Журналістку Вікторію Рощину, яка потрапила у російський полон влітку 2023-го, спочатку тримали у катівнях на окупованих територіях, а потім ув’язнили у Таганрозькому СІЗО№2. Весь цей час Вікторії не висували жодних звинувачень. 

Про це йдеться у розслідуванні «Слідства.Інфо» «Останнє завдання Віки: що трапилось з українською журналісткою в російському полоні?»

«Вікторію затримали без жодних звинувачень. І хочу на цьому наголосити. Вона не могла навіть себе захищати», — пояснює Ірина Діденко, старша групи прокурорів Офісу Генпрокурора у справі Вікторії Рощиної. 

Під час затримання на окупованих територіях Вікторію катували, били струмом, а на її тілі свідки бачили ножові поранення. Під час її утримання Росія не говорила про те, який статус має ув’язнена журналістка. 

«З моменту викрадення її (Вікторію, — ред.) не було зареєстровано, не надано ніякого статусу підозрюваної, проти неї не було відкрито ніякого кримінального провадження, їй нічого не інкриміновано», — пояснює правозахисниця Людмила Янкіна щодо статусу Вікторії. 

Якщо хочеш бачити більше викриттів злочинів Росії на нашому сайті, підтримай нашу роботу одноразово або щомісяця

На думку прокурорки у справі, росіяни не мали права затримувати Вікторію, адже вона перебувала на окупованих територіях і не скоювала ніяких злочинів. 

Ірина Діденко, старша групи прокурорів Офісу Генпрокурора у справі Вікторії Рощиної

Ірина Діденко, старша групи прокурорів Офісу Генпрокурора у справі Вікторії Рощиної

«Затримання будь-яке цивільної особи — це вже злочин. У всьому цивілізованому світі затримувати людину можна тільки, якщо в тебе є обґрунтовані докази, що вона вчинила якийсь тяжкий злочин, або що вона там буде далі його продовжувати вчиняти. І це затримання може тривати дуже короткий період. Одразу має включатися судовий контроль, і вже процесуальні дії мають бути, якісь звинувачення, тримання під вартою, якісь ухвали. Тобто це має бути контроль самої держави над порушенням прав громадянина на території їхньої держави (Росії, — ред.). У нашому випадку, це навіть не на їхній (російській, — ред.) території, а на окупованій», — пояснює Ірина Діденко. 

Співкамерниця Вікторії, яка бачила її у Таганрозі, розповіла, що Вікторія постійно вимагала від тюремників пояснень, на якій підставі її затримали: «Вона завжди вимагала слідчого, працівників, керівництво. Вона хотіла донести, що немає ніякої справи з її затримання. Хотіла будь-яким чином достукатися до них, дізнатись, чому її саме сюди привезли».

Нагадаємо, що раніше Координаційний штаб повідомив, що Вікторія Рощина мала бути в обміні полоненими 13 чи 14 вересня, але журналістка не повернулась. На початку жовтня 2024 року батько Вікторії — Володимир Рощин — отримав лист начебто від Міноборони Російської Федерації про те, що його донька померла у полоні. У цьому короткому повідомленні зазначена дата смерті журналістки — 19 вересня 2024 року, а також те, що її тіло повернуть «українській стороні в рамках обміну тілами затриманих осіб». Обставини та причини смерті не повідомлялися. За місяці, що минули від того повідомлення, тіло журналістки не було передане її рідним.

У березні 2022 року, Рощина вже потрапляла в полон до росіян. Її протримали 10 днів в окупованому Бердянську Запорізької області. Попри це, Вікторія не припинила їздити на окуповані території, адже вважала, що не може висвітлювати події, не побачивши все на власні очі.

Журналісти агенції «Слідство.Інфо» разом з організацією «Репортери без кордонів» та колегами з медіа «Суспільне» і «Ґрати» дослідили шлях 27-річної Вікторії, дізналися про умови утримання в російській вʼязниці та зібрали свідчення тих, хто бачив українську журналістку і спілкувався з нею. 

3 березня агенція «Слідства.Інфо» презентувала фільм-розслідування про Вікторію Рощину «Останнє завдання Віки». У полоні її жорстоко катували — на тілі були нофжові поранення, журналістка важила до 30 кілограмів, а співробітники російської колонії ховали її від перевірок. 

Також журналісти «Слідства.Інфо» з’ясували, що перед полоном Вікторія робила розслідування про катівні на окупованих територіях Запорізької області. 

Читайте також: Останнє завдання Віки: що трапилось з українською журналісткою в російському полоні?