«Ти ж розумієш, що це незаконно?»: як працювала масштабна рейдерська схема з операції «Феміда»

Завод «Арсенал», будівля в історичному центрі Києва та Консорціум «НВО “Укргідроенергобуд”» — активи, які, за даними слідства, планували взяти під контроль екснардеп Максим Микитась та чинний нардеп Вадим Столар. 

Як стверджують правоохоронці, для цього вони уклали «понятійну угоду», якою завчасно поділили майбутні прибутки навпіл, а також залучили посадовців з Офісу Президента та Міністерства юстиції.

«Слідство.Інфо» розібралося, як, за даними слідства, працювала ця схема рейдерського захоплення активів.

НАБУ та САП викрили злочинну організацію під керівництвом екснардепа й бізнесмена Максима Микитася та чинного нардепа Вадима Столара, яка, за даними слідства, займалася рейдерством у Києві. Операція отримала назву «Феміда». 

Згідно з матеріалами кримінальної справи, які під час судового засідання зачитав прокурор САП Віталій Рибалкін, у 2024 році Микитась і Столар уклали «понятійну угоду», якою завчасно поділили майно та майбутні прибутки від спільних «проєктів» навпіл. 

За версією слідства, Столар вніс у «проєкт» майже 1,5 млн грн і позичив Микитасю понад 816 000 грн. Микитась вклав ще 1,01 млн грн.

«Понятійна угода», за даними САП, містила орієнтовний перелік активів, які організатори схеми планували взяти під свій контроль. Серед них — будівля на Пушкінській 1А (Чикаленка, — прим.), київський «Арсенал» та Консорціум «НВО “Укргідроенергобуд”».

У квітні 2025 року фігуранти уклали додаткову угоду щодо фінансування судового супроводу, необхідного для  заволодіння підприємствами та їхнім майном. 

«Ми за “Арсенал” воюємо»

Зі слів прокурора САП, одним з активів, які хотіли привласнити Максим Микитась і Вадим Столар, був київський «Арсенал». В одній із записаних розмов, яку процитували в суді, екснардеп говорить: «Ми тупо за “Арсенал” воюємо».

Отримати актив фігуранти планували через компанію «Філософія Девелопмента» — багаторічного власника цього майнового комплексу. 

За даними слідства, «захоплення» підприємства розпочалося у жовтні 2025 року. Тоді, за версією правоохоронців, залучені Микитасем і Столаром хакери зламали акаунт державної реєстраторки Качковської і внесли до Єдиного державного реєстру підроблений акт приймання-передачі корпоративних прав. У ньому власницю Антоніну Барташ замінили на громадянина Узбекистану Каюмджона Саматова. 

Згодом, за версією правоохоронців, приватний нотаріус за такою ж схемою оформила перехід права власності на «Філософію Девелопмента» від Саматова на водія Микитася — Єгора Меркулова. 

За даними слідства, щоб Барташ не змогла повернути собі компанію, фігуранти організували накладення арешту на корпоративні права Печерським судом.

Коли Барташ подала скаргу до Мін’юсту, Меркулов за вказівкою Микитася зробив те саме. 

31 грудня 2025 року Мін’юст визнав незаконною перереєстрацію компанії з Барташ на Саматова, але залишив чинною перереєстрацію із Саматова на Меркулова. Таким чином, у реєстрі Меркулов залишився єдиним власником підприємства.

Ухваленню цього рішення, за даними слідства, посприяла ексзаступниця голови Офісу Президента Ірина Мудра.

Вона домовилася із заступницею міністра юстиції Оленою Ференс. 

«Я з Оленою [Ференс] якраз проговорюємо по понеділку. Результатом буде те, що цей Меркулов стане 100%-м учасником і все», — розповідала Мудра Микитасю 26 грудня 2025 року.

Прокурор наголосив, що учасники схеми розуміли, що діють незаконно. Як  підтвердження він зачитав розмову Мудрої та Микитася, яка сталася напередодні: 

Мудра: Ти ж розумієш, що це незаконно, так? 

Микитась: Ну звичайно.

Прокурор Віталій Рибалкін розповів, що хакери допустили технічну помилку — забули зазначити в Єдиному держреєстрі, що Меркулов є не лише власником, а і директором «Філософії Девелопмента». Це заважало фігурантам повністю контролювати компанію: юридично її директором залишався Ігор Нельга.

Щоб усунути цю проблему, за словами прокурора, учасники організації вирішили запустити процедуру банкрутства «Філософії Девелопмента». 

