404: укриття не знайдено

404: укриття не знайдено
Чому безпека киян — це «службова інформація»

Авторка:
Вікторія Коломієць⁩
Редакторки:
Наталя КулакевичНастя Станко
Журналістка:
Ліза Бикова
Оператор:
Денис Клименко
Режисер монтажу:
В'ячеслав Санюк
Дизайн:
Данило МаліковТетяна Костик
Розробка:
Михайло Каліченко

Про спецпроєкт

Майже чотири роки триває повномасштабна війна, а в Україні досі бракує укриттів. За даними уряду, наявні 62 тисячі укриттів можуть вмістити лише половину населення країни. З них у Києві — 4,3 тисячі. У Київській міській державній адміністрації (КМДА) стверджують, що ці укриття вміщують понад 97% жителів столиці. «Слідство.Інфо» вирішило перевірити, чи справді з укриттями все так добре.

Від початку повномасштабної війни у Києві досі нікого не покарали за зачинені, непридатні або небезпечні укриття. Так само немає і вичерпної публічної інформації про їхній стан, місткість і готовність приймати людей під час обстрілів. Місто показує тисячі адрес, але ніхто не пояснює, які з цих приміщень справді здатні захистити.

Серед оприлюдненої цифри у 4,3 тисячі укриттів — 25% приватних. Здебільшого такими можуть користуватися виключно мешканці ЖК, а, отже, вони не є загальнодоступними. Понад 88% укриттів — найпростіші укриття, які законодавчо взагалі не вважаються захисними спорудами цивільного захисту.

Решта — загальнодоступні сховища або споруди цивільного призначення. На них «Слідство.Інфо» вирішило сфокусувати свою увагу, зібравши ці адреси на свою мапу.

Дані на мапі постійно оновлюються та доповнюються.

Сайт має зворотний зв’язок — користувачі можуть поділитися фото з укриттів та актуальною інформацією про їхній стан і доступність. Після верифікації «Слідство.Інфо» внесе ці дані на мапу.

СПЕЦПРОЄКТ ПІДГОТОВЛЕНО ЗА ПІДТРИМКИ
  • IWPR
Позначення на мапі
Укриття
Зруйновані будинки
Місце загибелі дитини
Найдорожчі укриття
Фільтри
Райони
Укриття
Позначки
Дякуємо!

Ваш відгук передано адміністраторам на перевірку — це може зайняти певний час. Перевірка потрібна, щоб запобігти публікації забороненого контенту.

Після успішної модерації ваш відгук буде опубліковано.

Адреса:
Оберіть кількість зірок для оцінки укриття
Про укриття
(111)
Відгуки

Підвали «панельок» — теж захисні споруди?

Від початку 2025 року Росія суттєво збільшила інтенсивність атак на Київ. Якщо у 2024-му в певні місяці росіяни запускали 300–400 «шахедів», то тепер столиця переживає вже до п’яти тисяч дронів-камікадзе щомісяця, стверджує співрозмовник «Слідства.Інфо» серед столичної влади.

Різко зростає і кількість загиблих та поранених. Так, згідно з даними, отриманими від Офісу Генпрокурора, з 2022 по 2024-й загалом загинули 8 дітей у Києві, а у 2025-му уже 15, це без урахування даних за грудень. До комунальних медзакладів із пораненнями після обстрілів за 2024-й звернулася 221 людина, а за 2025-й станом на 4 грудня — вже 630. Тому питання укриттів — їхньої кількості та надійності — як ніколи актуальне.

Майже будь-яку підземну споруду можна використовувати для укриття населення, принаймні так стверджує представник ДСНС Олег Стоволос. Та водночас визнає: між підвалом і станцією метро обрав би друге, але станцій метро «не така велика кількість, тому користуємося тим фондом захисних споруд, які є на обліку».

Тим часом Кодекс цивільного захисту України взагалі не визнає найпростіші укриття захисними спорудами цивільного захисту — такими є тільки сховища та протирадіаційні укриття. Там прописано, що у найпростіших укриттях населення має ховатися виключно в умовах, коли тимчасово бракує інших об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту (ЗСЦЗ).

