«Якби судова реформа відбувалася, ми б тут не стояли»: рідні Небесної Сотні вимагали звільнити «суддів Майдану»

Поділитися

Марія Горбань, Слідство.Інфо

Син Зої Кузьменко Максим Шимко загинув рівно п’ять років тому під час розстрілів на Майдані. «На жаль, у нас гарні закони, але їх ніхто не дотримується. Щоразу проходять ті, хто не гідний бути суддею», — каже жінка. Зоя сьогодні серед таких само, як вона — членів сімей загиблих під час Революції Гідності мітингувальників.

20 лютого, в річницю трагічних подій на Майдані, вони провели акцію під будівлею Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Їхня вимога — звільнити суддів, які ухвалювали рішення проти активістів Майдану. Родини Героїв Небесної Сотні вже п’ять років вимагають правосуддя. За цей час померло сімнадцятеро з них, так і не дочекавшись на покарання винних.

Близько дев’ятої ранку кількадесят членів родин Героїв Небесної Сотні прийшли до будівлі Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Впродовж цього тижня тут розглядатимуть кандидатів до Верховного суду — найвищої установи в системі судоустрою України. У конкурсі, зокрема, бере участь і Максим Тітов, про якого писало Слідство.Інфо.

This slideshow requires JavaScript.

Вища кваліфікаційна комісія перевіряє чинних суддів, а також проводить співбесіди з кандидатами на суддівські посади. Навіть попри негативні висновки Громадської ради доброчесності, недоброчесні судді часто успішно проходять такі співбесіди. Зокрема й «судді Майдану».

«Ми просимо Вищу кваліфікаційну комісію правильно оцінювати суддів, щоб не працювали ті, хто виносив неправомірні рішення, зокрема й проти євромайданівців, щоб не працювали такі судді, які відпускали під домашній арешт Садовника», — розповідає Слідству.Інфо Зоя Кузьменко.

«Якби судова реформа відбувалася, ми б тут не стояли», — каже Зоя Кузьменко. Рідні Героїв Небесної сотні вимагали під стіни ВККС звільнити «суддів Майдану», Київ, 20 лютого 2019 року. Фото — Слідство.Інфо

Екс-командира роти «Беркут» Дмитра Садовника заарештували навесні 2014 року за підозрою у вбивствах на Інститутській. Уже у вересні суд відпустив Садовника під домашній арешт, а в жовтні він утік. За повідомленнями медіа, Садовник та ще дев’ятеро обвинувачених екс-«беркутівців» отримали російське громадянство. Дмитра Садовника підозрюють у вбивстві близько 40 мітингувальників.

«Ми не бачимо результатів судової реформи. Ситуація з Садовником показала, що наші судді готові ухвалювати рішення навіть на користь винних у злочинах, — каже сестра загиблого на Майдані Сергія Бондарчука Ольга. Вона також переконана, що чесний суд над винними у розстрілах можливий тільки після справжніх змін у судовій системі. — Мій брат був учителем фізики, він не робив нічого поганого. Лише ставив оцінки в класному журналі. Не хочеться, щоб винні в його вбивстві залишилися непокараними».

«Мій брат був учителем фізики, він не робив нічого поганого. Лише ставив оцінки в класному журналі. Не хочеться, щоб винні в його вбивстві залишилися непокараними», — каже сестра загиблого на Майдані Сергія Бондарчука Ольга. Рідні Героїв Небесної сотні вимагали під стіни ВККС звільнити «суддів Майдану», Київ, 20 лютого 2019 року. Фото — Слідство.Інфо

За п’ять років 17 членів родин Героїв Небесної Сотні померли, не дочекавшись, що винних у смерті їхніх близьких покарають. Учасники акції розповідають, дехто вже не вірить, що чесний суд може відбутися найближчим часом.

«Якби судова реформа відбувалася, ми б тут не стояли», — каже Зоя Кузьменко.

Мати загиблого на Майдані студента Ігоря Костенка Оксана вперше після прощання з сином приїхала до Києва. Жінка розповідає, що хоче знайти місце смерті сина.

«Ми тоді були на заробітках, — згадує вона. — Посеред дня подзвонили з його номера, а він же ніколи не телефонував у такий час. Я піднімаю трубку, питаю «А де мій Ігорчик?» — «Він є, — відповіли мені, — але його вбили». Ми приїхали через 9 днів на прощання, тоді ще не було позначено місця його смерті».

За її словами, офіційне слідство триває значно довше, ніж вони очікували.

«Ми, може, як малі діти, але сподівалися, що ці злочини будуть швидко розслідувати, за гарячими слідами. А зараз усе ніби повернулося в старе русло, ніби нічого й не було. А скільки було гучних заяв, обіцянок у кожному кабінеті поставити портрети Героїв Небесної Сотні, щоб їхні очі не дозволяли чиновникам порушувати закон. Але закон порушували та порушують так само, а про нас уже почали забувати», — каже Оксана і просить її не знімати.

Акція протривала близько півгодини, відтак учасники вирушили на молебень за упокій Героїв Небесної Сотні у Свято-Михайлівський собор. Жоден із членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів до них так і не вийшов.

Рідні Героїв Небесної сотні під стінами Вищої кваліфікаційної комісії суддів вимагали звільнити «суддів Майдану». Жоден із членів ВККС до учасників не вийшов. Київ, 20 лютого 2019 року. Фото — Слідство.Інфо

Як розповів Слідству.Інфо член Громадської ради доброчесності Роман Маселко, за останній рік близько 120 «суддів Майдану» проходили оцінювання у Вищій кваліфкомісії суддів. З них 67 — успішно.

«Лише 15 суддів звільнені умовно. Але насправді вони продовжують працювати. Навіть суддя Санін, який забороняв Майдан, визнавши, по суті, учасників Революції Гідності злочинцями, начебто звільнений рік тому, але насправді досі працює суддею-спікером», — сказав він.

Рідні загиблих майданівців приходять під стіни ВККС уже не вперше. Рівно рік тому вони проводили тут акцію з тими самими вимогами. Тоді члени комісії запевняли, що не допустять, щоб оцінювання пройшли судді, які ухвалювали рішення проти майданівців.

Поділитися

Не менш важливі розслідування