Остен Моріан, 75-річний столяр на пенсії, живе неподалік від Полярного кола на півночі Швеції. Близько пів року тому чоловік відгукнувся на оголошення в соцмережах вкластися в біткоїн, так звану цифрову валюту. Погодившись, він віддав усі свої кошти та навіть взяв кредит під величезний відсоток. Однак замість обіцяного прибутку чоловік залишився без даху над головою.

За вказівками людей, які представилися працівниками компанії Finix Capital, чоловік перерахував близько 40 тисяч доларів (майже мільйон гривень, — РЕД.). Після отримання прибутку чоловік планував відремонтувати будинок і машину. Зараз же Остен Моріан вимушений жити у свого друга.

Остен — один із постраждалих від діяльності української компанії “Мілтон Груп”, яка пропонувала захмарні прибутки від вкладень у криптовалюту для своїх інвесторів. Журналісти Dagens Nyheter (Швеція), Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP) та партнерських агенцій, серед яких “Слідство.Інфо”, упродовж декількох місяців досліджували її роботу. Репортерам вдалося поспілкуватися з понад сотнею жертв компанії, а також отримати чимало інформації від колишнього працівника фірми.

Остен Моріан, ошуканий мешканець Швеції/ФОТО Dagens Nyheter

Як розповідають постраждалі, вони знаходили оголошення про вигідні інвестиції у Facebook і, щоб дізнатися більше, залишали свої контакти. Уже незабаром — їм телефонували спеціалісти контакт-центру, які називали себе представниками західноєвропейських фінансових компаній. Співрозмовники наполегливо пропонували інвестувати у своє майбутнє, стверджуючи, що ті ніколи не пошкодують про цей вибір. Лише за минулий рік люди інвестували у криптовалюту 65 мільйонів євро. З опитаних журналістами жертв, ніхто так і не зміг повністю повернути свої заощадження.

Дехто з жертв звертався до правоохоронців у своїх країнах, однак про позитивні результати розслідувань наразі невідомо. Тим не менш, багато хто продовжує сподіватися повернути свої гроші або хоча б частину вкладень. Остен Моріан зі Швеції, щоправда, надію вже втратив: “Що залишається? Не залишається нічого, окрім як чекати смерті”.

“Ви можете продавати мрії”

У самому центрі Києва, неподалік Хрещатика, розміщується елітний торгово-розважальний центр Mandarin Plaza. У яскраво прикрашених павільйонах можна придбати брендовий одяг, взуття, ювелірні вироби та подарунки. Однак на верхніх поверхах центру продають зовсім інший товар. Там співробітники колцентру компанії “Мілтон Груп” пропонують своїм клієнтам “інвестиції в біткоїни”.

Працівники контакт-центру щодня здійснюють до 300 дзвінків. Офіс розділений на різні мовні підрозділи — російський, англійський, італійський та іспанський, кожен з яких орієнтований на ті чи інші регіони. Також працівникам вигадують інші імена, подібні до регіону, з яким вони працюють. Наприклад, українка Дар’я під час роботи стає “Даяною”, а хлопець із Сенегалу обирає собі більш звичне для Німеччини ім’я “Тод Кайзер”. Сам офіс ретельно охороняють, а працівникам навіть заборонено користуватися персональними телефонами на роботі.

Торгово-розважальний центр “Мандарин плаза” в Києві, де розташований офіс “Мілтон Груп”/ФОТО Dagens Nyheter

Як розповів шведським журналістам колишній працівник кол-центру “Мілтон Груп” Олексій (ім’я змінено, — РЕД.), клієнтам могли показувати у фейковому онлайн-гаманці величезні прибутки, які мали заохочувати їх інвестувати ще більше грошей. Однак це були лише цифри на екрані їхнього гаджета, насправді — жодних коштів на цих рахунках не було.

Хлопець розповів, що більшість працівників у кол-центрі не мають досвіду продажів фінансових продуктів. Під час тренінгів у компанії їх вчили “продавати емоції”: “Вони казали: ви можете продати мрії”.

За словами Олексія, працівники кол-центру добре усвідомлювали, що допомагають обманювати людей. Він розповів DN, що менеджерка з продажу, із якою він якийсь час працював, жартувала, що навіть у віці шести років вона мріяла “бути негідницею та красти гроші у людей”.

“Ця компанія, те, що вони роблять, це все фейк, все підробка, — розповідає Олексій. — Вони просто крадуть гроші у людей”.

