Від 27 січня 2026 року з початку роботи Військової омбудсманки до офісу надійшло понад 4 000 скарг в інтересах військовослужбовців. Найбільше скаржилися на 425-й окремий штурмовий полк «Скеля», який нещодавно опинився у центрі скандалу — командування звинуватили у нібито «мʼясних штурмах». Загалом на «Скелю» надійшло близько 140 скарг.
Про це повідомили в Офісі Військового омбудсмана у відповідь на запит «Слідства.Інфо».
Офіс Військового омбудсмана розпочав свою роботу з 27 січня 2026 року. За цей час, до нього надійшло близько 4 тисяч звернень. Найбільше з них — на 425-й окремий штурмовий полк «Скеля».
Там уточнили, що на «Скелю» надійшло 3,5 % від усіх скарг. За підрахунками агенції, це близько 140.
Втім, в Офісі омбудсмана також зазначають, що «під час аналізу цієї інформації слід враховувати співвідношення кількості скарг до чисельності особового складу в підрозділі».
За даними джерел «Слідства.Інфо» у штурмовому полку «Скеля» наразі служить до 10 000 військових, які виконують завдання на різних ділянках фронту.
425-й окремий штурмовий полк «Скеля» створили у 2022 році. У квітні 2026 року Радник міністра оборони та волонтер Сергій Стерненко заявив, що полк «Скеля» нібито відправив механізовану колону на штурм позицій біля Покровська, що призвело до значних втрат серед військових.
Підставою для заяви Стерненка стало відео, оприлюднене російським Центром перспективних безпілотних технологій «Рубікон». На ньому показано знищення української бронетехніки західного виробництва поблизу населеного пункту Гришине.
Волонтер також заявив, що «те, що роблять із людьми в окремих формуваннях, нічим не краще за російські практики».
У самому полку ці звинувачення відкидають. Там пояснюють, що разом зі 155-ю механізованою бригадою вони виконують бойове завдання з оборони позицій у Покровську.
За даними полку, відео росіян «змонтоване» у різні дні на різних ділянках фронту й, за повідомленням пресслужби полку, ці відео «безпосередньо не стосуються операції 31 березня».
Окрім того, полк каже, що в бою 31 березня біля бронетехніки загинуло двоє воїнів. Але всі екіпажі техніки вдалося евакуювати пʼятою бойовою машиною в колоні, яка, мовляв, повернулася цілою.
У «Скелі» кажуть, що російські дрони змогли уразити чотири одиниці української бронетехніки біля об’єкта атаки. Але сам контрнаступ, на їх думку, був успішним.
«Ми відкриті до професійного діалогу, перевірок і аналізу. Але вважаємо неприйнятним публічне тиражування заяви представника оборонного відомства не на підставі спілкування з учасниками операції, не на підставі даних службової перевірки, а виключно на підставі відео та заяв ворога. Такий підхід не сприяє встановленню істини, а тільки підіграє ворогу», — заявили у «Скелі».
Наразі 7-й корпус швидкого реагування Десантно-штурмових військ ЗСУ розпочав службову перевірку дій суміжного підрозділу 425-го окремого штурмового полку «Скеля» у районі населеного пункту Гришине Донецької області.
«Просимо утриматися від розголосу непрофесійних оцінок. Вони можуть негативно вплинути на подальший хід бойових дій у Покровській агломерації», — йдеться у заяві корпусу.
Наприкінці вересня 2025 року тоді ще уповноважена президента з питань захисту прав військовослужбовців і членів їхніх сімей Ольга Решетилова розповідала, що на «Скелю» регулярно надходять скарги про побиття бійців і незаконне позбавлення волі. Однак у Військовій службі правопорядку повідомили, що отримали 13 скарг від військових полку щодо порушень, але жоден факт нібито не підтвердився.Крім того, у березні 2026 року через нібито смерті п’яти військових від пневмонії заступник військового омбудсмана Руслан Циганков повідомив у коментарі «Радіо Свобода» про перевірку у «Скелі» щодо медичного забезпечення.
