Співробітники слідчого ізолятора у Таганрозі та спецпризначенці регулярно знущалися з громадянина Польщі Кшиштофа Галоса. Поляка захопили у полон у квітні 2023 року на Запорізькому напрямку, а вже у липні, ймовірно, він помер від побиттів. Звільнені з полону українці зауважують, що росіяни ставилися до Кшиштофа з винятковою ненавистю саме через національність.
Про це йдеться у розслідуванні «Слідства.Інфо» «Сміялися і раділи, що спіймали поляка»: росіяни взяли у полон цивільного європейця і катували його до смерті.
«Слідство.Інфо» відшукало чотирьох звільнених із полону українців, яких утримували у СІЗО №2 міста Таганрог Ростовської області РФ у той же час, що і Кшиштофа Галоса.
Експолонений Андрій згадує, що після потрапляння поляка до СІЗО, там почався справжній ажіотаж: «Вони сміялися і раділи, що зловили поляка. Казали, що ви наступні, що ви не розслабляйтеся, що ви там офігіли в своїй Європі, що ми до вас доберемся».
Одного дня Андрія та Кшиштофа разом водили митися. Нога Кшиштофа випадково провалилась у дерев’яну дошку, якою стікала вода. Його побили.
«Поляк біг, провалився ногою і розбив собі лоба. Викликали лікаря. Росіяни там його змушували щось говорити польською, вони сміялись з нього. І під час того як йому голову мотали, його ще й били. За те, що він по-польськи говорив, а не по-російськи. Що це за медична допомога, коли мотають голову, та ще й б’ють?» — ставить риторичне запитання Андрій.
Звільнений із неволі на псевдо «Бритва» розповів «Слідству.Інфо», що поляка Кшиштофа Галоса наглядачі розтягували у «ласточці» під час перевірок.
«Вони на нього: «Лях, лях, курва!», і понеслося. Ну і лупцюють його, лупцюють. Зміна нова приходить, його виводять на коридор і починають пресувати. Він стогне, починають його в “ласточці” розтягувати на шпагат. Це коли ти вибігаєш, руки задрані догори за спиною. І коли огляд — біля стіни стаєш, руки розгортаєш зап’ястками до стіни, і один [працівник СІЗО] підходить, тримає твою одну ногу, а другий її тягне. І тебе на шпагат просто розривають. Це на етнічному підґрунті до нього таке ставлення було, бо він поляк», — розповідає «Бритва».
Експолонений також пригадує, що незадовго до смерті Кшиштофа сильно набили по ногах, бо він подивився у вікно і побачив обличчя спецпризначенців. Після цього стан Кшиштофа дуже погіршився, в нього боліло тіло, було важко рухатись. Належної медичної допомоги іноземцю не надавали.
«Сиділи снідали і поляк ламаною мовою каже: «Я, мабуть, помру». А бачимо, що він такий блідий-блідий вже. І по камері дуже важко ходити, сидіти було, все болить, тіло побите. Вони (співкамерники Кшиштофа, — ред.) кажуть: «Та хоч трошки поїж». І він ложку бере, в рот вставляє, у нього каша вивалюється з рота. І почала текти слина. Він втратив свідомість. Вони ж почали гукати на допомогу. Кажуть, коли з камери його виносили, він качаніти вже почав», — згадує «Бритва».
Після цього Кшиштофа у камеру більше не повернули. А вже ввечері до його співкамерників прийшли тюремники та змусили підписати документ, де йшлося про те, що смерть Кшиштофа — природна.
«Писали пояснення, що в камері його ніхто не чіпав, співробітники СІЗО його не чіпали, що він сам помер», — каже звільнений з полону.
Хоча минуло 2,5 роки, поки невідомо, що Росія зробила з тілом Кшиштофа. У Польщу за цей час його так і не репатріювали. В Україні збігів ДНК серед повернутих тіл поки також не виявили. Свідоцтва про смерть Кшиштофа Галоса у його сім’ї також немає.