Для працівників кол-центру також прописані спеціальні нотатки з порадами щодо мешканців тих чи інших країн, які начебто допомагають отримати більше коштів. Відповідно до записів, які опинилися в розпорядженні OCCRP, клієнти зі скандинавських країн, як правило, “старі люди, яким потрібно з кимось поговорити”. А от люди з Великої Британії чи Австралії, зазначають у записах, “все знають і впевнені, що їхні країни — найкращі у світі”.

Внутрішня база клієнтів компанії “Мілтон Груп” відстежує, скільки коштів інвестувала та чи інша людина. Також у базі персонал кол-центру зазначає результати спілкування з клієнтами. Як помітили журналісти OCCRP, які отримали скриншоти бази клієнтів, сторінки рясніють образами та кепкуванням із постраждалих.

Наприклад, у своїх нотатках щодо 67-річної шведки один зі співробітників офісу писав: “Продала дім, щоб вкластися, грошей нема, плаче”. А про вже згаданого Остена Моріана один із працівників “Мілтон Груп” зазначав: “Щомісяця “взуваю” його на щонайменше одну тисячу євро. Отримує пенсію 20-го числа, працює щовівторка”.

“Київські вовки” і зброя з позолотою

Компанія “Мілтон Груп” існує трохи більше трьох років. Відповідно до держреєстру, її власником є мешканець Грузії Іраклі Дадівадзе. Утім, працівники називають справжнім власником компанії іншу людину — ізраїльтянина з грузинським корінням Давида Тодуа. За словами джерела журналістів, він періодично з’являється в офісі компанії в оточенні охоронців. Також Тодуа належить платформа для онлайн-оплат Naspay, зареєстрована на Кіпрі. “Мілтон Груп” використовує її для обробки своїх “інвестицій”.

У своєму Instagram Давид Тодуа позує із позолоченим “калашниковим” та часто публікує фотографії розкішних автівок, припаркованих біля свого будинку.

Журналісти OCCRР помітили, що Тодуа поєднують ділові зв’язки з багатьма політиками в декількох країнах, а найбільше — з колишніми міністрами та іншими діячами партії “Єдиний національний рух” Міхеїла Саакашвілі, який до 2013 року був президентом Грузії.

Наприклад, Давид Тодуа в українських реєстрах згадується як Давіт Тодва. Чоловік є співвласником декількох українських фірм спільно з колишнім міністром оборони та директором фінансової поліції Грузії Давидом (Давитом) Кезерашвілі. Його у 2013 році звинуватили в отриманні 12 мільйонів доларів хабаря за те, що той “закривав очі” на масову контрабанду спирту в Грузію з України. Згодом політика виправдали.

Одна з компаній, якою Тодуа володіє спільно з Кезерашвілі, “Проджект Партнерс” працює в галузі програмування та обробки даних. Через “Проджект Партнерс” Тодуа та Кезерашвілі також володіють компаніями “Фірма Спец-трейдінг” та частково “Еліткомфортбуд”.  

Директором компанії “Проджект Партнерс” є Гія Гецадзе — колишній заступник міністра юстиції Грузії. Цікаво, що таку саму посаду Гецадзе обіймав і в Україні до 2018 року. Співвласником “Еліткомфортбуд” є Петре Цискарішвілі, міністр сільського господарства Грузії за часів Саакашвілі та один з лідерів його партії “Єдиний національний рух”, а також член “Руху Нових Сил Михайла Саакашвілі” та кандидат в нардепи України Іван Мосашвілі.

У коментарі для OCCRP Кезерашвілі підтвердив, що є бізнес-партнером Тодуа, однак зазначив, що йому нічого не відомо про компанію “Мілтон Груп”. 

Зі слів персоналу компанії, генеральним директором “Мілтон Груп” донедавна був Якоб Кесельман, хоча, відповідно до держреєстру, директором фірми є Євген Воронін. У своїй сторінці в Instagram Кесельман називає себе “київським вовком”. Як і Давид Тодуа, у своїх соцмережах він також викладає фото зброї, дорогих подорожей та розкішних автомобілів.

У спілкуванні з журналістами OCCRP Давид Тодуа заперечив слова працівників кол-центру, які називають його “батьком” “Мілтон Груп”. “Я не є батьком жодної компанії, я гордий батько п’яти дітей”, — відповів він.

Якоб Кесельман, у свою чергу, зазначив OCCRP, що компанія не здійснює нелегальні операції, а також додав, що не знає, хто такий Давид Тодуа. За його словами, власником “Мілтон Груп” є українець.

На початку 2020 року компанія “Мілтон Груп” святкувала новорічну вечірку у стилі роману “Великий Гетсбі”. На ній були присутні, зокрема, Тодуа та Кесельман. Під час свого привітання Тодуа зазначив, що за минулий рік співробітники київського офісу заробили рекордні для компанії 65 мільйонів євро. Також на вечірці згадували про інші представництва — зокрема, у Грузії та Албанії.

