Столична влада звітує, у Києві — понад 4,3 тисячі споруд цивільного захисту, а половина райадміністрацій стверджує, що нібито готові прийняти понад 100% своїх мешканців під час повітряної тривоги. У реальності ж загальнодоступних укриттів, які точно здатні врятувати від небезпеки, — менше сотні.
Дізнатися, чи є укриття найпростішим або ж більш захищеним сховищем, — задача не з простих. Цього КМДА не вказує на своїй інтерактивній мапі. Як і не зазначає, чи має сховище бодай мінімальні умови, необхідні для виживання і перебування тривалий час — вбиральні, місця для сидіння, технічну і питну воду. І це — через майже чотири роки після початку повномасштабного вторгнення.
Частина укриттів існує лише на папері, частина — у занедбаному стані. Номери телефонів тих, хто опікується цими сховищами, здебільшого не відповідають. Понад 80% укриттів на четвертий рік повномасштабної війни не обладнані пандусами. Але при цьому маємо переплати на мільйони на їхньому капітальному ремонті та будівництві.
«404: укриття не знайдено. Чому безпека киян — це “службова інформація”» — інтерактивний спецпроєкт, створений на основі аналізу даних від районних адміністрацій, КМДА і журналістського розслідування «Слідства.Інфо». Він показує, як насправді виглядає система укриттів столиці, куди пішли бюджетні кошти і як далеко від будинків, у які пізніше прилетіли дрони і ракети, люди могли сховатися.
Допомогу у перевірці тендерів на ремонт і будівництво укриттів здійснив «Центр громадського моніторингу та досліджень».
Дані на мапі постійно оновлюються та доповнюються.
Сайт має зворотний зв’язок — користувачі можуть поділитися фото з укриттів та актуальною інформацією про їхній стан і доступність. Після верифікації «Слідство.Інфо» внесе ці дані на мапу.
