Таємниця «Європейського валу»: мільярди гривень та справи проти підрядників

Поділитися

Мар’яна Мотрунич, Слідство.Інфо

«Стіна». Грандіозний план порятунку українських територій. Відома також як «Європейський вал» і «Євростіна». Ідею будівництва паркану на кордоні з Росією просунув Арсеній Яценюк перед парламентськими виборами 2014 року. Тоді прем’єр-міністр України та лідер партії «Народний Фронт» обіцяв звести «Стіну» за 4 роки. Анонсована вартість проекту складала 4 мільярди гривень.

Минуло вже майже п’ять років, але проект завершений на 30%, а витратили на нього вже сягнули 1,3 мільярда гривень. Генпідрядників, які будують «Стіну», всупереч закону наймали без проведення відкритого конкурсу.  

ЩО ТАКЕ «СТІНА»

У травні 2015 року Кабмін затвердив «План заходів щодо облаштування українсько-російського кордону». Програма, зокрема, передбачала спорудження протитанкових ровів та інженерні загородження. До речі, подібні фортифікації будували й під час Першої світової. Планували також збудувати 49 спостережних 17-ти метрових веж та 105 веж спостереження і зв’язку, обладнати кордон засобами спостереження, сигналізації та ураження, а також установити бойові дистанційні модулі.

«Стіна» повинна була вирости в Чернігівській, Сумській, Харківській, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях. Проект повинні були реалізувати 2018 року. Однак дедлайни постійно переносилися й на сьогодні прикордонники прогнозують, що завершать будівництво «Стіни» 2021 року.

Ідею будівництва паркану на кордоні з Росією просунув Арсеній Яценюк перед парламентськими виборами 2014 року. На фото — облаштування українсько-російського державного кордону в межах проекту «Стіна», 15 жовтня 2014 року. Фото Андрія Кравченка / POOL / УНІАН

ТАЄМНИЦЯ «ЄВРОПЕЙСЬКОГО ВАЛУ»

Усі державні закупівлі в Україні повинні проходити відкрито. Кожен може подивитися на майданчику торгів «Прозорро», які заявки надходили, які технічні завдання були, які пропозиції відкинули й чому. Зазвичай обирається найнижча цінова пропозиція.

Виключенням є хіба що закупівлі в оборонній сфері, які здійснює Укроборонпром. Вони відбуваються за закритою процедурою, тобто без розголошення деталей закупки.

Та з будівельниками проекту «Стіна» все було інакше.

Перші держзакупівлі відбулися у 2015 році. Держприкордонслужба проводила конкурси та координувала роботу. Жодної інформації щодо принципу відбору генеральних підрядників прикордонники не дають — на ці закупівлі накладено гриф секретності «таємно».

2017 року фортифікаційні споруди і їхні характеристики засекретив експерт з державних таємниць, перший заступник керівника Державної прикордонної адміністрації Василь Серватюк. Але НАБУ встановило, що така секретність торгів безпідставна та необґрунтована.

Детективи НАБУ встановили, що конкурс генпідрядників взагалі не проводили. Майбутніх будівельників «Стіни» вибирали на власний розсуд Володимир Цалко та Олександр Атаманюк — на той час вони опікувалися капітальним будівництвом у Держприкордонслужбі. Згідно з ухвалою Солом’янського суду столиці, саме Цалко надав договорам по виконанню робіт гриф секретності «таємно». А у випадку, якщо закупівля послуг є «таємною», конкурси не проводять.

Однак насправді в Цалка таких повноважень не було. Слідство.Інфо з’ясувало, що фортифікаційні споруди «Стіни» як експерт з державних таємниць засекретив перший заступник керівника Державної прикордонної адміністрації Василь Серватюк. Це сталося восени 2017 року. На запит журналістів це підтвердили й у СБУ.

Та Серватюк сказав журналістам, що «секретність» стосується лише споруд, але не закупівель на їхнє будівництво. За його словами, про закупівлі він узагалі нічого не знає. Так звана «Стіна» стала секретною через зміни закону.

Зміни, про які говорить Серватюк, полягають у тому, що прикордонники тепер самі визначають ступінь секретності. Це пояснив Слідству.Інфо юрист Володимир Петраковський. Щоб якась інформація отримала статус секретної, необхідний висновок експерта з державних таємниць, потім висновки розглядає комісія, потім — СБУ й Міністерство юстиції, й лише після цього дані стають секретними. У випадку зі «Стіною», таким експертом і виступив Серватюк.

