«Недитячі пристрасті»

Поділитися
Поділитися

Про Сергія Чагарова – старшокласника з Київщини, в середині липня розповіли майже всі провідні медіа. Приводом стало відео на якому під час сесії сільради на школяра напав місцевий депутат Олександр Паламарчук. Його, начебто, обурило, що підліток критикує депутата в соціальних мережах.

Дії депутата Паламарчука, який привселюдно погрожував і застосував силу до неповнолітнього, викликали широкий розголос. Сам Паламарчук був змушений вибачитись за свою поведінку, а Блок Петра Порошенка, від якого депутат був обраний до районної ради, виключив його зі своїх лав. Але минуло півтора місяці, суспільна увага до цього випадку вщухла. І проблеми вже почалися у родини школяра.

Село Гатне, в якому живе старшокласник Сергій Чагаров, розташоване поруч із Києвом. Близькість до столиці робить землю в селі дуже привабливою. Небідні громадяни і великі забудовники готові викласти чимало грошей за можливість звести тут житло. Два роки тому будівельна компанія «Інтергалбуд», що належить скандальному політику Володимиру Зубику, почала зводити в селі великий житловий комплекс на березі місцевого озера. Сергій, як і його односельці почали цікавитися, хто дозволив забудувати одне з найбільш мальовничих місць в селі.

– Під кінець 2015-го тут почалось будівництво, їздила техніка, потім вони перегораджували територію. Після цього, я думаю, що це таке? Чого вони почали це будівництво? Бо я на цій землі, пів свого життя прогуляв, і те, як у людей нахабно забирають 48 гектарів особливо цінних земель – це мені дуже не подобається, – розповідає нам старшокласник.

Треба віддати належне забудовнику – він почистив озеро, вимостив біля нього доріжки, навіть запустив у водойму лебедів. Але вся ця краса тепер не для мешканців села, а для власників квартир в житловому комплексі. Щоб інші водії не їздили цією дорогою, її  перекрили шлагбаумом. Від селян-пішоходів комплекс обнесли парканом. Охоронці тепер ретельно пильнують озеро від сторонніх.

– А чому тут шлагбаум стоїть? – питаємо охоронця, що сидить в будці –  Ну как єто чому? – відповідає той – Потому шо ето закритая тєріторія. – А чому її закрили? – Ну ето до начальства, – бурчить охоронець невдоволено.  

 

 

Старшокласник Сергій Чагаров, оцінюючи дії забудовника, справляє враження знанням законів як на учня середньої школи:

– По-перше, ця краса недоступна мешканцям села. Вони, попри статтю 13-ту Конституції України і  статтю 47-му Водного кодексу, перешкоджають мешканцям села у вільному доступі до природних ресурсів. А по-друге, ця земля, яка б не була, вона всеодно має бути мешканців, а не забудовника – каже хлопець.

Далі старшокласник почав цікавитись ще більш резонансною темою. Він направив запит в сільраду з проханням повідомити, яку суму забудовник сплачує селу за оренду цієї великої земельної ділянки. Адже житловий комплекс розташувався майже на 50-ти гектарах, тому сільський бюджет мав би поповнюватися чималими грошима. Але відповіді хлопець так і не отримав. Сергію повідомили, що він неповнолітній, тому знати скільки забудовник платить в сільський бюджет, йому ще зарано.

Заступник голови сільради Сергій Вітенко, пояснює свою позицію стосовно спроб старшокласника отримати публічну інформацію:

– У нас була розмова, я йому сказав, що займися краще навчанням, виправ свої оцінки, а потім, коли вступиш у вищий навчальний заклад, закінчиш курси журналістики, будеш займатися відвертими дослідженнями. На сьогоднішній день, дитина повинна бути дитиною, спілкуватися зі своїми свєрстніками, займатися спортом, розвивати себе всіляко і навчатися в школі. А не займатися оцим… – відповідає посадовець.

Зрештою, старшокласник об’єднав зусилля з іншими активістами села, дорослішими за нього.  Разом вони почали ставити прямі питання депутатам сільради стосовно розподілу земель і бюджетних грошей у Гатному. Зрештою, у більшості місцевих активістів почалися конфлікти з депутатами. Один з активістів – Павло Демченко, показує гаражні ворота свого будинку. Нещодавно вночі їх пошкодили невідомі.

– Це був підпал, – каже активіст. – Зранку встали, відчули сморід, ну а потім вже вийшов, подивився, побачив. Спочатку фарба. А після цього, вирішили, що недостатньо, і підпал. Ролєти робляться, як виявляється з негорючого  матеріалу, він тільки плавиться. Палили, палили, резина запалала, як на Майдані. Більше, слава Богу, не змогли нічого зробить.

