Системно катують електричним струмом, бʼють кийками, спускають собак та чинять сексуальне насильство — такі свідчення отримали прокурори від колишніх полонених. Людей утримували в Борисоглєбську Воронезької області, де посеред міста розташоване СІЗО №2. Свідчення є частиною кримінального провадження по всіх місцях несвободи у РФ та на тимчасово окупованій території України.
Про це у коментарі журналістам «Слідства.Інфо» розповів заступник керівника Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генпрокурора Тарас Семків.
За словами Тараса Семківа, прокурори Офісу Генерального прокурора здійснюють процесуальне керівництво у великому «магістральному» кримінальному провадженні за фактом жорстокого поводження з полоненими у місцях несвободи. Під час досудового розслідування прокурори провели слідчі дії з понад 2 700 людьми. Призначено більше тисячі експертиз різного роду та проведено 600 слідчих експериментів. Для того, щоб зрозуміти систему і мотиви катувань.
Одним з місць несвободи, яке фігурує у кримінальному провадження про знущання у місцях несвободи, є Борисоглєбське СІЗО №2, яке розташоване у Воронезькій області. У ньому перебували щонайменше 62 людини, переважно оборонці, це ті, кого вдалося опитати прокурорам.
«Більшість з колишніх полонених стверджує про жорстоке поводження щодо них. Це різного роду факти: спричинення тілесних ушкоджень, ураження електричним струмом, укуси собак, сексуальне насильство. Це низка фактів, які вказують на систему неправомірних дій, яка функціонує у Борисоглєбському СІЗО №2. Однак очевидно, що це не є якесь відокремлене місце від усієї іншої системи. Це таке ж місце, яке створене у багатьох колоніях, слідчих ізоляторах на території Російської Федерації та тимчасово окупованій території України», — каже заступник керівника Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генпрокурора Тарас Семків.
Над полоненими проводять різного роду тортури як працівники конкретних місць несвободи, так і спецназівці, які приїжджають у ці місця несвободи для проведення допитів. Вони функціонують у межах пенітенціарної системи РФ, часто їх залучають для «наведення порядку», тобто побиття. Також, полонених катують, щоб «приписати» неіснуючі воєнні злочини й засудити на роки, додає Тарас Семків. Дуже часто люди в місцях несвободи помирають й українська сторона отримує вже тільки їхні тіла.
«Ми сподіваємося, що Міжнародний кримінальний суд в пріоритеті своєї роботи визнає жорстоке поводження з полоненими, які утримуються в місцях несвободи. Однак, поки результатів розслідування, які свідчили б про те, що причетні до катувань особи переслідуються в порядку універсальної юрисдикції правоохоронцями іноземних держав або міжнародним кримінальним судом, ми не бачимо. Сподіваємося, що це буде в фокусі уваги міжнародних інституцій», — резюмує Тарас Семків.
Раніше журналісти «Слідства.Інфо» розповідали про жорстокі катування у Борисоглєбському СІЗО №2. На тілі звільнених з полону, які поділилися свідченнями, досі залишаються рубці після укусів собак. Про співробітників СІЗО №2 інформації у відкритому доступі небагато. З того, що є, складається враження, що там мають особливу любов до творчості у вільний час між побиттям полонених і цькуванням на них собак.
Читайте також: Росіяни спускають собак на полонених українців: нові свідчення про Борисоглєбське СІЗО №2