Селище Димер Вишгородського району розташоване за 50 кілометрів на північ від Києва.
Із першого тижня березня його окупували російські військові, які обкрадали місцеві хати, влаштували собі базу на місцевому заводі. А ще росіяни брали місцевих у полон, серед них — Павло та його товариш Сашко. Усе через те, що Павло допомагав українським військовим, а окупанти знайшли докази у його телефоні.
Росіяни прийшли до Димера із забезпеченими для них їхньою державою протермінованими пайками, грабували хати і кричали «Шухер!» щойно чули місцевих. Пройшовши через Білорусь із рідного Омська, вони визнавали, що українці живуть набагато краще. А ще — що українці добре вміють воювати.
Павло та Сашко вижили. У полоні їх сильно били, надто коли побачили, що їх не бояться. Кадирівець погрожував відрізати голову, а тоді прострелив Павлові ногу.
Через кілька днів обох вивезли та висадили посеред сусіднього села — 2 квітня київська обласна влада заявила, що регіон звільнено від росіян.
Наші журналісти поспілкувалися з Павлом про полон, настрої серед російських військових та спроби вмовити їх скласти зброю.
