У Миколаєві суд визнав винним у воєнному злочині колишнього керівника херсонської колонії №90, очільника окупаційного Управління служби виконання покарань Євгена Соболєва. За примусове переміщення засуджених зі Снігурівської виправної колонії йому призначили довічне ув’язнення з конфіскацією всього майна.
Суд встановив, що у травні 2022 року росіяни вивезли щонайменше 97 українських в’язнів, застосовуючи зброю та фізичну силу. Їх перевезли спочатку в Херсонську область, а згодом етапували до тимчасово окупованого Криму та Росії, де вони зазнавали побиттів і нелюдського поводження. Прокуратура також звинувачувала Соболєва у попередній змові з представниками російської влади, проте довести це не вдалося.
Про це повідомляє «Слідство.Інфо» з вироку Центрального районного суду Миколаєва.
ПРИМУСОВЕ ПЕРЕМІЩЕННЯ В’ЯЗНІВ
За матеріалами справи, наприкінці травня 2022 року Євген Соболєв, як начальник окупаційного управління, наказав примусово перемістити в’язнів зі Снігурівської колонії до Голопристанської. 28 травня близько 07:00 російські військові прибули до колонії, обмежили пересування співробітників і повідомили, що колонія тепер підпорядковується окупаційному «Управлінню служби виконання покарань по Херсонській області».
Близько 60 російських військових силою та погрозами вогнепальною зброєю, використовуючи світло-шумові гранати, змусили 97 засуджених сісти у вантажівки. Спочатку їх перевезли до Голопристанської колонії, а пізніше перемістили частину з них до Північної виправної колонії № 90.
У січні 2024 року Євгену Соболєву заочно оголосили підозру за частиною 2 статті 28 та частиною 1 статті 438 КК України (воєнний злочин, скоєний у змові з іншими) — за депортацію засуджених зі Снігурівської виправної колонії. Кримінальне провадження за депортацію в’язнів з Херсонщини на територію РФ розслідували окремо.
Обвинувальний акт стосовно незаконної примусової депортації засуджених зі Снігурівської колонії направили в Центральний райсуд Миколаєва наприкінці березня 2024 року. Справа слухалася за відсутності обвинуваченого Євгена Соболєва. Оголошення про виклик до суду публікувались на сайті Офісу Генпрокурора, суду та в «Урядовому курʼєрі».
СВІДЧЕННЯ ПОТЕРПІЛИХ
У суді допитали 25 свідків — працівників Снігурівської колонії, родичів в’язнів, місцевих жителів, ув’язнених та працівників колонії №90 та представників громадської організації «Захист в’язнів України». Вони розповіли, що росіяни на початку окупації обстрілювали установу.
Один зі звільнених в’язнів Снігурівської колонії розповів, що російські військові увірвалися до камер: «До нас заходять росіяни. Ми просто дивимося і там вибігає багато людей у масках, які почали кричати нецензурно. Кидали шумові гранати, стріляли, сказали: «Бігом на вихід». Російські військові були з автоматами та кулеметами».
За його словами, окупанти стріляли у бік натовпу, але ні в кого не влучили. До когось застосовували фізичну силу. Потерпілий сам постраждав: його вдарили прикладом автомата, росіяни погрожували розстрілом: «Казали: «Якщо хтось ворухнеться, стріляємо без попередження».
Спочатку, за словами потерпілого, окупанти перевезли першу партію в’язнів — приблизно 40 осіб. Їх під дулами автоматів завели у мікроавтобус. Всередині не було сидінь та умов для перевезення людей.
Російські військові повезли в’язнів у бік тоді окупованого Херсона. Там, коли їх пересаджували з «КрАЗів» в автобуси», чоловік особисто бачив Соболєва. В’язнів спочатку перевезли до Голопристанської колонії, далі — у тимчасово окупований Сімферополь та Волгоградську область, де умови утримання були значно жорсткіші. Потерпілий згадував: «Казали, що ми порожнє місце. «Я вас можу зараз закопати, щоб ви розуміли, куди потрапили».
