Журналісти з понад 15 медіа відправили інформаційні запити до Генеральної прокуратури і запустили у Facebook флешмоб із умовною назвою #Луценко_дай_відповідь.
Шість питань, адресованих генпрокурору, стосуються рішення Європейського суду з прав людини за скаргою журналістки Радіо Свобода Наталки Седлецької, яким слідству ГПУ на місяць заборонено використовувати будь-які дані від оператора з її телефону.
Журналісти цікавилися, як Юрій Луценко планує виконувати рішення ЄСПЛ та чи слідство вже отримало від оператора дані з мобільних їхніх колег – самої Седлецької та іншої журналістки – Крістіни Бердинських з журналу “Новое время”.
Такі ж запитання Луценко отримав в офіційних інформаційних запитах від редакцій, надісланих в ГПУ.
Запити вже надіслали журналісти видань “Українська правда”, телеканал 24, телеканал UA:Перший, “Новое время”, “Громадське телебачення”, Радіо Свобода, “Громадське радіо”, “Цензор.нет”, “Слово і Діло”, “UA Крим”, “Слідство.інфо”, Kyiv Post, Bihus.info, програма Вікна-новини (СТБ), Медійна ініціатива за права людини, бюро журналістських розслідувань “Свідомо”, ІА “Центр журналістських розслідувань”.
Згідно із законом “Про доступ до публічної інформації”, відповідь на інформаційний запит журналістам ГПУ має дати упродовж п’яти робочих днів.
19 вересня прес-секретар генерального прокурора України Юрія Луценка Лариса Сарган повідомила, що ГПУ отримала лист ЄСПЛ у справі Наталки Седлецької, але поки що не коментує рішення. “Із цим документом зараз працюють в Генеральній прокуратурі. І поки триває робота з документом, ми не коментуємо цю інформацію”, – відповіла Сарган на запит “Детектора медіа”.
Водночас, інформаційні запити журналістів уже коментують провладні блогери. Так, Віктор Уколов у своєму Facebook оприлюднив фото запитів Радіо Свобода, Слідство Інфо та Київ Пост і назвав їх “копі-пейстом під копірку”.
18 вересня Європейський суд із прав людини зобов’язав українську владу утриматися від доступу до будь-яких даних від мобільного оператора з телефону журналістки . Ці тимчасові невідкладні заходи діють до 18 жовтня – на час, поки Радіо Свобода, де Седлецька працює головним редактором програми журналістських розслідувань “Схеми”, готуватиме повну скаргу до Європейського суду.
Раніше того ж дня Апеляційний суд Києва частково задовольнив скаргу Наталки Седлецької та обмежив обсяг даних, що їх може отримати слідчий із мобільного телефону журналістки. Засідання цього ж суду щодо аналогічної скарги на ухвалу слідчого судді журналістки Крістіни Бердинських заплановано на 20 вересня. Журналістка оскаржує слідчу ухвалу Печерського суду, якою Генпрокуратурі надано дозвіл на отримання інформації про дзвінки, смс-повідомлення з липня 2016-го по листопад 2017 року і місце розташування телефону журналістки протягом цих 17 місяців.
Рішенню Апеляційного суду передувала ухвала суду першої інстанції – Печерського. Ухвала дозволила ГПУ отримати доступ до смс, дзвінків і місцезнаходження телефонів Седлецької і Бердинських за 17 місяців.
Це викликало широку критику українських та міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій – як таке, яке суперечить принципам свободи слова і може бути розцінене як тиск на журналістів-розслідувачів.