Бізнесмен Василь Астіон, за даними слідства, домовився про ухвалення потрібного рішення із суддею Господарського суду Києва Сергієм Стасюком. За відкриття провадження про банкрутство та визнання боргу потрібно було заплатити $75 000. 

В одній з розмов, які зачитав прокурор під час судового засідання, Астіон звітував Микитасю про зустріч із «ведучим по Філософії» Стасюком.

Прокурор також розповів, що під час обговорення  усунення законного директора Нельги, суддя запропонував викликати директора на засідання та поставити йому заздалегідь підготовлені принизливі запитання, а якщо той не з’явиться, розцінити це як неповагу і вже на другому засіданні відсторонити. 

У березні 2026 року Господарський суд міста Києва припинив повноваження директора Нельги, поклавши обов’язки керівника на підконтрольного Микитасю арбітражного керуючого Сергія Литвиненка.

Зрештою, за словами прокурора Рибалкіна, у травні 2026 року Микитась та Столар провели перерозподіл активів, у ході якого Микитась доручив спільнику Валентину Єлізарову залишити «Філософію Девелопмента» за ним.

«Треба “Консорціум” під контроль брати»

Під час обшуку правоохоронці знайшли на ноутбуці екснардепа Максима Микитася план отримання контролю над Консорціумом «НВО “Укргідроенергобуд”». За словами прокурора Рибалкіна, підприємство володіє значними державними контрактами та має постійне фінансування з бюджету. 

У знайденому файлі під назвою «Консорціум», за версією слідства, зазначалося, що основним юридичним інструментом для отримання контролю над компанією мало стати ТОВ «Будмонтажсервіс 1». 

У вересні 2024 року Господарський суд Києва ухвалив рішення стягнути з «Консорціуму» на користь цієї фірми борг на суму близько 61 млн грн, який з урахуванням інфляції та штрафів зріс до 115 млн грн. 

За словами прокурора, фігуранти хотіли отримати контроль над компанією «Будмонтажсервіс 1» та, відповідно, право вимагати борг у «Консорціуму». 

Заволодіння корпоративними правами ТОВ «Будмонтажсервіс 1», за даними слідства, відбувалося одночасно з ТОВ «Філософія Девелопмента» і у такий самий спосіб. 

Прокурор Рибалкін стверджує, що за допомогою хакерів компанію спочатку переписали зі справжнього власника Олександра Шевчука на іноземного громадянина, а потім на охоронця Микитася — Олександра Остапенка. Після цього Печерський райсуд міста Києва арештував корпоративні права ТОВ «Будмонтажсервіс 1». 

За даними слідства, Микитась дав вказівку бізнесмену Валентину Єлізарову «намалювати» борг перед підконтрольною фірмою: «Візьми якусь компанію юридичну і давай “намалюємо” цей борг. Давай швидко “намалюємо” борг, щоб ми в понеділок вже подали в арбітражний». 

Для цього, за версією прокурора, Остапенко від імені компанії «Будмонтажсервіс 1» уклав фіктивний договір про надання «консультаційних послуг» з ТОВ «Альфа Мет Плюс», після чого фірми підписали «акт виконаних робіт». 

Фіктивний борг, за даними слідства, давав змогу ТОВ «Альфа Мет Плюс» звернутися до Господарського суду міста Києва з позовом про відкриття справи про банкрутство ТОВ «Будмонтажсервіс 1».

«Вася [Василь Астіон] пообіцяв мені в п’ятницю, що четвертого він розпочне процедуру банкрутства. Ми там створили борг. Отже, у нас є 115 млн «Будмонтажсервіс 1», у нас 362 млн, які сьогодні подали на експертизу, у нас є 35 млн, 32… 58,5 млн і ще зараз 45 млн», — розповідав Микитась Столару, після чого додав: «Ну і плюс треба “Консорціум” під контроль брати — ось у нас 600 мільйонів зараз на столі». 

У березні 2026 року Офіс Генпрокурора відкрив кримінальне провадження щодо Вадима Столара за заволодіння майном підприємства. Коли нардеп про це дізнався, то «наказав припинити всі неправомірні дії» щодо ТОВ «Будмонтажсервіс 1». 

Зрештою, за словами прокурора, позови про штучне банкрутство, які подавала фірма «Альфа Мет Плюс», відкликали.

«Ми одразу “Пушкінську” на “Укрбуд” повертаємо»

Серед орієнтовного переліку спільних «проєктів» Микитася та Столара, закріплених «понятійною угодою», був об’єкт під назвою «Пушкінська, 1а». За словами прокурора, це будівля на вулиці Чикаленка (колишня Пушкінська) у центрі Києва, яка належить компанії «Регіональні ресурси». 

