Олександр Гуменюк, Слідство.Інфо

Півтора року тому правоохоронці затримали чиновника, який відповідав за державні кошти на розробку літаків для заводу “Антонов”. Тоді Арсену Ісаакяну за завдання державі збитків на 14,5 мільйонів гривень загрожувало від 8 до 12 років тюрми. Тепер же, коли справа опинилася у руках антикорупційної прокуратури, держава хоче від екс-чиновника лише сплати штрафу у розмірі 17 тисяч гривень. Слідство.Інфо відвідало судове засідання у цій справі та поспілкувалося з прокурором, щоб зрозуміти, чому держава так лояльно ставиться до обвинувачуваних в розтраті бюджетних коштів.

Новий літак

Ця історія розпочалася в 90-х роках. Тоді український уряд вирішив підтримати авіапром і побудувати новий літак АН-140. Його розробляли як пасажирський літак для місцевих авіаліній на заміну АН-24, які на той момент літали вже понад тридцять років та потребували суттєвого оновлення.

 

Зрештою, АН-140 вийшов вантажно-пасажирським літаком. Завод “Антонов” створив його вже за часів незалежності – перший політ новий літак здійснив у вересні 1997 року. А вже наступного року уряд дав державному підприємству “Антонов” 16 мільйонів гривень на проект АН-140. Новому літальному апарату треба було пройти випробування для отримання сертифікату якості.

Уже за кілька років літак почали випускати серійно, і на сьогодні збудували 36 бортів.

Але повернімося до 16-ти мільйонів урядової допомоги. Вона не була безповоротною. Оскільки допомога надавалася держпідприємству “Антонов”, яке у ті часи непогано заробляло, Кабмін розраховував отримати ці гроші назад.

(Будівля ДІФКУ)


Сама угода про надання допомоги у розробці літака укладалася між двома підприємствами – “Антонов” та Державною інноваційною фінансово-кредитною установою (скорочено – ДІФКУ). Завод отримав гроші у 1998 році, і вже за три роки мав повернути їх назад в інноваційну держустанову. Однак авіапідприємство гроші не повернуло.

Збиткова угода

У 2015 році Арсен Ісаакян, який на той момент виконував обов’язки директора ДІФКУ, вирішує продати так зване право вимоги на 16 мільйонів гривень приватній компанії. Іншими словами, якщо раніше ДІФКУ мала право вимагати повернення багатомільйонного боргу від заводу «Антонов», то тепер це право вони продали приватній компанії. Більше того, держкомпанія продала це право вимоги лише за 1,5 мільйона гривень. Не складно порахувати, що через такий продаж держава втратила близько 14,5 мільйонів гривень.

Саме через цю невигідну для бюджету  угоду 18 лютого 2016 року детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) спільно із Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) затримали Арсена Ісаакяна. Його арештували та посадили у СІЗО. Чоловіка звинувачували у розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем, йому загрожувало від 8-ми до 12-ти років ув’язнення із конфіскацією майна.

(Арсен Ісаакян – колишній в.о. директора ДІФКУ)


Утім, недовзі в судовому процесі почали відбуватись дивні речі. Після кількох місяців перебування в СІЗО Арсену Ісаакяну змінюють запобіжний захід на більш м’який — домашній арешт. А розгляд у суді починає суттєво затягуватися: з червня 2017-го року до вересня 2018-го справу переносили аж п’ять разів.

Прокурор з досвідом

Обвинувачення у справі розтрати мільйонів на літаки представляв скандально відомий прокурор антикорупційної прокуратури Василь Кричун. Саме він нещодавно закрив “справу рюкзаків Авакова”, у якій проходив син міністра внутрішніх справ. Сина Арсена Авакова підозрювали у змові з посадовцем МВС під час закупівлі неякісних рюкзаків для потреб Національної гвардії.

