13 Січня 2020, 13:56

Будівля Верховної Ради на півтори тисячі квадратних метрів розташована у самому центрі Києва — неподалік Софійської площі. Кілька років тому це приміщення у середмісті столиці незаконно перереєстрували на людину з окупованого Луганська. Наприкінці минулого року Міністерство юстиції гучно повернуло його в державну власність. Про це досягнення нової влади розповідало і керівництво міністерства, і навіть прем’єр-міністр. Цікаво, що парламентська будівля, яку незаконно забрали, а потім повернули, розташована поруч із самим Мін’юстом. 

“Слідство.Інфо” з’ясувало, що поблизу міністерства стоїть іще один будинок, який держава втратила за схожою схемою. Утім, його у державну власність досі не повернули. Обидва приміщення незаконно переписав один реєстратор. І, як ми довідалися, до незаконного відчуження майна може бути причетний співробітник Мін’юсту, який досі там працює. 

Парламентський будинок у власності чоловіка з непідконтрольних територій

Восьмиповерховий будинок загальною площею у півтори тисячі квадратних метрів розташований упритул до Мін’юсту. Цей будинок на балансі Верховної Ради. Восени 2018 року його без відома парламенту переписали на приватну особу. 

Незабаром Верховна Рада помітила втрату, і правоохоронці почали розслідування. Як з’ясували слідчі, будівлю вдалося вкрасти завдяки підробленим документам. За їхніми даними, фіктивний договір купівлі-продажу будівлі був датований 2005 роком. 

Незаконно відчужений будинок парламенту, ліворуч — приміщення Міністерства юстиції/ФОТО Слідство.Інфо

Як простежується в судових ухвалах, нові власники планували зробити тут бізнес-центр і заздалегідь підготувалися. Наприкінці жовтня 2018 року нотаріусу передали три пакети документів. Судячи з них, будівлю мали намір оформити на новостворену фірму, якою володіла ця ж особа. І вже за місяць чоловік з непідконтрольних територій отримав право власності на парламентську будівлю. Про його особу нічого не відомо. Єдина наявна інформація — це його прописка в Луганську. За даними реєстру речових прав, зараз він не володіє жодною нерухомістю.    

Коли у Верховній Раді помітили, що цей будинок уже їм не належить, то звернулися до Міністерства юстиції з проханням скасувати таке рішення. Саме Мін’юсту підпорядковуються всі реєстраційні дії. Відтак — відомство розглянуло це питання, і в березні 2019 року скасувало реєстрацію. Однак запис про це до публічного реєстру внесли тільки в жовтні 2019 року — через те, що на будинок був накладений арешт.  

Читайте також: Убивство дитини депутата: Що об’єднує людей, яких назвав Соболєв

Тож процес повернення у державну власність парламентської будівлі почав попередній склад міністерства, а нове керівництво Мін’юсту завершило його. Але прем’єр-міністр Олексій Гончарук зарахував цю “перемогу” до результатів роботи п’ятдесяти днів нового уряду і навіть розповідав про цю історію у своєму блозі “Чашка прем’єра”. Після нього про це говорила в ролику “The Мін’юст” і заступниця міністра юстиції Ольга Оніщук. Утім, “Слідству.Інфо” коментувати інформацію про цю історію Оніщук не захотіла. 

Будинок ексрегіонала Шепелева 

Інший сусідній будинок з Мін’юстом — утричі більший за парламентський. Приміщення площею в понад шість тисяч квадратних метрів також незаконно перереєстрували в той же період. Раніше він належав дружині ексрегіонала Олександра Шепелева. Його звинувачують у розкраданні понад 200 мільйонів гривень “Родовід банку”, а також у замовленні декількох убивств правоохоронців. 

Незаконно відчужений будинок екснардепа Олександра Шепелева/ФОТО “Слідство.Інфо”

Через це суд наклав арешт на власність його родини і заборонив реєстраторам вчиняти будь-які дії щодо цього будинку. У подальшому приміщення могло відійти державі. Однак, як з’ясували слідчі, незадовго після цього приватний нотаріус скасував арешт на майно. Підставою для скасування стали фіктивні документи, а саме — підроблена ухвала суду. Будівлю одразу перереєструвати на сейшельську компанію “Амітел Холдінг Лімітед”. Правоохоронці припускають, що ця фірма належить Шепелеву. 

Незабаром суд вдруге наклав арешт на цю нерухомість. Однак його знову зняли з будівлі за такою схемою. За версією правоохоронців, до неї був причетний Сергій Мурихін. Людина з точно таким прізвищем та іменем працює в Міністерстві юстиції. У 2018 році поліція навіть обшукала його помешкання. І виявила, зокрема, що Мурихін користувався мобільним телефоном одного з учасників схеми. 

Читайте також: Примарний заробіток на торгівлі мігрантами

Сергій Мурихін у Міністерстві юстиції обіймає посаду заступника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби. У 2017 році його ім’я вже лунало у ЗМІ. Ішлося про те, що держвиконавець Мін’юсту отримав заробітну плату в понад мільйон гривень. Міністр юстиції Денис Малюська зазначив “Слідству.Інфо”, що йому не відомо про ймовірну причетність свого співробітника до незаконного відчуження майна. 

Чорний реєстратор

В обох випадках незаконну реєстрацію майна проводив один орган — комунальне підприємство “Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу”. Його створили в липні 2018 року. Керівником цього комунального підприємства став Шаміль Мутайламов. Він, як і Максим Зінов’єв, на якого записали будівлю парламенту, прописаний у Луганську. Улітку 2019 року Мін’юст скасував акредитацію цього реєстратора.

Реєстратор — це посадова особа, яка від імені держави здійснює реєстрацію права власності. З 2016 року, окрім державних органів, повноваження на реєстраційні дії в Україні отримали, зокрема, і комунальні підприємства. 

Зараз в нашій країні акредитовані понад 200 комунальних підприємств. Саме з ними найчастіше пов’язані історії з незаконною зміною прав власності на майно. До прикладу, гучна історія, пов’язана з цим, сталася влітку 2019 року. Тоді Служба безпеки викрила “чорних” реєстраторів, які незаконно заволоділи майном у півтора мільярди гривень. Відомою є також історія безхатька, якого оформили як реєстратора і таким чином здійснили понад сотню перереєстрацій майна.  

Комунальне підприємство, яке змінювало право власності двох сусідніх до приміщення Мін’юсту будівель, за місцем прописки реєстрації відсутнє і зв’язатися з ним наразі неможливо.   

Читайте також: Як більше 200 тисяч документів зникли з судового реєстру

Шановні читачі та колеги. Усі матеріали, оприлюднені на цьому сайті, є  інтелектуальною власністю “Слідства.Інфо”. Повне копіювання та публікування наших робіт можливе лише за письмової згоди редакції. Оприлюднення матеріалів “Слідства.Інфо” без попередньої згоди можливе лише за умови часткового використання і цитування (не більше 50%), а також лише за наявності прямого гіперпосилання на безпосередню адресу сайту

ми в соцмережах

напишіть нам