У Києві є 46 підземних станцій метро, які використовуються як укриття. Однак у метрополітені відмовились відповісти «Слідству.Інфо», скільки людей вони вміщують, бо ця інформація може нашкодити національній безпеці.
Водночас чіткого алгоритму, як діяти, якщо укриття переповнене, в Україні досі немає. Не впустити людей у такому разі не можуть, бо це кримінальний злочин.
«Слідство.Інфо» надіслало запит до КП «Київський метрополітен», щоб дізнатися про місткість окремих станцій, коли їх використовують як укриття. Також журналістки уточнили, коли ремонтували вбиральні на станціях, чи можуть не пропустити в укриття з твариною та хто і що має робити, коли укриття переповнене.
Місткість станцій
У Києві є 46 підземних станцій метро. Проте невідомо, скільки людей може вмістити кожна з них.
У метрополітені відповіли, що інформація про місткість метро як укриттів є інформацією з обмеженим доступом. При цьому послалися на ЗУ «Про доступ до публічної інформації», а саме на визначення інформації з обмеженим доступом. Оприлюднювати такі дані не можна, адже це суперечить інтересам національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку. Також у визначенні обмеження доступу до інформації вказано, що шкода від її оприлюднення переважає суспільний інтерес від її отримання. Тобто знання про те, скільки людей може сховатися на станціях під час атаки на Київ радше шкодить, а не задовольняє суспільний інтерес, і суперечить інтересам національної безпеки.
У відповідь на запит у Департаменті муніципальної безпеки КМДА пояснили, що метрополітен обмежив доступ до інформації згідно з внутрішніми нормативними документами.
Водночас у метрополітені повідомили, що максимальна зафіксована кількість людей на станціях під час атаки — 55 тисяч.
Також у відповідь на запит «Слідству.Інфо» уточнили, що саме персонал має слідкувати за тим, щоб станції не були переповнені. Відповіді на запитання про те, що в метро будуть робити в разі переповнення станції, журналістки не отримали. У метрополітені лише повідомили, що черговий персонал має право «проводити роз’яснювальну роботу» з людьми про раціональне використання площі станції.
Проте від ДСНС «Слідству.Інфо» вдалося дізнатися більше.
У відповіді на запит у ДСНС повідомили, що наразі в Києві в укриттях може сховатися 2 мільйони 460 тисяч людей. Це дані з Інформаційної системи обліку та візуалізації фонду захисних споруд цивільного захисту, яке веде ДСНС спільно з органами влади. Проте в Департаменті муніципальної безпеки назвали меншу цифру — 2 мільйони 182 тисячі людей.
Вбиральні в метро
За даними КП «Київський метрополітен», у підземних станціях метро є 92 санвузли, які вміщують 469 кабін. Їх усі проєктували «у різні роки згідно з чинними на той час Державними будівельними нормами», але використовувати за призначенням почали після початку повномасштабної війни.
У відповідь на запит «Слідства.Інфо» у київському метро зазначили, що під час повітряної тривоги люди можуть скористатися вбиральнями, однак лише у супроводі працівників метрополітену. Там пояснюють: працівник супроводжує людей до вбиральні, щоб убезпечити їх. Адже прохід до туалетів межує із зоною руху поїздів, де є обладнання під напругою.
З 2022 року відремонтували вбиральні на 19 станціях. На «Політехнічному інституті», «Театральній», «Академмістечку» та «Олімпійській» ремонти проводили двічі за останні чотири роки.
Найбільше санвузлів оновили у 2023-му — на 11 станціях. За даними пресслужби метро, всі роботи підприємство виконує за власні кошти і «забезпечує належний технічний та санітарний стан усіх санітарних вузлів». Проте обліку звернень щодо неналежного вигляду чи недоступності санвузлів у метро не ведуть.
Якщо укриття переповнене
Підраховувати кількість людей в укритті, як і впускати та розміщувати їх, мають балансоутримувачі укриттів або ті, кого вони призначили відповідальними за це. Це може бути керуюча компанія, ОСББ, приватний власник підприємства чи адміністрація закладу. Це закріплено у Вимогах щодо утримання та експлуатації захисних споруд (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 липня 2018 р. за № 879/32331).
При цьому не існує ранжування, хто має більше право зайти в укриття і ніхто не має права заборонити зайти будь-кому. Нікому не можуть заборонити доступ до укриття через вік, гендер, національність, соціальний статус, прописку або факт проживання в іншому районі чи за іншою адресою. Так само немає жодних пріоритетів на вхід і правил кого впускати першим, на це не впливає жоден фактор. Єдина вимога — заходити й поводитися треба без паніки, організовано.
Водночас законодавство України не регулює алгоритм дій, якщо укриття переповнене. Кодекс цивільного захисту спирається на те, що укриття взагалі не будуть переповненими. Тож закон вимагає від місцевої влади і бізнесу підготовки: заздалегідь розрахувати потребу в укриттях, «закріпити» людей у них за територіальним або виробничим принципом і завчасно поінформувати про маршрути до укриттів.
«Жоден нормативний акт не пояснює відповідальним за укриття, що робити з людьми, які прийшли вже після його переповнення, — кажуть у ДСНС. — Хоча прямої інструкції немає, головним законом є Конституція України, де стаття 3 визначає життя, здоров’я і безпеку людини як найвищу соціальну цінність. На практиці це означає одне: ніхто не має права свідомо лишити людину в небезпеці під час обстрілу. Зачинити двері переповненого укриття перед людьми, яким загрожує смерть або каліцтво, — це кримінальний злочин, який кваліфікують за статтею 135 Кримінального кодексу України («Залишення в небезпеці»)».
При цьому нормативно-правові акти не встановлюють максимальної площі, яку одна людина може займати в укритті. Є лише мінімальна — 0,6 м2 (відповідно до додатку Б ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту»). Її встановили для громадських будівель і житлових будинків.
Проте з посиланням на ті самі норми в Департаменті муніципального захисту КМДА повідомили, що площа для однієї людини в укритті складає від 0,4 до 3 м2.
Також норми рекомендують в укриттях мати окрему кімнату для тварин, проте це не обов’язково. Якщо таких приміщень немає, то це не означає, що тварина повинна «забирати» площу власника і витісняє його.
Так само не можуть не пустити з тваринами, це незаконно, стверджують у ДСНС. Проте власники повинні контролювати улюбленців, щоб вони не шкодили ані самим собі, ані оточуючим чи їхньому майну, зберігати чистоту. За потреби власник повинен мати повідок для тварини, а намордник обов’язковий для собак, які входять до Переліку небезпечних порід (затверджений постановою Кабміну від 10 листопада 2021 року № 1164).
Раніше «Слідство.Інфо» вже досліджувало, наскільки Київ забезпечений укриттями. Для спецпроєкту «404: укриття не знайдено» журналістки перевірили офіційні дані про укриття, їхній стан, доступність і місткість. Виявилося, що з 4,3 тисячі укриттів, про які звітує КМДА, лише 77 є загальнодоступними. Вони можуть вмістити трохи більш як 54 тисячі людей — близько 1,8% населення Києва за даними КМДА.
Журналісти також виявили, що офіційні дані про укриття неповні: частини об’єктів немає на міській мапі, а інформацію про їхній стан, наповнення та доступність районні адміністрації надавали не завжди, посилаючись на «службову інформацію».