У 2018 році з’ясовується, що прокурор САП Василь Кричун попросив суд замінити обвинувальний акт на новий, згідно з яким Арсену Ісаакяну інкримінували вже іншу, значно м’якшу кваліфікацію – “зловживання владою або службовим становищем”.

На цьому Кричун не зупинився, та під час засідання у вересні 2018 року пішов на ще один сумнівний крок. Він оголосив, що держава готова укласти угоду з обвинуваченим Ісаакяном. Умови такої угоди вигідними для країни не назвеш. За завдання збитків бюджету в понад 14 мільйонів гривень прокурор САП просить про умовний термін для обвинувачуваного та штраф — 17 тисяч гривень.

Потерпілою стороною у цій справі є інноваційна держустанова — ДІФКУ, оскільки саме вона залишилася без 14,5 мільйонів гривень, і у будь-який спосіб хоче їх повернути.

Під час судового засідання, коли обговорювалася ініційована прокуратурою угода,  адвокат ДІФКУ Андрій Одинцов спершу навіть погодився на неї. Але у суді зазначив: «З метою захисту інтересів держави прошу, щоб до редакції угоди ввійшло (…) звідки з’явилась сума збитку». Тобто адвокат держустанови наполягав на тому, щоб в угоді з Ісаакяном таки прописали, що саме він спричинив збитки державі і неповернені мільйони до інноваційної установи.

(Андрій Одинцов – Начальник відділу правової роботи ДІФКУ)

 

Пізніше адвокат ДІФКУ Одинцов заявляв, що Ісаакян, як обвинувачуваний, мав би відшкодувати всю суму стовідсотково державній установі. Попри те, що за новою статтею обвинувачення – зловживання владою або службовим становищем – такого відкшодування не передбачається. «Там немає жодного посилання на те, яким чином буде відшкодовуватися завдана шкода. Ми повністю відкидаємо можливість укладання даної угоди», – пояснював свою змінену позицію Одинцов.

Адвокат також заявив клопотання про відвід прокурора САП Василя Кричуна.

Швидкий суд

Слідство.Інфо зустрілося з прокурором Василем Кричуном, щоб з’ясувати, чому держава не наполягає у даній справі на поверненні грошей і так лояльно ставиться до обвинувачених у їхньому зникненні. Прокурор запевняє, що кваліфікував злочин правильно — це все-таки зловживання владою чи службовим становищем, а не розтрата держмайна, як було на початку. Рішення своє також захищає — мовляв, саме укладення такої угоди гарантувало би для сторони обвинувачення швидке завершення судового розслідування і винесення обвинувального вироку. “Саме цей вирок мав би забезпечити скасування у судовому порядку цього договору відчуження і таким чином повернення права майнової вимоги до ДІФКУ» – говорить Василь Кричун.

(Василь Кричун – прокурор САП)


Для розуміння відповіді прокурора, варто пояснити, що паралельно з кримінальним провадженням щодо Арсена Ісаакяна триває судовий розгляд справи щодо повернення права вимоги на 16 мільйонів ДІФКУ. Саме про це згадує прокурор та вказує, що такий вирок у його справі щодо Ісаакяна допоміг би ДІФКУ у господарському суді.

Однак чи так це насправді? Очевидно, що  прокурор Василь Кричун не може знати, як саме буде розвиватись суд в абсолютно іншій справі, як і не може знати, як на інший суд вплинуть ті чи інші обставини.

Слідство.Інфо також намагалося поспілкуватися з Арсеном Ісаакяном після одного з недавніх судових засідань. Він проігнорував питання журналістів. Захист Ісаакяна стверджує, що у нього проблеми зі здоров’ям, тому йому ніяк не можна потрапляти у в’язницю.

Судові засідання у цій справі мають продовжитися у грудні. Та враховуючи позицію антикорупційної прокуратури, яка представляє державу у цьому процесі, великої зацікавленості повернути втрачені мільйони державі немає.

(Головне фото – автор Dmitry A. Mottl)