Журналістку Вікторію Рощину, яка потрапила у російський полон влітку 2023-го, спочатку тримали у катівнях на окупованих територіях, а потім ув’язнили у Таганрозькому СІЗО№2. Весь цей час Вікторії не висували жодних звинувачень.
Про це йдеться у розслідуванні «Слідства.Інфо» «Останнє завдання Віки: що трапилось з українською журналісткою в російському полоні?»
«Вікторію затримали без жодних звинувачень. І хочу на цьому наголосити. Вона не могла навіть себе захищати», — пояснює Ірина Діденко, старша групи прокурорів Офісу Генпрокурора у справі Вікторії Рощиної.
Під час затримання на окупованих територіях Вікторію катували, били струмом, а на її тілі свідки бачили ножові поранення. Під час її утримання Росія не говорила про те, який статус має ув’язнена журналістка.
«З моменту викрадення її (Вікторію, — ред.) не було зареєстровано, не надано ніякого статусу підозрюваної, проти неї не було відкрито ніякого кримінального провадження, їй нічого не інкриміновано», — пояснює правозахисниця Людмила Янкіна щодо статусу Вікторії.
На думку прокурорки у справі, росіяни не мали права затримувати Вікторію, адже вона перебувала на окупованих територіях і не скоювала ніяких злочинів.
Ірина Діденко, старша групи прокурорів Офісу Генпрокурора у справі Вікторії Рощиної
«Затримання будь-яке цивільної особи — це вже злочин. У всьому цивілізованому світі затримувати людину можна тільки, якщо в тебе є обґрунтовані докази, що вона вчинила якийсь тяжкий злочин, або що вона там буде далі його продовжувати вчиняти. І це затримання може тривати дуже короткий період. Одразу має включатися судовий контроль, і вже процесуальні дії мають бути, якісь звинувачення, тримання під вартою, якісь ухвали. Тобто це має бути контроль самої держави над порушенням прав громадянина на території їхньої держави (Росії, — ред.). У нашому випадку, це навіть не на їхній (російській, — ред.) території, а на окупованій», — пояснює Ірина Діденко.
Співкамерниця Вікторії, яка бачила її у Таганрозі, розповіла, що Вікторія постійно вимагала від тюремників пояснень, на якій підставі її затримали: «Вона завжди вимагала слідчого, працівників, керівництво. Вона хотіла донести, що немає ніякої справи з її затримання. Хотіла будь-яким чином достукатися до них, дізнатись, чому її саме сюди привезли».
Нагадаємо, що раніше Координаційний штаб повідомив, що Вікторія Рощина мала бути в обміні полоненими 13 чи 14 вересня, але журналістка не повернулась. На початку жовтня 2024 року батько Вікторії — Володимир Рощин — отримав лист начебто від Міноборони Російської Федерації про те, що його донька померла у полоні. У цьому короткому повідомленні зазначена дата смерті журналістки — 19 вересня 2024 року, а також те, що її тіло повернуть «українській стороні в рамках обміну тілами затриманих осіб». Обставини та причини смерті не повідомлялися. За місяці, що минули від того повідомлення, тіло журналістки не було передане її рідним.
У березні 2022 року, Рощина вже потрапляла в полон до росіян. Її протримали 10 днів в окупованому Бердянську Запорізької області. Попри це, Вікторія не припинила їздити на окуповані території, адже вважала, що не може висвітлювати події, не побачивши все на власні очі.
Журналісти агенції «Слідство.Інфо» разом з організацією «Репортери без кордонів» та колегами з медіа «Суспільне» і «Ґрати» дослідили шлях 27-річної Вікторії, дізналися про умови утримання в російській вʼязниці та зібрали свідчення тих, хто бачив українську журналістку і спілкувався з нею.
3 березня агенція «Слідства.Інфо» презентувала фільм-розслідування про Вікторію Рощину «Останнє завдання Віки». У полоні її жорстоко катували — на тілі були нофжові поранення, журналістка важила до 30 кілограмів, а співробітники російської колонії ховали її від перевірок.
Також журналісти «Слідства.Інфо» з’ясували, що перед полоном Вікторія робила розслідування про катівні на окупованих територіях Запорізької області.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
Читайте також: Останнє завдання Віки: що трапилось з українською журналісткою в російському полоні?
