Новина

«Тяжко. Мабуть, я не витягну»: міський голова Дніпрорудного Матвєєв втратив у полоні до 50 кілограмів, — експолонений

Зображення для публікації '«Тяжко. Мабуть, я не витягну»: міський голова Дніпрорудного Матвєєв втратив у полоні до 50 кілограмів, — експолонений'

«Слідство.Інфо» поспілкувалося зі звільненим із полону на псевдо «Бритва», якого у Таганрозі утримували в одній камері з очільником Дніпрорудного Євгенієм Матвєєвим. «Бритва» розповів, що Матвєєв не втрачав віри, що його та інших полонених повернуть в Україну та підбадьорював інших. При цьому через погане харчування він схуд приблизно на 50 кілограмів.

Про це повідомляє «Слідство.Інфо».

Звільненого з полону «Бритву» тривалий час утримували у СІЗО №2 міста Таганрог Ростовської області РФ в одній камері з міським головою міста Дніпрорудне Запорізької області Євгенієм Матвєєвим. «Бритва» каже, що в цьому місці несвободи через неналежне харчування та умови Матвєєв значно схуд. 

«Як він казав, до полону важив 125 кілограмів. То [у Таганрозі] він десь кілограмів 70-75 був. Це після Таганрогу. Тому що там — це не харчування. [Наглядач] міг відкрити «кормушку» і кинути ложку. Постовий питає: «Так їх же там четверо». — «Вони не вибагливі, так поїдять», — каже «Бритва».

Звільнений із полону також згадує, що попри складні умови Євгеній Матвєєв залишався в доброму гуморі, наскільки це було можливо. 

«У Матвєєва артроз колінного суглоба був. Він не міг навіть присісти, а на коридор же виганяють, треба на шпагат ставати. То він займався там, по 80 разів відтискався, почав присідати. І в нього більш-менш суглоб почав згинатися. На позитиві дядько був», — говорить експолонений.

«Бритва» додає, що Матвєєв також намагався підіймати моральний дух іншим полоненим та вірив, що повернеться додому.

«Він казав: «Хлопці, у нас ще все нормально. Ми в камері, їжа якась є, постіль дають, у лазні купаємося. Сидимо і чекаємо свого часу». Як я теж казав завжди: «Все йде за планом. Ми цього плану не знаємо, але план є», — каже чоловік.

У СІЗО Таганрога полонених систематично били на коридорах під час перевірок. 

«Був такий випадок, ми сиділи ввечері читали книжки. Задрімав я і Матвєєв, і хлопець [військовий] голову опустив, хоча він не спав. Прізвища наші записали, нас вивели на коридор. Євгенія Сергійовича запитують: «Тобі скільки років?» — «63». Йому по ногах дали. Говорить: «А ви випрямилися та очі закрили. І в груди [вдарили]. А що ж мене там, 45 кг? Я десь днів 5 вдихнути не міг. Думав, у мене грудна клітка переламалася. У мене невралгія була під лівою лопаткою, буквально за 10 хвилин така ґуля вилізла. Я не міг підняти руку, ночами не спав. Просив ліки, але ніхто нічого. Ходила одна там медсестра, то вона каже: «Та фанеру йому пробийте, і воно пройде», — розповідає «Бритва».

Востаннє «Бритва» бачив Євгенія Матвєєва у січні 2024 року, коли їх повели разом митися. 

«І я ще такий: «Євгенію Сергійовичу, як ти? — «Та, тяжко. Мабуть, я не витягну». Я кажу йому: «Та все буде добре», — згадує «Бритва». 

Нагадаємо, Євгеній Матвєєв помер 7 вересня 2024 року в СІЗО міста Кізел Пермського краю Росії, куди його етапували з Таганрога. Двоє звільнених із полону розповіли «Слідству.Інфо», що Матвєєва сильно побили під час так званої прийомки.

26 грудня правоохоронці оголосили про підозру начальнику СІЗО Кізела Вячеславу Перевозкіну, з якої стали відомі нові деталі утримання та загибелі Євгенія Матвєєва. Зокрема, слідчі підтвердили, що чоловіка справді били під час «прийомки» 5 вересня 2024 року. Йому наносили удари руками, ногами, гумовими кийками, змушували виконувати фізичні вправи та здійснювали психологічне насильство. «Прийомка» тривала близько 4 годин.

Після «прийомки» Матвєєва перемістили в камеру з низькою температурою. Тюремники не давали чоловіку теплого одягу, гарячої води, засобів гігієни, ліків, обмежували в їжі та воді. Ходити в туалет можна було лише за командою. 

Після жорстокого побиття Євгеній Матвєєв більше не міг самостійно стояти та ходити, а також непритомнів. Проте медичної допомоги чоловікові не надавали. 

Увечері того ж дня, 5 вересня, Євгенія Матвєєва побили знову. Щонайменше 8 тюремників вивели всіх із камери та били руками, ногами, гумовими кийками по всьому тілу. Повертаючись до камери, Євгеній Матвєєв спіткнувся. За це співробітники СІЗО знову вивели його в коридор та побили повторно.

Вже за 2 дні, 7 вересня 2024 року, Євгеній Матвєєв помер. 

«Смерть настала від закритої тупої травми тулуба з множинними переломами ребер, ушкодженням легень та листків плеври», — уточнюють правоохоронці.

Зауважимо, міського голову Дніпрорудного Запорізької області Євгенія Матвєєва росіяни викрали у березні 2022 року під час окупації. Матвєєв разом із містянами намагався не пропустити окупаційні війська до міста. Одного дня Матвєєву телефоном повідомили, що росіяни затримали на блокпосту автобус із працівниками Запорізького залізорудного комбінату. Міський голова відправся туди, аби допомогти людям. Зрештою, працівників комбінату звільнили, а Євгенія Матвєєва натомість захопили у полон.

5 грудня 2024 року Євгенія Матвєєва поховали у Бучі на Київщині. 

Читайте також