Віталій Рибалкін зазначив, що спочатку фігуранти намагалися привласнити нерухомість через вплив Ірини Мудрої на Мінʼюст, який видав наказ про скасування права власності за законними власниками. 

Проте представники ТОВ «Регіональні ресурси» звернулися до суду і суддя Наріжний повністю скасував дію цього наказу. Апеляція залишила це рішення чинним.

За даними слідства, у травні 2026 року учасники схеми вирішили за допомогою хакерів приховати ухвалу судді Наріжного у реєстрі та зробити фіктивну ухвалу про скасування забезпечення позову:

Микитась: Так вона там може за одне засідання, просто за одне… І ми одразу Пушкінську на «Укрбуд» повертаємо.

Микитась: Так, цей наказ — це взагалі скасування всього того рішення, за яким давали наказ. Нам навіть достатньо просто перекинути на першу інстанцію, виходить, хай там як, на першу теж підійде.

Мудра: І що далі? 

Микитась: Далі я спокійно можу з «Регресурсів» передати на «Укрбуд» (будівлю на вулиці Чикаленка (Пушкінській) — ред.), бо вони відразу точно так само повернуть його назад згідно з цим рішенням суду.

Підробляти судову ухвалу, за словами прокурора, фігурантам допомагав гендиректор Департаменту правової політики ОП Віктор Дубовик: 

Дубовик: Ні, дивись, там треба не так. Якщо вже таке робити, то треба підготувати документ, який ви завантажите туди (в реєстр, — ред.), і який виглядатиме як справжній, щоб потім, коли будуть якісь зайві рухи…

Микитась: Давай, якщо виходити з ситуації, яка зараз уже є. Давай я тобі скидаю наказ, значить, у нас є люди, які «втрачають». Як це відбувалося нещодавно, навіть коли воювали востаннє.

За словами прокурора САП, фіктивну ухвалу готував бізнесмен Валентин Єлізаров. Він звітував Микитасю про хід підготовки тексту: «Я вже, коли їхав, я вже скидав саме наповнення… у нас буде одна підстава для скасування… я тобі обіцяю, що вона завтра буде намальована, бо треба ще набрати й “нарізати” ось цю кляксу [печатку]». 

Крім цього, Микитась просив у Василя Астіона «відтиск» підпису судді Наріжного: «Дай мені “відтиск” підпису твого дружбана… друга найближчого… Я “втрачаю” його заборони». 

За даними слідства, коли фальшива ухвала судді Наріжного була готова, а реальна — «прихована», учасники схеми подали заяву до Мін’юсту з вимогою переписати нерухомість з ТОВ «Регіональні системи» на підконтрольний Микитасю «Укрбуд Девелопмент».

Проте заступниця міністра юстиції Олена Ференс та керівник Офісу протидії рейдерству Ігор Поночовний відмовилися проводити реєстрацію.

Після цього між Микитасем і Мудрою склалася розмова, яку процитував прокурор САП: 

Мудра: Ти розумієш, що я їй (Олені Ференс, — ред.) написала? Я собі на статтю написала! Ти мені не говорив про фальшиве рішення!

Микитась: Я тобі 150 разів говорив!

За словами прокурора, Мудра також дозволила Микитасю «мочити» Ференс: «Викидайте все по ній. І Поночовного теж прибери».

Правоохоронці виявили, що після цього відновилась діяльність Telegram-каналу «Феміда прозріває», який незадовго до того виставили на продаж. 

«8 травня — якраз в день, коли Олена Ференс відмовилася вступати в змову з учасниками злочинної організації, — виходить повідомлення “камбек”. Надалі в цьому каналі здійснюються публікації негативного змісту стосовно Ференс і Поночовного», — розповів прокурор Віталій Рибалкін.

За даними НАБУ, вартість активів компаній «Філософія Девелопмента» та «Будмонтажсервіс 1», які взяли під контроль учасники схеми восени 2025-го, становила 248 млн грн. Нерухомість, якою володіли ці фірми, оцінюють у понад 500 млн грн. 

21 серпня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід екснардепу Максиму Микитасю, його «довіреній особі» Валентину Єлізарову та гендиректору Департаменту правової політики ОП Віктору Дубовику. Усіх трьох взяли під варту з альтернативою у вигляді застави у 30 млн грн, 20 млн грн та 7 млн грн відповідно. 

Ірині Мудрій, яка також є підозрюваною у справі, 21 серпня не обрали запобіжний захід. Розгляд справи перенесли на 24 серпня.