Марія Горбань, Слідство.Інфо

Українських суддів залякували повідомленнями, страйками під домом, листівками з образами і санкціями від РФ. Про це журналісти Слідства.Інфо дізналися з сайту Вищої ради правосуддя.

Кожен суддя зобов’язаний повідомляти про факти тиску на нього. Цього вимагає Закон України, щоб не допустити стороннього впливу на правосуддя. Вища рада правосуддя — єдиний державний орган, який може призначати та звільняти суддів і загалом відповідає за врядування в суддівській системі. Лише у 2018 році Вища рада правосуддя отримала 427 таких повідомлень.

Часто судді скаржаться на некоректні висловлювання адвокатів чи інших учасників судових засідань, образливі, на їхню думку, пости в соцмережах чи публікації в медіа. А також розповідають про листи та повідомлення з погрозами, прослуховування в кабінеті й організовані акції під домом. Слідство.Інфо зібрало найцікавіші з таких повідомлень.

Масова розсилка та санкції від «Сбербанку»

Упродовж жовтня аж п’ятеро українських суддів, які розглядали справи російського «Сбербанку», отримали абсолютно ідентичні листи з погрозами:

«…будь-які дії, спрямовані на утиск інтересів АТ «Сбербанк», або дії, вчинені на користь опонентів АТ «Сбербанк», будуть розцінюватися керівництвом АТ «Сбербанк» як умисні перешкоди інтересам Російської Федерації в Україні та потягнуть за собою наслідки у вигляді відкриття кримінальних проваджень стосовно таких осіб Слідчим комітетом Російської Федерації…»

Окрім цього, суддів лякали санкціями від РФ для них і членів їхніх сімей. На це пожалілися судді Київського апеляційного господарського суду Києва Антоніна Мальченко, Верховного суду Олег Білоус, господарського суду Харківської області Алла Буракова, Господарського суду Києва Оксана Грєхова та Господарського суду Київської області Ольга Конюх.

Такі листи, як розповідають судді, підписані головою правління «Сбербанку». Сам банк заперечував  причетність до подібної розсилки та начебто звертався до правоохоронців через підроблення листа й підпису.

Ще одну масову розсилку з погрозами українські судді отримували впродовж вересня-жовтня в месенджери. Користувач з іменем «Тризуб» відправляв їм у WhatsApp, Telegram і Viber вказівки, які саме рішення треба ухвалювати стосовно тих чи інших проваджень, а також погрози суддям і членам їхніх сімей. Жертвами таких розсилок стали, зокрема, 24 судді Шевченківського райсуду Києва, декілька суддів Харківського апеляційного суду та двоє суддів з Апеляційного суду Харкова.

Прокльони й звинувачення в сепаратизмі

Також українських суддів проклинали та запрошували до церкви на панахиду й погрожували зв’язками. До прикладу, суддю з Луганщини Валерія Ковальова назвали сепаратистом і запросили до церкви на власну панахиду. Листівки з запрошенням невідомі розклеїли в під’їзді його будинку в лютому цього року.

А суддя Харківського апеляційного господарського суду Олексій Плахов отримав на робочу адресу листа від начебто учасника однієї зі справ, яку веде. Автор листа обурювався, що, мовляв, заплатив хабар, однак рішення на свою користь у суді першої інстанції так і не отримав. Окрім цього, невідомий написав судді: «Хочу, чтобы вы знали, что я проклял все живое, что называется вашими именами».

Суддя з Тернопільщини Галина Білосевич у своєму повідомленні розповіла, що до неї з проханням ухвалити потрібне рішення телефонував чоловік, який представився заступником голови Верховного суду. Прохання він обґрунтував зверненням з Адміністрації президента та депутатів Верховної Ради.

А до судді з Вінниці Ярослава Іванченка не телефонували, а прийшли в кабінет. Суддя написав, що чоловік із посвідченням Адміністрації президента прийшов у його кабінет і попросив «призначити найсуворіше покарання» для підозрюваного за отримання хабара.

Страйки в суді й під будинками

Упродовж року декілька суддів повідомляли, як незгодні з їхніми рішеннями люди влаштовували страйки під судами. У вересні під Жовтневим судом Маріуполя 20 людей викрикували в гучномовець образи й погрози на адресу судді Олексія Томіліна, звинувачуючи, за його словами, в «корупції та сепаратизмі». По місту розклеїли образливі листівки. Як розповів суддя, деякі зі страйкарів пов’язані зі справою члена профспілки «Народна солідарність», яку він саме і вів у той час. Той через суд просив роботодавців поновлення на роботі та компенсацію за вимушений прогул, однак суд у задоволенні позову відмовив.

До судді Бабушкінського райсуду Дніпра Андрія Леонова в червні 2017 року завітали місцевий депутат зі своїм адвокатом. Як розповідає у своєму повідомленні суддя, вони привели з собою ще півсотні людей, заблокували його кабінет, погрожували фізичною розправою, вимагаючи відпустити обвинуваченого. Більш ніж через півроку, в лютому 2018-го до його будинку приїхало близько 150 людей. Як розповідає сам суддя, йому погрожували вбивством, палили смолоскипи та кидали їх на подвір’я.

Суддя Андрій Леонов має досить неоднозначну репутацію й тому доволі часто фігурував у медіа. У травні цього року його спіймали на хабарі, у 2017-му він, за інформацією місцевого медіа, заявив собі самовідвід у справі за обвинуваченням ватажків так званої «ЛНР» Ігоря Плотницького, Андрія Патрушева та Олександра Гуреєва. Восени 2015 року йому закидали неправомірне рішення щодо приміщень комунальної власності.

Протести також відбувалися й через рішення колегії суддів Орджонікідзевського райсуду Запоріжжя відпустити під домашній арешт обвинуваченого в закінченому замаху на вбивство двох людей. Як розповідають у своєму повідомленні судді Інеса Соболєва, Юлія Геєць і Віталій Макаров, потерпілий у цій справі встановив зі своїми однодумцями намет під Запорізькою ОДА з написами «Судья Соболева выпустила убийцу», «бессрочная голодовка» тощо.

Пакет в голову та граната в гаражі

Наприкінці січня судді Апеляційного суду Києва Олені Лапчевській вцілили в голову пакетом з борошном. Як розповідає сама суддя, після того, як суд відмовив у задоволенні клопотання, учасник справи підвівся, розвернувся до камери, яка була в залі, сказав, що був готовий до такого рішення й «зробить те, що задумав». А відтак кинув у суддю паперовим пакетом з «невідомим порошком», як виявилося згодом, з борошном. Як повідомили медіа, це зробив голова ГО «Не мовчи» Орест Гаранжі. Раніше він облив зеленкою біля Печерського райсуду депутата Київради від «Свободи» Ігоря Мірошниченка, що й стало причиною позову на активіста.

А в Нікополі в гараж місцевої судді Валерії Рибакової невідомі кинули гранати. Вибухом й осколками пошкодило машину, травми отримав чоловік судді, депутат Нікопольської міськради Олександр Рибаков. Його з численними пораненнями доправили в лікарню. Серед версій офіційного слідства були як професійна діяльність судді, так і її чоловіка.

(Головне фото: sud.ua)