Під час суду працівник колонії розповів, що російські військові заселилися в сусідньому селі Вавілове наприкінці квітня. Перший візит окупантів на територію колонії відбувся після втечі засудженого, який переліз через пошкоджений обстрілом паркан близько 21:30. Російські військові взяли в полон людей, які шукали втікача.
Окупанти перевірили колонію та склади харчування. Продуктів не завозили, але працівники приносили їх з дому та їздили на закупки. Вранці 28 травня 2022 року, за словами працівника колонії, відбулося захоплення: росіяни заявили, що за наказом Євгена Соболєва вивозять засуджених у «безпечне місце». Свідка примусили допомагати з перевезенням, мотивуючи тим, що в актовій залі перебувають заручники. Після від’їзду окупантів працівники поспіхом відновлювали картотеку засуджених, хоч і з помилками.
Інший свідок, який працював інспектором організації, розповів, що коли росіяни зайшли у Вавілове, вони наказали мешканцям перших двох вулиць виїхати і самі заселили їхні будинки.
Окупанти кілька разів приходили до колонії. Після втечі засудженого його спіймали та вимагали особову справу, а начальник колонії, за словами свідка, домовився, що представників установи чіпати не будуть.
Як розповів чоловік, коли російські військові повернули втікача, вони сказали, що тепер установа перед ними в боргу. Свідок додав, що начальник колонії виїхав 17 травня 2022 року через погрози «ДНРівців». Вивезення засуджених відбулося 28 травня, військові РФ були озброєні автоматами, гранатометами та кулеметами. Один із них із позивним «Кіт» заявив, що Євген Соболєв приєднав Снігурівську колонію до окупованого Херсона, показав наказ про перевезення в’язнів до Голопристанської колонії №7 та намагався схилити персонал переходити на їхню сторону.
Молодший інспектор нагляду та безпеки розповів, що під час окупації в колонії не було зв’язку та світла, щодня був новий виконувач обов’язків начальника. Самого начальника кілька тижнів він не бачив. Російські військові забирали зброю, вивезли свиней, привозили дизельне паливо для генератора, який потім забрали. Вони обстрілювали водонапірну вежу, оскільки думали, що це антена для спостереження.
За словами свідка, вранці 28 травня 2022 року «Кіт» по рації вимагав відкрити ворота, погрожуючи пострілами з БМП, якщо це не зроблять.
Начальник Снігурівської колонії в суді розповів, що під час окупації пропонував керівництву евакуацію засуджених, але рішення не ухвалили. Згодом він дізнався, що 28 травня 2022 року окупанти вивезли ув’язнених. Після цього дав розпорядження чергувати вдвох, інші працівники приходили лише за потреби. Одного охоронця викрали, і далі ніхто не наважувався ходити до колонії.
Ще один свідок відбував покарання в Херсонській виправній колонії №90, яку очолював Євген Соболєв. На початку березня 2022 року установу окупували російські військові. До колонії приїжджали російські офіцери, яких, за словами свідка, керівництво зустріло з радістю. Соболєву виділили охорону та віталися за руку «як з генералом». Згодом його підвищили.
Свідок повідомив, що засуджених перевозили в жахливих умовах і розміщували разом із людьми з відкритою формою туберкульозу. 4 листопада 2022 року в’язнів етапували до тимчасово окупованого Криму, а потім протягом двох діб везли до Краснодарського краю. За словами свідка, це було примусове переміщення — ніхто не хотів їхати в РФ.
Потерпілий зі Снігурівської колонії розповів, що близько двох місяців ув’язнені перебували без світла та з неякісною водою. Під час обстрілу його поранило уламками скла. 28 травня 2022 року російські військові увірвалися до камери, били ув’язнених і погрожували розстрілом. Серед ув’язнених був один на візку. Його силоміць завантажили до транспорту, згодом чоловік помер у Херсоні.
За словами потерпілого, їх перевезли в колонію №7, де перебували колаборанти.
Коли ув’язнених завели до камери, один із працівників сказав: «Забувайте про Україну, тепер все буде по-новому. Адміністрацію не дратувати».
