Українські суди все частіше повідомляють про проблеми з надсиланням учасникам справ необхідної кореспонденції. На це, кажуть, не вистачає фінансування. Проблему з марками й листами підтверджують й адвокати, справи яких затягуються на місяці. У Державній судовій адміністрації України, яка є розпорядником коштів на діяльність судів, «Слідству.Інфо» надіслали інформацію про стан фінансування установ у 2025 році.
Про це повідомляє «Слідство.Інфо».
Проблема недофінансування українських судів — не нова. Ледь не щороку судові органи масово повідомляють про те, що не мають коштів на марки, конверти, папір та канцелярське приладдя. 2025-й не став виключенням.
Так, від початку року українські суди почали інформувати про тимчасове припинення відправок учасникам справ необхідної кореспонденції. Через відсутність марок чи паперу для повісток суди можуть затягувати засідання на місяці, від чого потерпають українці, справи яких не розглядаються тривалий час.
Учасників судових справ натомість просять використовувати альтернативні способи отримання інформації з суду — електронні адреси та SMS-повідомлення. Також людям рекомендують приходити до суду особисто чи дзвонити у канцелярію.
Розпорядником грошей на діяльність судів є Державна судова адміністрація (ДСА). Саме вона централізовано закуповує все необхідне для установ — комп’ютери, техніку і навіть марки з папером.
Журналісти «Слідства.Інфо» надіслали запит до Державної судової адміністрації України, щоб з’ясувати, скільки коштів було виділено судам у 2025 році.
У ДСА кажуть, що на 2025 рік усім місцевим та апеляційним судам України виділили 19,79 млн грн на канцелярські приладдя, що майже на 2,5 млн грн менше, ніж минулого року (у 2024 році — 22,23 млн грн). На поштові витрати судів держава дала 338,75 млн грн, що на 42,5 млн грн менше, ніж у 2024-му (381,30 млн грн, — прим.).
Відповідь на запит від ДСА
Адвокат Роман Лихачов, який працює переважно у судах на Харківщині, каже, що гостро відчуває проблеми з фінансуванням судів, адже його засідання постійно переносять через відсутність коштів на папір та марки.
«За останні два тижні в мене перенеслось вже 6 засідань через те, що в судів не було грошей на відправку повісток, і повістки не були вручені. Суди через це переносять засідання на місяці, клієнти страждають, бо їх справи не розглядаються, люди не можуть реалізувати своє право на справедливий суд. Це дратує людей, бо держава не забезпечує коштами суди, суди не можуть з власних коштів відправляти судові повідомлення», — коментує Роман Лихачов журналістам «Слідства.Інфо».
Відповідь на запит адвоката Романа Лихачова
Ви можете підтримати нашу роботу з викриття недоброчесних суддів і підписатися на щомісячний донат на Монобазі!
Держава зобов’язана забезпечувати незалежність судів — зокрема через окремі видатки в держбюджеті, які мають своєчасно фінансувати потреби судів, серед яких і витрати на адміністративні послуги. Це закріплено в Конституції України (статті 126 та 130). Однак на практиці бачимо інше.
Утім, нестача коштів у судах — це відповідальність і самих суддів. Адже мільйони гривень з бюджету йдуть на служителів Феміди, яких вчасно не звільнила Вища рада правосуддя.
Затримка у звільненні суддів ВРП може призводити до додаткових фінансових витрат для держави. Це пов’язано з тим, що судді, які мають право на відставку, але не звільнені вчасно, продовжують отримувати заробітну плату, соціальні виплати, а також право на безкоштовне медичне обслуговування.
З початком повномасштабної війни ВРП втратила повноваження і не проводила засідань аж до січня 2023 року. Дисциплінарні палати відновили діяльність ще пізніше — лише в листопаді 2023-го. Тому така тривала перерва фактично заморозила розгляд дисциплінарних проваджень проти суддів і зупинила автоматизований розподіл нових скарг, що надходили у цей період.
Є непоодинокі випадки, коли зарплату продовжували отримувати навіть ті судді, які зараз здійснюють так зване правосуддя на окупованих територіях України.
Так, «Слідство.Інфо» раніше розповідало про суддю Генічеського районного суду Херсонської області Наталію Шарко. Правоохоронці вважають її зрадницею, яка судить українців в окупації та прославляє російську агресію на публічних заходах на захоплених росіянами територіях. Попри це, суддя отримала майже 1,4 млн грн зарплатні до того, як їй припинили виплати з державного бюджету.
Також журналісти писали, що Вища рада правосуддя відмовилася скасовувати почесну відставку судді Верховного суду Валентині Сімоненко. Майже рік тому журналісти-розслідувачі виявили у неї російський паспорт, але ВРП не знайшла достатніх доказів, щоб припинити відставку, яка передбачає довічне утримування. Сімоненко щомісяця отримує майже 200 тисяч гривень з державного бюджету.
Попри проблеми у фінансуванні роботи судів, у 2025 році на доплати до посадового окладу суддям держава планує витратити понад 22 млн грн. Про це «Слідству.Інфо» повідомив Верховний Суд.
Служба розгляду звернень та надання інформації Верховного Суду та Великої Палати повідомила журналістам, що сума зарплати суддям у 2024 році становила 685 516 300 грн з урахуванням доплат до посадового окладу, які обійшлися у 216 437 100 грн.
Станом на січень 2025 року на утриманні державою перебуває 3 908 суддів, а середня пенсія служителів Феміди становить 107 040,28 грн. За підрахунками журналістів, за 2024 рік Пенсійний фонд України витратив близько 5 019 760 970 грн на утримання суддів у відставці.
У 2024 році ВРП звільнила у відставку 238 суддів.
Читайте також: ВРП планує забезпечувати незалежність роботи членів Кваліфікаційної комісії після порушених проти них справ