Утім, за словами Серватюка, жодних претензій щодо засекречування інформації про торги в детективів НАБУ не було. А прикордонники неодноразово надавали їм свої пояснення. Він і сам теж ходив на допит у НАБУ як свідок.

Невдовзі після підготовки матеріалу, Слідству.Інфо стало відомо, що президент Порошенко звільнив Василя Серватюка.

ГЕНПІДРЯДНИКИ «СТІНИ»

Попри всю «секретність» будівництва «Стіни», Держприкордонслужба називає компанії, які її будують. Слідство.Інфо отримало перелік генпідрядників за весь час будівництва. Понад чотири роки прикордонники віддавали головні підряди компаніям, пов’язаним з народними депутатами Дмитром Шенцевим, Юрієм Павленком і родиною нардепа Броніслава Розенблата. Імовірно, серед генпідрядників є й фірми, спеціально створені під проект «Стіна».

Прикордонники обрали 13 генеральних підрядників. Як дізналося Слідство.Інфо з судових ухвал, деякі з цих компаній, змовившись з прикордонниками, виводили готівку через підприємства з ознаками фіктивності. Крім того, керівники Держприкордонслужби вимагали хабарі від компаній за підписання актів виконаних робіт. Показово, що в більшості фірм телефонні номери, подані в Єдиному державному реєстрі Мін’юсту, не обслуговуються.

ХАРКІВСЬКІ «ВИТЯЗЬ» І «СКОРПІОН»

Харківська компанія «Будцентр Витязь» — один з найбільших будівників «Стіни». Засновник і керівник підприємства — Агаверді Аділов. Його син Асвар був помічником народного депутата Юрія Павленка, члена фракції «Опозиційний блок». Однак Павленко запевнив, що не має ніякого стосунку до Аділових і тендерів по облаштуванню кордону.

«Будцентр Витязь» фігурує в кримінальному провадженні НАБУ з 2016 року. Серед іншого, керівника компанії Агаверді Аділова підозрюють у розтраті бюджетних коштів.

Детективи НАБУ з’ясували, що генпідрядник «Будцентр Витязь» перерахував кошти фірмам, які не виконували жодних робіт. Наприклад, уклав договір з фірмою «Кіт-Трейд». Перша директорка цього підприємства, за її свідченнями, нічого не знала про фірму. Вона працювала прибиральницею, а довіреність від свого імені видала ще 2015 року, за що отримала 500 гривень. Власне, тоді й створили фірму «Кіт-Трейд» — усього за кілька тижнів до початку будівництва «Стіни». Наступний директор «Кіт-Трейд» зняв 4 мільйони гривень готівкою. Тобто просто вивів гроші, передбачені на будівництво фортифікацій на кордоні.

Попри розслідування, в яких фігурує «Будцентр Витязь», Держприкордонслужба не припинила з ними співпрацю. 2017 року ця фірма отримала від прикордонників більш ніж 65 мільйонів гривень. За даними Слідства.Інфо, торік на рахунок «Будцентру Витязь» надійшло майже 60 мільйонів гривень за виконання робіт. А також передплата за роботи — 9,5 мільйонів. Тобто загалом 2018 року харківська фірма отримала від прикордонників майже 70 мільйонів гривень.

Ще один з великих харківських генпідрядників «Стіни» — компанія «Скорпіон-РП». Його заснували брати Володимир та Павло Левченки. Володимир, зокрема, разом з нардепом від Опоблоку Дмитром Шенцевим також є співвласником мисливської компанії «Сафарі-ХХІ».

Торік «Скорпіон-РП» отримала за облаштування «Стіни» майже 11 мільйонів гривень. За даними Слідства.Інфо, загалом з часу реалізації проекту «Скорпіон-РП» отримала понад 60 мільйонів гривень.

Ідею будівництва паркану на кордоні з Росією просунув Арсеній Яценюк перед парламентськими виборами 2014 року. На фото — тодішній прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк в межах робочого візиту в Харківську область ознайомлюється з ходом реалізації проекту облаштування українсько-російського державного кордону «Стіна», 15 жовтня 2014 року. Андрій Кравченко / POOL / УНІАН

«ФАВОРИТ» РОЗЕНБЛАТІВ

У списку генпідрядників «Стіни», який отримали журналісти Слідства.Інфо, є і компанія ДП «Фаворит ОПТ», яка належить родині народного депутата від БПП Борислава Розенблата. Офіційно фірма займається ремонтом і будівництвом будівель Прикордонної служби. І справді, в системі Прозорро є кілька тендерів прикордонників, в яких переміг «Фаворит ОПТ». Та чи брала компанія участь у будівництві «Стіни», сам Борислав Розенблат «не пам’ятає»:

«Я не пам’ятаю, чи ми брали участь у «Стіні»… Ніяким чином. Я пам’ятаю, що там була якась пропозиція по будівництву казарми. І то відкриті торги були, все як положено. І все ми вже виконали й прикордонники теж», — сказав він Слідству.Інфо.