Після цього, за словами чоловіка, почалися щоденні побиття. Існувало негласне правило: до 17:00 — «терпіти та вижити», після 17:00 — «жити можна». Ув’язнених виводили надвір, ставили «на розтяжку» і били. В одній із камер чоловіка побили так, що він обмочився. Меддопомогу фактично не надавали: медсестра відповідала зухвало й відмовляла засудженим.
За словами чоловіка, до колонії №7 кожні один-два тижні приходили нові працівники, однак швидко звільнялися — не витримували того, що там відбувалося.
Потерпілий стверджує, що бачив Євгена Соболєва під час одного з приїздів, коли засуджених били.
Інший засуджений зі Снігурівської колонії розповів, що під час перевезення його вдарили прикладом по голові, він знепритомнів, а коли опритомнів — його били й погрожували: «Прокидайся, бо вб’ємо». Через татуювання у вигляді хреста окупанти назвали його фашистом і заявили, що вб’ють. Біля його вуха зробили постріл.
У колонії № 7 потерпілий почув українську від одного з працівників. Ця особа сказала: «Це не Україна і не Європа, це — РФ». За словами чоловіка, в установі засуджених били та агітували приймати російське громадянство кажучи, що вони підуть воювати та «вбивати українців».
Потерпілий, який провів у місцях позбавлення волі понад 30 років, заявив у суді, щотакого нелюдського поводження ще не бачив.
Євгена Соболєва чоловік помітив 15 червня 2022 року. У суді потерпілий також заявив, що в Херсонському слідчому ізоляторі військові РФ застрелили засудженого через вічко в дверях камери. Двоє ув’язнених, які перебували всередині, за його словами, ледь не втратили розум.
У колонії №7 одного засудженого побили так, що він пересувався камерою повзком, іншому зламали ребра.
Лікарка, як стверджує потерпілий, відмовлялася давати знеболювальні та казала, що «не просила їх сідати до в’язниці».
ЗАХИСТ: НЕМАЄ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ, БО НЕМАЄ ПИСЬМОВОГО НАКАЗУ
Серед доказів Миколаївської обласної прокуратури була публікація в російському медіа «Військові Росії евакуювали засуджених з колонії Миколаївської області». У ній Євген Соболєв, який називався начальником Управління служби виконання покарань по Херсонській області, заявляв про «спеціальну евакуацію» засуджених зі Снігурівської колонії №5 та стверджував, що під час проведення операції «ризикувала не одна сотня російських солдат», а ув’язненим нібито надали харчування й тепло.
За даними прокурора, отриманими від СБУ, обвинувачений постійно проживає на тимчасово окупованій території — в Генічеську Херсонської області.
Суд визнав Євгена Соболєва винним у відданні наказу про примусове переміщення цивільних (частина 1 статті 438 КК України). Водночас обвинувачення у виданні наказу про порушення законів та звичаїв війни, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, суд визнав недоведеним і виключив.
Адвокатка наполягала, що в діях її підзахисного немає складу злочину, оскільки відсутній письмовий наказ, а сам Євген Соболєв не є військовим і тому не міг віддавати розпорядження окупантам.
Однак суддя зазначила, що обвинувачений фактично мав владні повноваження та ієрархічний контроль над Снігурівською колонією. Крім того, практика МКС не вимагає письмової форми наказу — він може бути й усним. Свідки також повідомляли, що військовослужбовець РФ із позивним «Кіт» заявляв: «евакуація» відбувається за наказом Соболєва. Деякі потерпілі бачили його під час етапування.
Крім того, практика МКС не вимагає письмової форми наказу — він може бути й усним. Свідки також повідомляли, що військовослужбовець РФ із позивним «Кіт» заявляв: «евакуація» відбувається за наказом Соболєва. Деякі потерпілі бачили його під час етапування.
Суд призначив Євгену Соболєву 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. За правилом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно Соболєву призначили довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
У жовтні 2023 року вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області його визнали винним за колабораційну діяльність (частина 7 статті 111-1 КК України), а в лютому 2024-го вироком Хаджибейського районного суду міста Одеси — за державну зраду (частина 2 статті 111 КК України). Обидва вироки набули законної сили.
Цей матеріал написаний за підтримки IWPR.
