Дворічну доньку Насті похрестили у православній церкві. Дівчинка народилася від працівника турецького готелю під час евакуації інтернатів на початку повномасштабного вторгнення і перебувала під тимчасовою опікою пастора Максима Фетісова. Адвокатка Насті Інна Мірошниченко вважає, що хрещення провели саме для того, щоб спростити оформлення опіки або усиновлення, адже хрещені батьки проходять спрощену процедуру набуття опіки над дитиною.
Про це йдеться у матеріалі «Слідства.Інфо».
«Пан Фетісов похрестив Мєлєк у православній церкві. Не в тій церкві, в якій пан Фетісов є пастором (церкви «Істина», — ред.), а православній. Тому що православна церква видає свідоцтво про хрещення, а хрещені батьки мають спрощений порядок опіки», — розповідає Інна Мірошниченко, адвокатка Насті Бойко, яка завагітніла і народила дитину під час евакуації групи дітей-сиріт до Туреччини.
Настя з донькою Мєлєк
Після евакуації інтернатних закладів із Дніпропетровської області до Туреччини на початку повномасштабного вторгнення, 15-річна вихованиця інтернату Настя повернулася в Україну вагітною від 23-річного працівника готелю, громадянина Туреччини. Настя народжувала в Кривому Розі без підтримки відповідальних за неї дорослих. Вона народила доньку Мєлєк, якій зараз майже два роки.
Через кілька місяців після народження дитини Настя опинилася у соціальному гуртожитку пастора Максима Фетісова. Він запропонував дівчині виїхати за кордон, тимчасово оформивши дитину на нього. На момент виходу розслідування «Державні діти: що сталося з дітьми-сиротами під час евакуації до Туреччини» Мєлєк понад пів року була у пастора. Коментувати ситуацію під запис чоловік відмовився, однак підтвердив, що дитина перебуває під його опікою.
За словами адвокатки Насті Інни Мірошниченко, пастор Максим Фетісов маніпуляціями отримав тимчасову опіку над дитиною. Поки дівчинка перебувала у нього він похрестив її у православній церкві, щоб отримати статус хрещеного батька. Після повномасштабного вторгнення хрещені батьки можуть мати спрощений порядок отримання опіки (йдеться про скорочений перелік документів і умов, які зазвичай потрібні для того, щоб стати опікунами чи піклувальниками).
«Зазвичай хрещені — це ті, хто в дуже тісному колі спілкування. І тому немає сенсу змушувати їх проходити всі ці кола навчання та подачі документів на опіку. Вони як хрещені подають спрощений пакет документів і можуть залишити дитину в звичному для неї середовищі. Наразі це часто використовується як схема швидкого доступу до дитини, адже усиновлення потім відбувається без черги. Виявилося, що Мєлєк вже була похрещена.Тимчасова опіка, яка мала тривати три місяці, протривала рік і була продовжена», – пояснює адвокатка.
Після виходу розслідування «Державні діти: що сталося з дітьми-сиротами у евакуації до Туреччини» Настю почала захищати Інна Мірошниченко. Журналісти дізналися, що з серпня тривав суд щодо позбавлення Насті батьківських прав. Менше ніж за два тижні адвокатці вдалося повернути майже 2-річну доньку Мєлєк від пастора Максима Фетісова. Спеціальна комісія у Кривому Розі, до якої увійшли представники обласної служби у справах дітей, Міністерства юстиції та Офісу омбудсмена, ухвалила рішення про повернення 17-річній випускниці інтернату її дитину. Наразі Настя разом з донькою живе у центрі матері та дитини.
Раніше «Слідство.Інфо» писало, що у звіті моніторингового візиту Офісу українського омбудсмена, до якого отримали доступ журналісти йшлося про психічне та фізичне насилля над дітьми-сиротами. Понад 500 дітей з інтернатних закладів Дніпропетровщини, які були евакуйовані на початку повномасштабного вторгнення до Туреччини, не отримували доступу до освіти, медицини, піддавалися фізичному і психологічному насильству з боку вихователів, а також мусили зніматися у промо роликах для збору грошей приватним фондом Руслана Шостака. Також були зафіксовані випадки сексуальних стосунків між неповнолітніми дівчатами та турками, які працювали у готелі. Двоє дівчат завагітніли та народили дітей від представників персоналу готелю.
Читайте також: Вихователі інтернатів допомагали неповнолітнім дівчатам бачитися з дорослими турками, — свідчення учасників подій у Туреччині