 

Сергій Чагаров додає, що погрози від місцевих депутатів адресовані не тільки дорослим. Йому, як підлітку теж довелося відчути тиск. Хлопець передав нам файл, в якому  людина з голосом, схожим на голос заступника голови сільської ради Сергія Вітенка, переконує старшокласника не втручатися в дорослі справи:

Голос, схожий на голос Вітенка: Я тобі пропоную вибачитися перед депутатами, сказать, що ти не будеш заніматися хєрньой, і тоді, возможно, ми з тобою будемо спілкуваться по іншому. Це буде в твоїх інтересах. Якщо ти хочеш повоювать, ми з тобою повоюєм. В рамках закону. Я тобі скажу, що кишка в тебе тонка ще. І можеш передать це тим, хто за тобою стоїть.

Чагаров: Це ви себе переоцінюєте…

Вітенко: Ти впевнений в собі?

Ч.: Трохи є…

Сам Вітенко факт розмови не заперечує, але стверджує, що  не чинив тиск на старшокласника.

– Чи ви мали особисту розмову із Сергієм Чагаровим? – питаємо чиновника.

– Ми з ним спілкуємося постійно, коли він приходить в сільську раду.

– Чи погрожували ви йому?

– Ні, не погрожував

– Ніколи?

– Ніколи, це нижче мого достоїнства.

– Чи натякали ви йому, що вам не подобається його діяльність по отриманню публічної інформації?

– Не натякав. Казав, щоб займався роботою, і йшов учився в школу.

 

Натомість, на аудіозаписі чути інше:

Ч.: Вибачатись перед депутатами я не буду. І принижуватись перед вами теж.

В.: А переді мною не надо принижуватись, я з тобою нормально спілкуюсь, я тебе запросив сюди поспілкуватись, правильно? Ти займаєшся хєрньой! То, шо ти пишеш, то до фєні, бумага витерпить все, понімаєш? Ну ми сєйчас підем по-другому, і потом не обіжайся! То єсть, я тебе просто попереджую. Но! Єслі ти хочеш нормально в дальнєйшем чухать себе, ти можеш поспілкуваться, і можем найти спільну мову.

Вчитель фізкультури гатненської сільської школи Анатолій Єрмак показує нам паркан свого будинку. Він каже, що після того, як на сільських зборах відкрито засудив депутата Паламарчука за напад на Сергія Чагарова, хтось обмалював йому паркан нецензурною лайкою:

– Написано було ось тут. Воно було написано зеленкою. Ось, зеленка, бачите, ще залишилася. Але зеленка гарно стирається. Вона раз, і ушла, – каже вчитель і додає – Сергія я ставлю за приклад всім людям, і дорослим і малим, тому що ця людина – вона докладає зусиль і вона не по-дитячому доросла, вона висловлює свою позицію до питань проблемних, які відбуваються в селі. Багатом людям, в тому числі і депутатам, виконавцям, не подобається діяльність Сергія, на нього тиснуть, його залякують, – розповідає вчитель.

Напад депутата на старшокласника, та погрози на його адресу, ми просимо прокоментувати уповноваженого президента України з прав дитини Миколу  Кулебу:

– Це ганебний вчинок з боку депутата, він порушив права цієї дитини і добре, що його засуджують. І цей випадок дає підстави обговорювати права дітей і захист цих прав. Я особисто зустрічався з Сергієм, ну такий, як на мене, досить скромний хлопець, який намагається захищати свою громаду. Ніхто не дає права принижувати гідність людини, а особливо дитини. І хоча цей депутат вибачився перед Сергієм, всеодно, прокуратура поновила кримінальну справу, яка була закрита через 4 дні після відкриття цієї справи. Там нема легких тілесних ушкоджень. Але може бути перевищення службових повноважень, може бути і хуліганство також, – каже уповноважений з прав дитини.

Також ми пропонуємо уповноваженому послухати ще одну з таких роз’яснювальних розмов, яку, за словами старшокласника, з ним вели депутати сільради.

– Сергій передав нам аудіо запис його розмови з депутатами сільради Пилипенком та Савалюком. Давайте послухаєм? – пропонуємо чиновнику.

– Давайте, – каже уповноважений.

Вмикаємо ще один аудіозапис. На ньому чути голоси, схожі на голоси депутатів Савалюка та Пилипенка:

Чагаров: Я вас слухаю.

Савалюк: Прівєт!

Пилипенко: Ти мене слухаєш… «Добрий вечір» надо говорить… Ти невихований! Понімаєш?! Сопляк, ти… «Я вас слухаю»…

С.: Сірьожа, чи як тебе звать…

П.: Шо ти виглядіш, як та прастітутка, бл*ть?..

