До парку Межигірʼя, який став символом перемоги над режимом експрезидента Віктора Януковича, зараз наближається лінія фронту. Колишня резиденція президента-втікача розташована у кількох кілометрах від Києва на північ — саме звідти наступають російські війська і деякі з них вже у десятці кілометрів від Межигір’я.
Журналісти «Слідства.Інфо» відвідали парк і дізналися, що вже у перші дні війни сюди влучили бомби та снаряди. Ми на власні очі побачили ці руйнування та дізналися, що Януковича, про повернення якого в Україні останнім часом почали говорити, тут не чекають. Хіба як арештанта.
У Межигірʼї зараз немає відвідувачів. Здалеку чути вибухи. Поміж будівлями помітно водну гладь Київського моря, над яким українські військові регулярно збивають ворожу авіатехніку. Колишня резиденція Януковича зараз перетворилася фактично на воєнний обʼєкт. За словами коменданта Межигірʼя, Дениса Тарахкотелика, у місцевих підвалах переховуються люди із сіл поруч та біженці з тих місць, де вже йдуть бої з російськими окупантами. «Бували дні, коли в нас укривалося до 60 дітей. Зараз перебувають кілька десятків людей», — каже він.
Те, що у країні розпочалася повномасшабна війна, тут відчули відразу. У першу ж ніч на територію росіяни скинули дві касетні бомби. «Нас літаком бомбардували, знищили весь мобільний зв’язок на головній вишці», — каже Денис. Їдемо на місце потрапляння снаряду. Навколо — посічені дерева. Обладнання вишки потрощене, звʼязок на території і справді дещо погано працює. У будівлях навколо — вибиті вікна. «Це касетна бомба, тому не залишилося слідів самого снаряду. В них не стояла мета, щоб вишка упала, вони вдарили касетними бомбами просто, щоб зруйнувати максимально обладнання, яке було у трьох операторів і щоб тут перестав бути зв’язок. Слава богу, всі живі», — пояснює він.
Друга бомба прилетіла у район парку, а також посікла газон поруч зі ставком, де живуть врятовані зооволонтерами лебеді. Осколки вбили двох лебедів — чорного та білого. На газоні поруч із слідом від бомби і досі помітне пірʼя.
Крім касетних бомб, Межигірʼя в перший же день на початку війни зазнало ракетного удару. «По нам вдарили о 5:10 в перший день війни», — розповідає Денис. Російський літак вистрілив у набережну, і потрапив у район ангару, де після Революції гідності проводилися фестивалі журналістів-розслідувачів. Ангар змогли загасити власними силами.
Поруч із ангаром — кінологічний центр. Там зараз перебуває декілька невеликих собак, коти та єнот Роккі. Працівники центру кажуть, що з собаками працюють, аби вони не боялися вибухів, а от єнот переживає. Крім того, вони бояться, що їм може забракнути корму до кінця війни.
На другий день війни сюди прибилась кицька, яка нещодавно народила трьох кошенят. Назвали їх Джавелін, NLAW та Байрактар.
Але загалом до російської агресії у Межигірʼї були готові. Денис Тарахкотелик каже, що знав, що буде війна. «Вже чергував кожну ніч з числа 13-14 лютого. Межигір‘я очікувало, що так буде, ми були готові. У нас всі процеси повністю під контролем. Люди всі були проінформовані, громада була зібрана неодноразово; ми навіть проговорювали всі наші дії, тому для нас не була якась «нєожиданность». Просто більшість не вірили, ну я знав точно, що війна буде», — каже чоловік.
На ньому немає ані каски, ані бронежилета. Каже, все віддав хлопцям на передову. «Вони були потрібніші хлопцеві в окопах, ніж мені. Тому все нормально».
Разом з Денисом того дня у Межигірʼї був і його син. Каже, взяв малого, щоб трохи подихав повітрям після перебування в укритті, бо в парку було відносно спокійно. На малому — каска, і він спокійно гуляє парком, поки поруч батько.
Межигірʼя у цих умовах працює як годинник. «Все, що критично важливо, а саме щоб були нагодовані всі тварини та птахи, щоб забезпечувалися всі процеси, які починаються інженерні; ми навіть вчора включили котли, бо був мороз, і щоб не померзли комунікації», — розповідає комендант. Територію регулярно прибирають і ретельно охороняють, аби запобігти можливим мародерствам.
Зараз ексрезиденція на повному самозабезпеченні та навіть допомагає іншим. «Ми допомагаємо всім. Усі продукти від волонтерів, які нам привозять, ми тут зберігаємо у наших підвалах і холодильниках. Кому треба — по чуть-чуть, щоб ефективно використовувати все, що в нас є. Годувати людей проблеми немає, сигарети я підкуповую за можливості», — розповідає комендант.
Тварини з місцевого зоопарку теж почуваються добре. Денис каже, що харчів у них достатньо. Перші дні вибухи лякали звіринець, але тепер вони звикли, майже не реагують на них.
На повернення Януковича у Межигірʼї не чекають. А самого Януковича готові прийняти тільки як арештанта, який постане перед судом. Для цього тут навіть готові забезпечити йому охорону.
«Все буде перемога, все поправимо. Ще краще зробимо. Все відбудуємо», — каже Денис. Раптом звертає увагу на телефон, куди прийшло повідомлення. «Авіа (небезпека удару з повітря, — ред.) У нас тут небезпечне місце, бо тут якраз російські літаки і вилітають. Давайте будемо рухатися, я ж за ваші життя тут відповідаю», — каже комендант і проводжає нас до виїзду з резиденції.
