Росія залучає до своєї армії дедалі більше військових з дружніх до неї країн. Зокрема, за офіційною інформацією, на боці росіян воює понад 150 найманців з Китаю. Вони у своїх соцмережах відкрито публікують дописи, повʼязані зі своєю участю у війні проти України. Китайці наполягають, що опинилися у російській армії випадково, а потім ще й отримують відзнаки за службу. 

Журналісти «Initium media» ідентифікували китайців, які воюють на боці РФ та віднайшли їхні сторінки у соцмережах, повідомляє «Слідство.Інфо».

Росія залучила понад 150 громадян Китаю до війни проти України, про це повідомив Володимир Зеленський 9 квітня 2025 року. Додав, що насправді їхня кількість набагато більша. Після цієї заяви в українських медіа від джерел зʼявився перелік з інформацією про 155 китайських найманців: датою народження, підписання контракту з армією РФ, військовим званням, посадою та підрозділом.

Журналісти-розслідувачі з китайського видання «Initium media» вирішили проаналізувати цей список і їм вдалося зʼясувати, що ці імена належать реальним найманцям.

Середній вік китайських найманців до армії Росії, за аналізом журналістів, — 33 роки, найстаршому — 56, а наймолодшому — 19 років. Найперші дати підписання контракту — червень 2023 року. Найчастіше росіяни розподіляють китайців до 70-го мотострілецького полку 42-ї мотострілецької дивізії та 255-го мотострілецького полку 20-ї дивізії армії РФ.

Ви можете підтримати нашу роботу з викриття злочинів російських військових і підписатися на щомісячний донат на Монобазі!

Лише невелика кількість китайських найманців отримує доступ до керування безпілотником, переважна більшість використовується для штурмів, у яких найвищий показник втрат. У своїх соцмережах китайці скаржаться на те, що їх використовують як «гарматне мʼясо».

Переважна більшість військкоматів, які вербують китайців, розташовані у Москві та Ростові-на-Дону. Серед китайських військових побутує думка: «Я приїхав до Москви як турист і мене завербували по дорозі».

Одними з тих, хто долучився в армію Росії були Лю Хонгвей та Лю Цзе з ймовірними позивними «Спрайт» і «Кокс». У російських телеграм-каналах є інформація про те, що цих китайців вбили під час їхнього першого бою у серпні 2024 року.

Найманець Пань Лінь з позивним «Вітер» теж військовий РФ. Він раніше служив у Народній збройній поліції в Сіньцзяні. Має нагороду від Міноборони РФ — «Хрест Святого Георгія» за евакуацію колеги, який потрапив під атаку безпілотника. У відкритому доступі можна знайти інтерв’ю, яке Пань Лінь дав проросійським активістам Олексію Смирнову та Лу Юйгуану.

Ще один російський найманець, який у Китаї є досить популярним блогером, Лі Цзяньвей. У своїх соцмережах чоловік підписаний ймовірно під іменами «Душа дракона з вовчою кров’ю» або «Брат Сонтер». На сторінці він опублікував авіаквиток до Москви, дата на ньому збігається з періодом підписання контракту з армією Росії. Раніше Цзяньвей був солдатом народно-визвольної армії Китаю  (збройні сили КНР, найбільші за чисельністю у світі, близько 2,2 мільйона чоловіків на дійсній службі, прим.), він здобув популярність у соцмережах завдяки стрімам з іншими найманцями, під час яких спілкувався про життя на війні з Україною. Його акаунт у соціальній мережі «Douyin» (китайська версія TikTok, — прим.) неодноразово блокували, але фанати китайського окупанта створили подібні акаунти, щоб архівувати його відео.

Нагадаємо, 9 квітня 2025 року Служба безпеки України опублікувала інформацію з перших допитів двох полонених китаців. Один з них – 33-річний Ван Гуанцзюнь з провінції Хенань, якого завербували російські спецслужби у Китаї. Чоловік підписав контракт з військовими РФ у лютому 2025 року.

Інший військовий — 26-річний Чжан Ренбо з провінції Цзянсі, який потрапив до Росії «з туристичною метою» у грудні 2024 року, а потім побачив оголошення в Інтернеті і записався воювати проти України.

Ван Гуанцзюнь потрапив у полон 4 квітня в Білогорівці Донецької області, його захопили бійці 8 аеромобільної бригади ЗСУ. Чжана Ренбо взяли у полон 5 квітня в Тарасівці Донецької області бійці 157-ї механізованої бригади ЗСУ.

Після того, як Ван і Чжан потрапили в полон, їхні ймовірні акаунти на Douyin швидко поширилися в китайських соціальних мережах. Обліковий запис, який належав Чжану Ренбо під назвою «Самотній орел», швидко видалили. Інший акаунт «Просто праведний перехожий», який належить Ван Гуанцзюню, не був заблокований, ба більше, там зʼявився новий контент 14 квітня, коли Ван уже був у полоні.

Журналісти Initium Media проаналізували акаунт і визначили, що насправді ним керував чоловік, на прізвище Лі, також з провінції Хенань. Виглядає, що він приїхав до Москви приблизно в той самий час, що й Ван Гуанцзюнь, подібним маршрутом через Центральну Азію, щоб вступити на службу в російську армію.

Полонений Ван Гуанцзюнь під час пресконференції розказав, що звук безпілотників, який він чув під час боїв, для нього був як «голос смерті» і додав: «Усе, про що я міг думати, було: «Мамо, прийди і врятуй мене». Під час того бою командир російського підрозділу вирішив здати бійців українським військам. Після того, як Ван Гуанцзюнь здався, він та інші полонені разом з українськими солдатами потрапили під атаку російських газових гранат. Ван Гуанцзюнь втратив свідомість, його врятували українські солдати.

Військовополонені Чжан і Ван висловили сильне невдоволення тим, як з ними поводилися у російській армії — доручали найбрудніші і найважчі завдання.

За словами Володимира Зеленського, зараз полонені перебувають під наглядом СБУ. Президент доручив міністру закордонних справ України негайно звʼязатися з Пекіном і зʼясувати, «як Китай збирається на це реагувати».

Президент Володимир Зеленський також заявив, що Україна готова обміняти полонених громадян Китаю. Однак виключно на українських воїнів, які перебувають у російському полоні.

Китай не засудив Росію за повномасштабне вторгнення в Україну. Китай неодноразово закликав влади України та РФ до мирного врегулювання конфлікту. З одного боку Китай не підтримав РФ, коли ООН голосувала за резолюцію із засудженням вторгнення Росії в Україну, але з іншого — не стали виступати проти вторгнення.

Читайте також: 5 злочинів у Бучі: зізнання російського солдата