналіст.
Ілюстрація Ніки Любчич: окупант, який представився Отаманом Івановичем (стоїть ліворуч), Володимир Леонтьєв (стоїть праворуч)
Олег розповідає, що Леонтьєв почав детально описувати, як він буде вбивати журналіста: «Він казав: «Я візьму ніж і буду зрізати з тебе шкіру, щоб ти повільно й в муках помирав, стікаючи кров’ю… Потім ми тобі відріжемо голову. Відріжемо тобі руки, ноги. Спочатку пальці, шкіру пальців». Він мені здався психопатом».
У камерах, де окупанти тримали полонених, кожного дня проводили допити. Росіяни добре знали, ким працює Олег Батурін.
«Усі чітко, абсолютно чітко знали, хто я… У мене таке враження, що вони не брали людей просто так. Вони всі знали, що я журналіст. Цей Леонтьєв знав, він сам про це сказав, і він згадав мою публікацію. ФСБовці постійно мене допитували: «А що ти, журналіст Батурін?», — говорить Олег.
Чоловік розповів «Слідству.Інфо», що російських окупантів цікавила інформація саме про журналістів. Вони намагалися дізнатися їхні імена, адреси, телефони.
«ТАТО ОБОВ’ЯЗКОВО ПОВЕРНЕТЬСЯ»
Дружина Олега — Наталія — сиділа біля вікна і сподівалася, що чоловіка відпустять.
Наталія Батуріна — дружина журналіста
«До 9-ї вечора ми були вдома з дитиною. Я думала, що він прийде… Як кажуть, проведуть «бесіду» і відпустять… І щоб Давид (син, — ред.) поспав, тому що він мене підтримував. І постійно мене обіймав і казав, що тато обов’язково повернеться», — крізь сльози говорить Наталія.
Поки росіяни тримали Олега у полоні, його син Давид підтримував маму й вірив, що тата відпустять.
«Я говорив, що буде все добре, він не пропаде, що почекаємо. У перший день я казав: «почекаємо ще трохи, сто відсотків прийде». Мені самому було важко, але я не показував емоції… Я знав, що він там не помре», — каже Давид.
Давид Батурін — син журналіста
«СПІВПРАЦЯ» З ФСБ
Олег Батурін вважає, що його допитував представник російських спецслужб: «У мене таке враження, що зі мною «працював» ФСБовець, бо дуже характерна поведінка була. Я там десь 6 годин провів у цьому кабінеті з капюшоном і зі скотчем на голові».
На чоловіка тиснули, вимагали видати контакти «трьох фашистів» і змусили підписати документ про співпрацю з ФСБ.
«Мене примусили підписати папірець, у ньому було написано: «Я, Батурін Олег Ігорьович, зобов’язуюсь співпрацювати з федеральними органами Російської Федерації. Батурін О. і підпис», — каже Олег.
Олег Батурін — журналіст газети «Новий День»
20 березня 2022-го зранку російські військові зайшли в камеру Олега й наказали збиратися: «Просто зайшли в камеру, сказали: «збирай речі, ми тебе відвеземо додому». Знову капюшон на обличчя, зав’язали руки, але тоді вже не кайданками, а такою пластиковою стяжкою і відвезли мене в Каховку».
Дружина Олега згадує, що коли чоловік повернувся додому, то вона його не впізнала: «коли я його побачила, він ледь йшов, і взагалі… Я його навіть не впізнала. Він схуд і, як тоді з’ясувалось, у нього були поламані ребра».
«Коли він прийшов до нас перший раз, він там був сім днів… Люди є деякі, які були два-три місяці, а він — сім днів, але все одно таке відчуття, що він цілий рік не їв», — каже Давид.
ХТО КРИВДНИК
Під час одного з допитів разом із гауляйтером Леонтьєвим журналісту погрожував чоловік, який представився Отаманом Івановичем. Олег Батурін вирішив ідентифікувати свого кривдника.
«Було цікаво, хто такий Отаман Іванович з Донецька. Мені надіслали кілька фото, без прізвищ. І на мене дивилося обличчя цього чоловіка, який погрожував мені «трійкою» (орган позасудового винесення вироків у СРСР, коли троє карателів проговорювали людей до розстрілу, — ред.), яка мене розстріляє», — говорить Олег.
Журналіст встановив, що цього чоловіка звати Валентин Мотузенко. Він є радником голови так званої ДНР.
Колаборант Валентин Мотузенко
Попри пережитий полон, Олег Батурін не покинув журналістику. Він працює у Кримському центрі журналістських розслідувань і в міжнародному проєкті «Розплата. Україна свідчить».
Олег Батурін з дружиною та сином
Олег сподівається, що усі кривдники отримають справедливе покарання за свої злочини.
«Над ними повинен відбутися такий самий процес, як і над нацистськими злочинцями Другої світової війни», — каже Олег Батурін.
Читайте також:
