“Записи Ситника”: чому ГПУ отримала доступ до особистих даних журналісток

Поділитися

Марія Горбань, Слідство.Інфо

Вже третій день поспіль український Facebook вирує обуреними постами журналістів та громадських активістів про нечувані утиски свободи слова. Супроводжує численні пости та репости фото відомої журналістки-розслідувачки Наталки Седлецької. Кажуть, тепер генеральна прокуратура знатиме все про журналістку за останні півтора роки через отриманий доступ до її телефону. А сама Седлецька нібито якось фігурує у кримінальному провадженні проти директора НАБУ Артема Ситника.

Редакція Слідства.Інфо розібралася, про яке провадження йдеться, чому і для чого Генпрокуратура отримала доступ до телефону Седлецької і не лише її, а також, чим це загрожує.

 

ТО НА КОГО ТИСНЕ ГПУ? ЛИШЕ НА СЕДЛЕЦЬКУ?

Не лише, але давайте по порядку. Редакція “Схем” повідомила 4 вересня, що Генпрокуратурі надали доступ до персональних даних з телефону Наталки Седлецької. А вже 5 вересня журналістка у своєму Facebook заявила, що генеральний прокурор Юрій Луценко покликав її на закриту зустріч, щоб пояснити, навіщо ГПУ хоче отримати інформацію з її телефону.

Наталка Седлецька

Седлецьку формат зустрічі “без камери” не влаштував. Журналістка відмовилася йти на закриту зустріч, натомість запросила генпрокурора на ефір “Радіо Свобода”. Тут вже відмовився прийти на ефір Юрій Луценко.

Цього ж дня журналістка журналу “Новое время” Христина Бердинських підтвердила, що вона, як і Наталія Седлецька, була на допиті по справі НАБУ в якості свідка.

“І тепер у мене виникає питання, як у свідка по цій справі – чи будуть перевіряти мій телефон і за який період? Ухвали по цьому поки ще немає. Чи вас цікавить телефон конкретної людини і керівника конкретної програми розслідувань?” – написала вона.

Христина Бердинських

Через декілька годин Христина Бердинських заявила про ухвалу, за якою дані з її телефону також отримає Генпрокуратура: “Лариса Саргана щойно повідомила, що по моєму телефону теж є ухвала суду, аналогічна, як у Наталії Седлецької”.

Також речниця генпрокурора Лариса Сарган повідомила “Українській правді”, що аналогічна ухвала є ще на третю особу. Втім, вона не розповіла, про кого саме йдеться, вказавши лише, що ця особа не є журналістом.

 

ЧИ ОЗНАЧАЄ ЦЕ, ЩО БУДУТЬ ПРОСЛУХОВУВАТИ ТЕЛЕФОНИ ЖУРНАЛІСТОК?

Ні. Згідно з ухвалою за 27 серпня, ГПУ отримала інформацію про всі дзвінки, смс-повідомлення та історію місцезнаходжень за 17 місяців – з 19 липня 2016-го до 16 листопада 2017 року. Згодом ГПУ повідомили Седлецькій, що використовувати всю отриману інформацію вони не будуть – мовляв, їх цікавить лише історія місцезнаходжень, щоб дізнатися точні дату і час зустрічі з директором НАБУ.

 

ЧОМУ ГПУ РОЗСЛІДУЄ ЗУСТРІЧ СИТНИКА З ЖУРНАЛІСТАМИ?

Тому що Ситник нібито розкрив журналістам таємницю слідства. Вам не почулось – 16 листопада 2017 року Генпрокуратура порушила кримінальне провадження проти глави Національного антикорупційного бюро Артема Ситника. Про це у своєму Facebook повідомив Антон Геращенко.

Причиною стала закрита зустріч директора НАБУ з журналістами, яка відбулася влітку 2017 року. Про це 13 листопада 2017 року повідомило видання “Обозреватель”, опублікувавши запис розмови Ситника з журналістами. На ньому чути, як Ситник зацитував діалог матері дитини Костянтина Кулика Ірини Німець із подругою. У ній вона скаржилася на постійні допити щодо оформленої на неї елітної нерухомості та дорогого автомобіля. Саме розголошення цієї розмови (а точніше точне її цитування, як частини закритих матеріалів справи по Кулику) нібито і є таємницею, яку розголосив директор НАБУ.

Сам Ситник факт зустрічі не приховував, 22 листопада 2017 року Артем Ситник підтвердив факти зустрічей “офзерекорд” (не під запис, – ред.) із журналістами, але запевнив, що закону він не порушував.

“В силу займаної посади я постійно спілкуюся з журналістами. Це – нормальна практика всіх правоохоронних і державних органів, елемент прозорості в тому числі антикорупційних органів. Формати спілкування з журналістами є різними. У мене дійсно були зустрічі з журналістами у форматі офрекордз”, – підтвердив директор НАБУ.

 

ХТО ТАКИЙ КОСТЯНТИН КУЛИК, ЧОМУ ЙОГО РОЗСЛІДУЄ НАБУ? І ЩО ЦЕ ЗА МАТІР ЙОГО ДІТЕЙ?

Костянтину Кулику інкримінують набуття нерухомого майна, законність якого не підтверджена, на суму 2,86 мільйони гривень. Так, у 2014 році Кулик отримав у подарунок квартиру на 249 квадратних метрів в елітному комплексі “Дипломат-Хол” начебто від своєї матері. До призначення прокурором АТО Кулик працював у транспортній прокуратурі.

Також фірма “БЦ “Аюдар” матері Кулика у 2014 році брала участь у тендері на постачання залізниці антрацитового вугілля, яке добували на окупованих територіях Донбасу, на суму понад 100 мільйонів гривень. Пов’язана з матір’ю Кулика фірма вигравала тендер залізниці на поставку протигазів.

Утім, попри всі звинувачення, 28 червня 2017 року до Дня Конституції Кулик отримав від президента Петра Порошенка орден “За заслуги”. У прокуратурі пояснили, що нагородили Кулика за його роль в конфіскації 1,5 мільярдів доларів злочинної організації Януковича. Що то була за роль історія замовчувала.

Ірина Німець та Костянтин Кулик

Ірина Німець – колишня громадянська дружина та матір дітей Костянтина Кулика. Слідство.Інфо вже повідомляло, що раніше Ірина Німець працювала офіціанткою, а сьогодні їй належить ательє ByNemez на Печерську. У 2015 році вона купила квартиру за 2,7 мільйонів гривень в Печерському районі Києва і джип Land Cruiser 200 вартістю близько 2 мільйони гривень. Сама Ірина відверто пояснює нечуване багатство якраз в тій самій розмові, яку журналістам зацитував Ситник.

 

І ЩО СПРАВДІ ЦЯ РОЗМОВА НІМЕЦЬ І ПОДРУГИ Є ТАКОЮ ВАЖЛИВОЮ?

Навряд чи вона є ключовою частиною матеріалів справи. Але формально так. Адже провадження з приводу Кулика ще не закрите, хоч справу Кулика у суд передали 26 жовтня 2016 року. 

 

ТО ЦЕ СПРАВДІ ТИСК НА ЖУРНАЛІСТІВ?

Ще й який! Через цю ухвалу правоохоронці зможуть відстежити джерела журналісток і скомпрометувати їхні зв’язки з джерелами загалом. Самі подумайте хто ж захоче розкривати таємниці людям, телефони яких прослуховують. А для журналістів-розслідувачів робота з джерелами є дуже важливою. Це навіть визнано законодавством України.

“Законодавство України чітко встановлює і гарантує захист джерел інформації журналіста. Він не тільки має право на захист таких джерел, він зобов’язаний їх захищати. Тут можливе втручання в джерела поза волею журналіста, що небезпечно”, – пояснює Людмила Панкратова, медіаюристка “Інституту розвитку регіональної преси”.

Крім того, Панкратова пояснила, що ухвалу не можна назвати правомірною. Суд надав інформацію з телефону Наталії Седлецької на великий проміжок часу, який навряд чи можна виправдати інтересами слідства. Запросивши таку кількість даних, слідчі фактично втручаються в особисте життя розслідувачки.

 

І ЩО ТЕПЕР БУДЕ?

Ухвалу суду вже почали жваво обговорювати в українському інформпросторі. Низка ЗМІ, організацій та активістів назвали це порушенням права на приватність та тиском на журналісток. На своїй сторінці керівниця “Громадського телебачення” Катерина Горчинська опублікувала заяву від журналістів та громадських організацій, у якій закликали ГПУ не реалізовувати цю ухвалу. Заяву підписали близько 80 учасників, серед них і Слідство.Інфо. А сьогодні, 7 вересня, журналісти та активісти зібралися під офісом генеральної прокуратури в центрі Києва, аби заявити про свою незгоду з такими подіями.

This slideshow requires JavaScript.

Тим часом стало відомо, що що слідчі ГПУ вже запросили у компанії “Київстар” інформацію про історію розташувань з телефону Седлецької. Всі дані вони мають передати слідчим до 18 вересня. Про це повідомила  народна депутатка від БПП Ольга Червакова на своїй сторінці у Facebook.

А редакція Слідства.Інфо продовжить слідкувати за розвитком подій, адже не виключено, що ця ухвала про отримання даних з телефонів журналісток може виявитись не останньою.

 

Поділитися

Не менш важливі розслідування