Невідомі бренди та стратегії утримання

Працівники контакт-центру пропонують своїм співрозмовникам інвестувати в криптовалюту, представляючись брендами, які справді спеціалізуються на такій діяльності. Як дізналося OCCRP, “Мілтон Груп” використовували, зокрема, такі назви як CryptoMB, Cryptobase, Finix Capital та VetоeroBanc. Вирахувати реальних власників цих сервісів, на жаль, неможливо, адже більшість фірм зареєстровані у так званих офшорних зонах — на Маршаллових островах, Сент-Вінсенті і Гренадинах.

Безпосередньо переказ коштів від клієнтів відбувався через систему Western Union, інших банківських переказів та біткоїнів, також певні суми надсилалися на приватні рахунки. Водночас, як помітили журналісти OCCRP, у багатьох випадках для оплати використовували систему віртуальних кредитних карток під назвою Naspay. Ця компанія зареєстрована у Кіпрі та належить Давиду Тодуа. Утім, сам Тодуа заперечив будь-які зв’язки Naspay з “Мілтон Груп”.

Журналісти з’ясували, часто працівники кол-центру просили клієнтів встановити для “допомоги” з банківськими операціями програму, яка дозволяє віддалено управляти комп’ютером. З її допомогою співробітники “Мілтон Груп” могли здійснювати банківські операції замість клієнтів. Також у деяких постраждалих журналісти помітили спеціальне розширення (плагін) для браузера, що дозволяє змінювати код веб-сторінки.

Зокрема, таке розширення помітили журналісти при спілкуванні з жертвою “Мілтон Груп” із Чехії. Як вдалося дізнатися, плагін використовували для того, щоб показати підроблений переказ у понад 300 тисяч доларів, який нібито пішов на рахунок чоловіка. Насправді ж коштів не було на його рахунку.

Усього він втратив понад 200 тисяч доларів. Чоловік попросив не називати його імені, оскільки він не повідомив дружині про втрату заощаджень.

“Я шукав можливості для хороших інвестицій, щоб отримати гроші на пенсію і на свою дочку. Але я обрав поганий шлях”, — розповідає чех.

Для того, що утримувати своїх клієнтів якомога довше, працівники кол-центру використовують різні афери — зокрема, серед найпоширеніших є несправжні дзвінки від банкіра, податкової служби тощо. Насправді, замість працівника, наприклад, банку з клієнтом спілкується ще один працівник “Мілтон Груп”, який має переконати, що з його грошима все гаразд. Також, як вдалося дізнатися DN та OCCRP, деякі працівники можуть також називати себе адвокатами або відправляти підроблені листи з повідомленнями про нібито податкову заборгованість, яку треба сплатити, щоб гроші не заблокували.

ФОТО Dagens Nyheter

Так, мешканець Еквадору Алекс, який також став жертвою “Мілтон Груп”, позичив гроші у родичів, аби погасити податковий борг у Великобританії, про який йому повідомили офіційним листом. Як розповідає Алекс, ці кошти йому потрібно було внести, щоб можна було вивести прибуток від інвестицій.

“Через кілька днів моя дружина сварила мене, вона майже вигнала мене з дому”, — сказав Алекс журналістам місцевої агенції Plan-V.

Журналісти DN попросили шведського експерта з криптовалюти Льойфа Ніксона проаналізувати гаманці біткойна, які використовували “Мілтон Груп” для отримання платежів від клієнтів. Зокрема, Ніксон звернув увагу на адреси рахунків, які могли змінюватися кожного разу для нових платежів.

 “Це як відкриття банківського рахунку, але ви не отримуєте номер рахунку; натомість, щоб внести кошти, щоразу ви отримуєте новий номер рахунку”, — пояснив він. На думку Льойфа Ніксона, “Мілтон Груп” має ознаки не зовсім законної діяльності.

Як повідомили журналісти Dagens Nyheter, колишній працівник “Мілтон Груп” Олексій погодився надати свідчення правоохоронцям щодо роботи компанії. Шведська поліція вже звернулася до Європолу для проведення міжнародного розслідування.

Журналісти “Слідства.Інфо” також звернулися до українських правоохоронців із питаннями, чи є компанія “Мілтон Груп” фігурантом офіційних розслідувань, та відповіді журналістам не надали, переславши запитання в Офіс Генерального прокурора. Відтак, після публікації редакція повторно спрямує запит до правоохоронців щодо фактів, оприлюднених у матеріалі.