З початком туристичного сезону спроб незаконного перетину кордону у гірській місцевості стало у декілька разів більше. Про це журналістам «Слідства.Інфо» розповіли прикордонники, які відповідають за ділянку відділу «Селятин» у Чернівецькій області. Звідти, під виглядом відпочивальників, чоловіки мобілізаційного віку намагаються через гори незаконним способом перетнути кордон до Румунії. На рівнинній території частіше підробляють документи, додають прикордонники. Втікачі намагаються проїхати контрольно-пропускний пункт у селі Мамалига й потрапити до Молдови, або на тій же ділянці перепливають річку Прут і опиняються у Румунії.
Журналісти «Слідства.Інфо» дізналися, як відбувається патрулювання у прикордонні та до яких методів вдаються небажаючі мобілізуватися.
«ТІКАЄ, А ТИ НАМУЧЕНИЙ БІГАЄШ ЗА НИМ»
До пʼятикілометрової прикордонної смуги у Чернівецькій області входить майже 50 населених пунктів. Серед них і ділянка відповідальності прикордонної служби «Селятин» з селами Сарата, Селятин, Шепіт і Руська.
Шлях до села Селятин прокладається через гори, ріки і бездоріжжя. Через свій рельєф, це одна з найскладніших зон відповідальності Чернівецького прикордонного загону. Разом з військовими, журналісти підходять до воріт, вони на замку, а перед ними і після — контрольно-слідова смуга державного кордону. Це така смуга зораної землі, шириною від 3 до 7 метрів. На ній, пояснюють прикордонники, зручно фіксувати сліди порушників.
«Приходить людина на заставу. Начальник застави вирішує, хто може пройти за ворота. Людину записують, вносять у базу, вона отримує допуск і йде разом з прикордонником сюди. Їй відкривають ворота, вона може запустити корів чи робочих і назад закриває, заробляє смугу слідів і повертається з цією ж людиною назад. По слідах видно, скільки осіб йдуть, туди чи назад», — розповідає дронар Володимир.
Часто, кажуть прикордонники, бачать сліди людей, які не перейшли межу, а тільки підійшли до воріт. Їх називають «фішкарі», вони відстежують зміну групи чергування прикордонників та передають інформацію порушникам.
Поруч з лінією інженерних споруд прикордонник Володимир запускає дрона. Чоловік каже, що на рівнинній території шукати порушників легше, ніж у Селятині по горах серед лісу.
«Це праворуч Україна, а ліворуч уже Румунія», — показує на моніторі Володимир, — «Звертаю увагу на людей з туристичними рюкзаками, серед них часто трапляються порушники. Як тільки фіксую — повідомляю групу чергування, тоді вони виїжджають на місце. Зараз у нас чисто».
Разом з прикордонниками Євгеном та Дмитром журналісти вирушають на патрулювання у бік до вежі спостереження. Дорогою звертають увагу на сліди на доріжках пересічення кордону та на загороджений паркан, щоб був цілий без розтяжок.
«Я інакше уявляв кордон. По телевізору показують, що огорожа, вишки стоять, освітлення. На машинах їздять, а тут виявляється, що треба пішки йти бог знає скільки кілометрів. Ще й за порушниками бігати, які свого (Україну, — ред.) зраджують і тікають», — розповідає прикордонник Євген.
Євген на службу потрапив близько року тому. Жив у сусідній Івано-Франківській області. Жартує, що його викрали військові ТЦК.
«Йшов собі на роботу. Нікого не чіпав. Стали ТЦК. Питають: «Поїхали?». Поїхали. Я ж не ховався ні від кого, ходив на роботу. Зупинили мене. І все, опинився тут за 150 кілометрів від домівки», — каже Євген.
«Я НА СЛУЖБІ, А ІНШІ ТІКАЮТЬ ВІД ВІЙНИ НЕЗАКОННО»
У небі пролітає гвинтокрил, це один зі способів патрулювання кордону. Також військові використовують метод стеження з прихованих камер на деревах або переходять у засідку, коли мають інформацію про потенційних порушників кордону. Ще є мобільні групи, які здійснюють перевірку кордону пішим способом та автомобілями.
Євген підіймається на вежу спостереження та дістає бінокль. На таких чергуваннях чоловік може по декілька годин проводити патрулювання: «Селятин, як на долоні. Видно все. Спостерігаємо за транспортом, людьми, хто пересувається, для виявлення правопорушників».
Раніше зі спостережних пунктів прикордонники фіксували групи людей, які хотіли нелегально перетнути кордон у бік України — мігрантів, контрабандистів з цигарками, нині такі випадки трапляються рідше. Натомість, чи не щодня фіксують спроби чоловіків мобілізаційного віку покинути незаконно Україну.
«Була зима, холодно. Один порушник намагався перетнути державний кордон. Я повідомив старшого наряду, він вирушив на затримання. Порушник призовного віку не встиг втекти. Він заховався і думав, що ми його не побачимо. Не хотів повертатися назад. Впав і каже: “Я не йду нікуди”. Ми в таких ситуаціях просимо (сміється, — ред.). Як не хочуть, то добровільно-примусово. А що робити, охороняємо державний кордон, щоб порушники не тікали. Сам мобілізований і знаю, що воно є. Образливо, що я служу, а інші тікають від війни незаконно», — розповідає прикордонник Дмитро.
Журналісти «Слідства.Інфо» поїхали далі за 160 кілометрів від Селятину, до іншого прикордонного пункту у селі Мамалига Чернівецької області, яке на рівнинній території. Тут діє пункт пропуску до села Крива у Молдові автомобілем та залізницею. Окрім того, тут Україна межує з Румунією через річку Прут.
«Памʼятаю, 17-те число було. У Мамалигу на пункт перевірки приїхала пара — жінка з чоловіком, колишнім військовослужбовцем ЗСУ. Він звільнився за три дні до виїзду за кордон. Шлюб укладений за три дні до виїзду за кордон, вони виїжджали по тому, що жінка з інвалідністю другої групи і він її “супроводжував”. А в жінки пенсійне посвідчення видане в той день, коли вони виїжджали. Люди одружилися спеціально, щоб чоловік міг спокійно виїхати за кордон», — розповідає прикордонник Владислав Журигора.
Хто хоче з порушників потрапити до Молдови, найчастіше підробляють документи, а хто в Румунію — долають паркан, а потім через річку. Кордон охороняють прикордонники, у день приїзду наших журналістів на патрулювання вийшов 18-річний Кирило.
«Я курсант Національної академії прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького. Спочатку був у Мукачівському прикордонному загоні на стажуванні. Там з одного боку гірська місцевість, а з іншого — траса, річка. Тоді дуже багато чоловіків призовного віку ловили. Люди навіть під горами спали або у покинутому готелі базувалися. Їм переважно місцеві кидали маршрути. Чоловіки у тому готелі ніч проводили, а там ведмеді, вовки у горах, страшно трішки», — розповідає Кирило.
Кирило каже, що не розуміє чоловіків, які намагаються незаконно перетнути кордон: «Я не розумію їх взагалі. Мені 18 років і я вже прикордонник, а люди, яким по 40 років, тікають. Дивлюся і не знаю, що про них сказати. Вони тікають, хоча теж можуть піти на захист України».
Понад 20 тисяч українських чоловіків «нелегально» перетнули кордон з Республікою Молдова від початку повномасштабного вторгнення. Це статистика, яку отримала молдовська служба Радіо Свобода. Проте поняття «нелегал» у цьому контексті досить неоднозначне. Адже перше, що роблять українські втікачі, — здаються молдовській владі.