«Як нам пояснювали спеціалісти, найпростіше укриття — воно тому і найпростіше, що рівень безпеки там найгірший з усіх тих видів укриттів, які є, якщо не брати до уваги мобільні укриття [перше мобільне укриття у Києві відкрили 18 грудня. Воно поки що єдине]», — пояснив у коментарі «Слідству.Інфо» депутат Київради Леонід Ємець, який є очільником тимчасової контрольної комісії Київради з перевірки укриттів.

5 із 10 столичних райадміністрацій стверджують, що укриттів достатньо, аби захистити понад 100% жителів їхніх районів у разі небезпеки. Найбільше з-поміж озвучених — у Печерському районі (148,2%), а найменше — у Деснянському (40,1%). Загалом, за інформацією КМДА, укриття міста вміщують 97,6% жителів.

kyiv map statistic percentage


Нині у Києві, за інформацією від КМДА, проживають майже 3 мільйони людей (2 млн 530 тисяч зареєстрованих громадян і 432 тисячі ВПО). Натомість депутат Київради Леонід Ємець навів журналістам інші дані — що у Києві мешкають близько 4 млн людей.

«Слідство.Інфо» зʼясувало, що з-поміж 4,3 тисячі столичних укриттів лише 77 є загальнодоступними захисними спорудами цивільного захисту. Загалом вони вміщують трохи більш як 54 тисячі людей. Тобто сховатися у них можуть лише близько 1,8% населення Києва (враховуючи дані КМДА про населення у 3 млн) або 1,3% (дані Леоніда Ємця про 4 млн).

Знайти справжнє сховище — задача з зірочкою

Сховищ у Києві — 512, але законодавчо вони призначені лише для окремих категорій громадян — як-от працівників певних підприємств. І хоча далеко не всі сховища розташовані поруч із критично-важливими чи військовими обʼєктами, цю норму досі законодавчо не змінили. «Слідство.Інфо» довідалося, що нині у Києві існує певна домовленість, аби у частину сховищ під час тривоги пропускали усіх мешканців. Однак через те, що ця норма ніде не прописана, це легко можна проігнорувати.

Дізнатися, чи є найближче до вас укриття найпростішим або більш надійним, із мапи укриттів від КМДА неможливо. Там вказується лише адреса, район, тип будівлі (наприклад, підвал), і номер телефону відповідального за його відкриття. Останній, до речі, потребує оновлення: із 20 випадково набраних номерів лише в чотирьох випадках хтось відповів (і всі ці люди працюють в адміністрації та фактично не опікуються укриттями), а ще у двох сказали, що вже кілька років там не працюють.

Чи є туалет у метро – це «закрита інформація»: дзвінки відповідальним за укриття.

У таблиці з переліком укриттів станом на 22 квітня 2024 року, опублікованій на сайті КМДА, — 1274 захисні споруди цивільного захисту. Під час вивчення цього документа «Слідство.Інфо» виявило, що більшість зазначених там об’єктів насправді є найпростішими укриттями, про що РДА повідомили у відповідях на запити журналістів. Приміром, у Шевченківському районі всі шість «споруд подвійного призначення», як вони названі у переліку КМДА, виявилися «рекомендованими як найпростіші укриття».

Ще частина зазначених у документі сховищ — недоступні для сторонніх, адже розміщені на територіях підприємств чи адмінбудівель. Сталось і зворотне — про кілька адрес загальнодоступних сховищ «Слідство.Інфо» дізналося від райадміністрацій, адрес сховищ, де б ви могли потенційно сховатись, немає ні на карті, ні в документі — приміром, на вул. Арсенальній, 5Д (там розміщений пологовий будинок) і на вул. Чикаленка, 21Б (житловий будинок).

З мапи КМДА неможливо отримати інформацію не лише про тип укриття, а і його наповнення. Якщо поруч із вами два рівновіддалені укриття, а ви хочете потрапити в більш просторе, обладнане або зручне (наприклад, із пандусом), то визначити це можна лише методом проб.

Журналісти «Слідства.Інфо» запитали у районних адміністрацій про наповнення всіх захисних споруд (чи є там пандус, туалет, яка площа та місткість кожного), аби зібрати все на інтерактивну мапу. Чотири з десяти адміністрацій не відповіли, пославшись на те, що це «службова інформація». Чиновники не дали відповіді й на ключове запитання — чи є ці сховища загальнодоступними. Натомість голова ТСК Київради з перевірки укриттів Леонід Ємець стверджує, що це публічна інформація, і РДА мають її надавати.