С.: Нє ругайся… Послухай, ти. Ти – неповнолітній хлопчик, якщо ти будеш прогулювать із записками од матері, із подложними документами з больниці, то, первоє: ви*буть больницю, яка тобі подпишить справки.

Ч.: А ви знаєте…

С.: Я знаю…

П.: Не перебивай, коли старші говорять…

С.: Тебе там підстраполюють, а мама твоя мені звонить і говорить, шо нада поліпшить побутові умови, так, повір, ти собі хуже тіки робиш, і мамі своїй. Де мати твоя, дома вона, нє?

Ч.: Ні, вона на роботі.

С.: Так ти учти, єслі ти ще будеш отакой х*ньой страдать, то її лишать материнських прав, а ти підеш в дурдом, бл*ть.

Ч.: Хто лишить її?

П.: Лишить її сільська рада. Понімаєш, бл*ть?

С.: Не сільська рада, а орган, який уповноважений, це робити.

Ч.: Сільська рада…

С.: Завали *бало своє!!! Потому шо ти щас договоришся!!! Ти начинаєш нам розказувать права свої? Ми знаємо твої права і свої права тоже знаєм… Ти мене почув, нє? Синок? Ти хочеш нарваться? Ти нарвешся! Ти вже нарвався…

– Що ви про це думаєте? – питаємо уповноваженого про почуту розмову.

– Ну, це приниження честі, гідності дитини, це погрози, це тиск! – каже посадовець. – Тут все! Єдине, що важко буде довести це через аудіозапис, але це вже питання поліції, слідчих. Але, однозначно, що це порушення прав дитини. І досить серйозні. І до того ж ми бачимо рівень цих депутатів. Ці люди ведуть себе не просто не достойно. Ну, це злочинці. Як на мене, це злочинці.

 

Втім, сьогодні, схоже, проблеми не у депутатів, а у родини хлопця. Два тижні тому мати Сергія Чагарова отримала лист від служби дітей та сім’ї. В листі матір Сергія попередили про перевірку виконання нею батьківських обов’язків. Схоже, погрози опонентів старшокласника про позбавлення його матері батьківських прав, були не порожнім звуком. Ми звернулися до чиновників служби з проханням пояснити, чому вони раптом взялися перевіряти родину старшокласника Чагарова.

Ірина Тлустенко – начальниця служби у справах сім’ї та дітей Києво-Святошинської РДА – неохоче коментує нам лист про перевірку родини Чагрова:

– Я знаю цей лист, знаю. У нас було звернення, і ми мамі просто надіслали запрошення. Все! – А звернення від кого? – Ну, від вишестоящих установ. – Хто це до вас звернувся? – перепитуємо. – Я більше коментувати нічого не буду. Все, я більше нічого коментувати не буду! – відповідає чиновниця.

 

Посадовців, які попросили службу у справах сім’ї та дитини перевірити родину старшокласника вдалося відшукати дуже швидко. В будівлі районної адміністрації ми зустріли сільського голову Гатного, який не заперечив, що саме сільська рада спрямувала органи опіки на перевірку родини Чагарових.

Сільський голова Гатного виправдовується:

– Може, і було таке, я не пам’ятаю. Може, і зверталися, тому що, якщо він неповнолітній і він ходить, займається громадською діяльністю занадто, тоді, коли в школу треба ходити, може, і зверталися, розумієте? – Тобто, через те, що він займається громадською діяльністю? – Ні, ні, але має в школі бути, можливо, і зверталися. – Вам дошкуляє його громадська діяльність? – Ні, абсолютно, ні, – відповідає знервовано сільський голова.

 

В кінці робочого дня ми зустрічаємося iз Вікторією Чагаровою  – матір’ю Сергія. Попри листи соціальних служб та хвилювання за сина, жінка каже, що чим далі, тим більше, підтримує його:

– Один в полі не воїн. Я завжди йому казала, треба згуртуватися і бути завжди разом. Да, звісно, страшно, я відмовляла його, за життя я боялася. За життя свого сина. Страшно… Але долею села теж комусь же ж треба займатися. Відмовляла, всьо врємя, боялася.  Але півсела підтримує його. Такі хлопці побудують європейську Україну, – каже мати хлопця.

Перед тим, як поїхати з Гатного, маємо останню зустріч із старшокласником.

– Тобі не страшно? – питаємо Сергія.

– Інколи страшно. Але, людина має зробити в цьому житті те, щоб не було страшно вмирати, – відповідає старшокласник.

І, прощаючись з нами, іде готувати нові запити до місцевих органів влади.

/Дмитро Гнап, «Слідство.Інфо»

Поділитися
Поділитися

Автор розслідування

Дмитро Гнап

Не менш важливі розслідування