У прокуратурі Харківської області припускають, що в селі Піски-Радьківські окупанти катували полонених військових. Поряд із колись приватним будинком, що став місцем для знущань, знайшли тіло вбитого українського бійця. Місцеві теж кажуть, що бачили, як туди привозили військових з мішками на головах.

Мешканці села Піски-Радьківські Харківської області розповіли журналістам «Слідства.Інфо» про катівню, яку російські військові влаштували неподалік Будинку культури.

«ЧУЛИ ЗВУКИ УДАРІВ І КРИКИ»

Катівня у селі розташована навпроти Будинку культури. На цій вулиці росіяни жили відразу в кількох домівках, залишених мешканцями Пісків-Радьківських, які рятувалися від війни.

По сусідству з російськими військовими разом зі старенькою мамою та 9-річною донькою жила і пані Тетяна.

«Росіяни тут були, буряти, дагестанці, азійці. І ми поміж них тут існували. Усі нормально ставилися до нас. Нам, слава богу, не трапилися неадекватні», — каже Тетяна.

Тетяна — жителька села Піски-Радьківські

Водночас жінка говорить, що чула звуки ударів і крики з сусіднього подвірʼя.

«Тут військовополонених тримали. Привозили з мішками на головах. Тримали тут якийсь час. Ми чули… Вони казали: «Мы порем мародеров по древнему казацкому обычаю». Ми чули і крики, і звуки ударів. Але кого насправді вони там пороли — не знаємо», — запевняє жінка.

Тетяна каже, щойно привозили нових полонених, заходила до будинку та закривала вікна і двері, аби нічого не чути.

Одного з полонених, припускають місцеві, росіяни закатували до смерті та закопали поруч із будинком.

Валерій — житель села Піски-Радьківські

«Вони прикидали його землею та й усе, так десь на пів метра. Закопали та написали «Рядовой ВСУ». Ми його перепоховали потім нормально», — розказує житель села Валерій.

Уже після звільнення села, 24 вересня, тіло бійця забрали правоохоронці для проведення експертизи та встановлення особи, додає чоловік.

«ЗНАЛИ, ДЕ ШУКАТИ»

У катівні довелося побувати і колишньому військовому та жителю села Піски-Радьківські Іллі. Щоправда, його окупанти забрали у Борову (сусіднє село, — ред.). Чоловік переконаний, що росіянам його здали місцеві.

«Вони чітко приходили по домах і знали, де шукати. У мене документи були в різних місцях сховані, але всі знайшли. Прапори України знайшли і 92-ї бригади, де я служив», — каже Ілля.

Чоловік після отриманої на фронті травми майже втратив зір. Попри пояснення росіянам, що доглядає за матір’ю, яка майже не рухається самостійно, військові РФ сильно побили Іллю, звʼязали та забрали із собою.

«Ну, в Боровій потім били ще сильніше. Не хочеться навіть говорити. Ще і руки звʼязані та мішок на голові», — пригадує чоловік.

Після побиття та допиту вже надвечір того ж дня Іллю разом з ще кількома односельцями відпустили додому. Щоправда, ані документи, ані особисті речі так і не повернули.

«Документи на оформлення І групи інвалідності теж забрали всі. Я їх зібрав, але не встиг подати. Не уявляю, як тепер це все знову відновлювати», — жаліється чоловік.

«НАВІДНИЦЯ — ГОЛОВА СЕЛА»

Росіяни тероризували у селі усіх причетних до ЗСУ чи правоохоронних органів, каже місцевий житель Анатолій. Уже за кілька днів до звільнення прийшли і до нього, бо дізналися, що його син служить в українському війську.

Анатолій — житель села Піски-Радьківські

«Мене, мабуть, на закуску залишили. Я відбріхувався як міг, що сина вже 7 років не бачив. Взяли мене в коло. Але я правда вже не боявся, я їм сказав «раптом що, то не бийте, а прямо одразу пристрельте». Дійшло до того, що я їм набрид і вони сказали, що я хворий на всю голову та поїхали», — розповідає чоловік.

Анатолій каже, наостанок запитав у російських військових, хто про нього розказав. Чоловік запевняє, що окупанти вказали на голову села — Віру Соловйову.

Журналісти «Слідства.Інфо» встановили, що Віра Олександрівна Соловйова прийшла у місцеву політику з «Партією регіонів». З 2015 року жінка була сільською головою від проросійської партії «Відродження». Наразі, за словами Анатолія, голова села втекла разом із сім’єю у Росію.

«Вона поїхала звідси зі своєю сімʼєю: чи в Бєлгородську область, чи кудись ще на Росію… Тут багато було представників «руского міра». Мені їх не шкода, колобродів цих ср*них. Хай їдуть, повітря чистіше буде», — каже чоловік.