З-поміж усіх загальнодоступних сховищ і споруд подвійного призначення 25 укриттів (а це 30%) «потребують ремонту» чи «обмежено готові». При цьому на мапі КМДА ці укриття відображені без спеціальних відміток про свій стан. Деякі сховища з документа КМДА взагалі «на обліку відсутні», як-от на вул. Миропільській, 25 та на вул. Миропільській, 29, де розміщені житлові будинки. Цих адрес немає на офіційній мапі укриттів, але вони є в документі з переліком укриттів від КМДА.

Стан деяких сховищ викликає запитання. Приміром, сховище на вул. Амосова, 6 — на території Національного інституту серцево-судинної хірургії. У суді медзаклад, Солом’янська РДА та прокуратура з’ясовували, хто ж повинен ремонтувати укриття. Вирішили, що відповідальний сам Інститут серця, який нібито і так уже усунув всі недоліки, тож сховище придатне для укриття людей. Однак із фото, опублікованих у Дії, видно, що сховище все ще потребує ремонту. 

Сховище на Амосова, 6. Джерело: Дія.
Сховище на Амосова, 6. Джерело: Дія.
Сховище на Амосова, 6. Джерело: Дія.

Сховище на вул. Амосова, 6. Джерело: Дія.

Не всі станції метро однаково надійні

Нині 46 із 52 підземних станцій, за інформацією, наданою метрополітеном, працюють у цілодобовому режимі як укриття. Однак на мапі «Слідства.Інфо» ви знайдете лише 32. До речі, КМДА у своєму переліку вносить кожен вхід і перехід на станціях метро як окремі укриття.

Деякі станції метро, зокрема в Оболонському, Подільському районах і на лівому березі, будували на глибині до 10 метрів, тоді як решта станцій розташована на понад 50 метрах. На карті укриттів, яку зараз формує «Дія», ці станції або відсутні, або позначені як «прості укриття».

Депутат Київради Леонід Ємець прокоментував журналістам те, що не всі станції метро однаково позначені, так: «Абсолютної безпеки, в цілому, не існує. У будь-якому випадку, краще перебувати в тому місці, де ви можете отримати прихисток. І, зрозуміло, що дістатися до більш безпечної станції не завжди можливо — іноді доводиться користуватись тим, що є. Ці параметри, як і рівні, обраховуються ДСНС, згідно з правилами. Відповідно, якщо на мапі стоїть такий рівень, то його так треба оцінювати».

За інформацією районів, які надали дані про станції метро, та з даних «Дії» відомий розрахунок місткості: 1 метр на людину. Так, станція «Хрещатик» вміщує 1166 осіб, «Героїв Дніпра» — 980, «Звіринецька» — 1571 особу. 

Цікава ситуація зі станцією «Політехнічний інститут». З відповіді Соломʼянської РДА, станція нібито вміщує 17 700 громадян, хоча платформа не має порівняно більшого розміру, ніж решта станцій. У «Дії» ж зазначено іншу інформацію — місткість лише 1 000 осіб, при цьому укриття позначене як «просте».

Найбільше людей можуть розміститися на станціях «Вокзальна», «Палац Спорту» і «Золоті ворота». А загалом доступні станції, за винятком тих, що позначені у «Дії» як «прості укриття», вміщують 40 тисяч людей.

Дивує організація роботи ескалаторів. У комендантську годину під час повітряної тривоги, як пояснила на місці працівниця метро, ескалатори працюють тільки в один бік — спускають людей на станцію. А ось піднятися на ескалаторі можна буде лише після відбою. Або ж іти пішки.

Цікаво і про вбиральні: метрополітен журналістам у відповіді на запит повідомив, що санвузли на станціях під час повітряної тривоги відчинені, і в супроводі працівників підприємства громадян туди проводять.

«Слідство.Інфо» вирішило перевірити, чи справді це так, — і журналістку справді пропустили. Щоправда, шлях до туалету виявився довгим, крізь вузький тунель.

Теги:
  • Київ
  • КМДА
  • Укриття
Поширити публікацію:
17 Грудня 2025, 22:22