Тодішній прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк в межах робочого візиту в Харківську область ознайомлюється з ходом реалізації проекту облаштування українсько-російського державного кордону «Стіна», 15 жовтня 2014 року. Андрій Кравченко / POOL / УНІАН

ХАБАРІ ТА КОМПАНІЯ ЗІ СТАТУТНИМ КАПІТАЛОМ В ОДНУ ГРИВНЮ

Серед підрядників-будівників «Стіни» є київська фірма «Каунт-Груп». Компанію створили напередодні початку будівництва фортифікацій на кордоні. Вона зареєстрована на колишніх працівників готелю «Прем’єр палац» Сергія Павловського та Олексія Пегасіна, має статутний капітал в одну гривню та з 45 видів діяльності.

«Каунт-Груп» фігурує у кількох справах. Компанія не сплачує оренду приміщення та послуги охорони. А у 2017 році прокуратура знайшла документи генпідрядника «Каунт-Груп» під час обшуку конвертаційного центру.

2016 року «Каунт-Груп» як генпідрядник найняла субпідрядника з Харкова — фірму «Будівельник». Та виконані роботи не оплатила. Стягувати заборгованість з «Каунт-груп» харківській фірмі довелося через суд.

«Каунт-Груп» фігурує також у провадженні військової прокуратури. Щоправда, в цьому випадку — як потерпілі. За даними слідчих, підполковник Держприкордонслужби та головний інженер будівництва «Стіни» вимагали в директора «Каунт Груп» 530 тисяч гривень. Хабар за підписання акту виконаних робіт керівник фірми передавав підполковнику двома частинами. А відтак повідомив про це СБУ. У квітні 2017 року підполковника затримали й висунули підозру. Жодних ухвал в Єдиному реєстрі щодо цього епізоду з липня 2017 року немає.

Тодішній прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк в межах робочого візиту в Харківську область ознайомлюється з ходом реалізації проекту облаштування українсько-російського державного кордону «Стіна», 15 жовтня 2014 року. Андрій Кравченко / POOL / УНІАН

НОВАЧКИ НА БУДІВНИЦТВІ

Компанія ПМК-121 з Тернопільської області  стала генпідрядником «Стіни» торік. Фірма отримала 12,5 мільйонів гривень за будівництво 2 пускових комплексів на українському кордоні. Але як стало відомо з розслідування НАБУ, яке ведуться з 2016 року, це підприємство і до минулого року будувало «Стіну» як субпідрядник. Цю компанію наймала харківська фірма «Будцентр Витязь».

У списку генпідрядників Держприкордонслужби є ще дві нові компанії, які долучилися до зведення «Стіни» торік. Це «Укртрансбуд», зареєстрована в місті Чорнобиль, та «Техноизол Буд» з Києва. Телефони новачків-генпідрядників вимкнені.

НАСЛІДКИ

Ймовірні оборудки під час облаштування фортифікацій на кордоні НАБУ розслідує від березня 2016 року. За версією слідства, держава зазнала збитків у понад 16 мільйонів гривень. Детективи розглядають 11 підприємств, яким прикордонники перерахували 325 мільйонів.

Генпрокуратура також розслідує привласнення бюджетних коштів під час будівництва «Стіни». За словами прокурорів, ідеться про 100 мільйонів гривень.

Тодішній прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк в межах робочого візиту в Харківську область ознайомлюється з ходом реалізації проекту облаштування українсько-російського державного кордону «Стіна», 15 жовтня 2014 року. Андрій Кравченко / POOL / УНІАН
Поділитися

Не менш важливі розслідування

Партія волонтерів і мільйони на піар: як витрачає гроші політсила Зеленського

Загалом політична сила Зеленського отримала 134 мільйони. Понад 74 — з них пустили на медійну розкрутку. Попри суттєвий грошовий обіг, “Слуга народу” вирішила не наймати співробітників. У партії говорять, що все тримається на ентузіазмі волонтерів.