“Київський метрополітен” уже десять років має величезний борг, який виник ще за часів Януковича. 2009 року комунальне підприємство закупило 100 вагонів у компанії з орбіти президента-втікача, утім, розрахуватися за них не змогло й по сьогодні. Борг створили штучно, переконані правоохоронці, які розслідують цю історію вже багато років. Слідчі вважають, що домовленості, на які пішли представники метрополітену, були злочинними. Але попри це комунальники продовжили виплачувати мільярдний борг.
2018 року в столичному метро вдвічі зросли ціни на проїзд. А вже за рік комунальники переказали частину суми — понад 300 мільйонів гривень. Гроші зайшли на рахунки фірми-постачальника, яку раніше пов’язували із близьким соратником президента-втікача. Правоохоронці через суд арештували рахунки компанії — щоб мільйони не вивели. Та “Слідство.Інфо” дізналося, що вже на початку цього року вона змогла їх розблокувати. Наша редакція проаналізувала причини виникнення цього боргу і звернулася до прокуратури, аби дізнатися про долю перерахованих грошей.
Як виник борг
Усередині лютого цього року Подільський суд Києва зняв арешт з рахунків “Австро-Угорської Лізингової Компанії”, на яку рік тому метрополітен переказав майже 305 мільйонів гривень. До 2018 року ця фірма називалася “Укррослізинг”. Журналісти видання “Наші гроші” пов’язували її з екснардепом “Партії регіонів” Юрієм Іванющенком, який був близьким до Януковича.

Віктор Янукович у київському метрополітені/Архів: 2013 рік, ФОТО УНІАН, автор Андрій Мосієнко
Улітку 2009 року “Київський метрополітен” домовився з цією фірмою про постачання 100 вагонів метро на умовах лізингу. Це — форма оренди, після сплати якої майно переходить у власність орендаря. Тобто фактично “Київський метрополітен” спочатку отримував ці вагони в оренду, а через п’ять років, після відшкодування повної вартості з відсотками, вони мали перейти у його власність. Сума контракту складала майже півтора мільярда гривень.
Однак майже одразу державний аудит встановив, що ціни на вагони були суттєво завищені. Загалом, на думку аудиторів, на цій угоді “Київський метрополітен” втратив понад 770 мільйонів гривень, що становило 55% від загальної суми договору.
Попри це — пізніше з підприємством підписали додаткову угоду, яка ще більше поглибила борг комунального підприємства. Вона передбачала, що в разі непогашення повної суми договору вчасно, “Київський метрополітен” мав сплатити залишок боргу та виплатити суму компенсації, прив’язану до курсу долара. Депутати Київської міської ради заявляли, що боргова ставка тоді складала 26% в рік.

Депо київського метрополітену/ФОТО УНІАН, автор Володимир Гонтар
І метрополітен не зміг сплатити всю суму вчасно. З 1,4 мільярда вартості вагонів переказали лише частину — 900 мільйонів. Тоді постачальник звернувся до суду, заявивши про майже двомільярдну заборгованість комунальників перед ним. 700 мільйонів “Укррослізинг” (нині — “Австро-Угорська Лізингова Компанія”) вимагав за поставку вагонів і 1,2 мільярда гривень штрафу за несвоєчасну оплату. Фактично, сума штрафу, який намагалися стягнути з метрополітену, була майже такою ж, як загальна вартість вагонів за цим договором. У 2015 році угодами метрополітену зацікавилися правоохоронці. Вони побачили в діях посадовців “Київського метрополітену” ознаки злочину. Та за кілька років фірму, якій заборгувало метро, придбав російський бізнесмен. І запропонував комунальному підприємству мирову угоду.
Мирова угода
У 2018 році право на витребування боргу отримав російський бізнесмен Павло Фукс — він викупив приватну компанію, з якою метрополітен укладав договір. Тоді ж сторони уклали мирову угоду, за якою сума боргу зменшилася майже на чверть, а метрополітен погоджувався її виплатити. Того ж року в Києві різко зросла вартість проїзду в метро — з чотирьох до восьми гривень. За підрахунками журналістів “Цензор.НЕТ”, понад три гривні з цього підвищення припали на погашення боргу перед цією компанією.

Акція протесту біля метрополітену/ФОТО УНІАН, автор Євгенія Малолетка
Уже за рік комунальники почали перерахунок грошей. І встигли переказати компанії частину боргу в 305 мільйонів гривень.
У Київській прокуратурі, яка веде розслідування, вважають, таку угоду сумнівною. “На погляд слідства, мирова угода свідчить про бажання окремих, зацікавлених осіб вивести значні грошові кошти з комунального підприємства “Київський метрополітен”, — пояснила “Слідству.Інфо” речниця Надія Максимець. Відтак — правоохоронці вирішили накласти арешт на рахунки компанії, якій заборгував метрополітен, щоб вона не мала можливості вивести ці мільйони.
Читайте також Харківське метро без конкурсу віддасть 70 млн фірмі, яку поліція підозрює у фіктивному ремонті на 700 млн
Згодом, у 2019 році Фукс продав компанію, назвавши її “токсичною”. Нині нею володіє офшорна фірма, тож реальні власники фірми наразі можуть бути невідомі.
Утім, уже після продажу “Австро-Угорської Лізингової Компанії”, на початку цього року суд зняв арешт з рахунків, таким чином фактично “розморозивши” доступ до сотень мільйонів гривень, які їй перерахував метрополітен.
У прокуратурі нашій редакції заявили, що вже за кілька днів, двадцятого лютого, їм вдалося повторно арештувати рахунки компанії: “Оскільки є сумніви щодо законності цих угод та обставин виникнення цього боргу, гроші мають бути на рахунках, скільки б там їх не було”.

Тунель в метро/ФОТО УНІАН, автор Андрій Скакодуб
Утім, у правоохоронців є побоювання, що представники компанії могли вивести в цей період між судами 305 мільйонів, які їм вже переказав метрополітен. “Щодо суми, яка на рахунках, ми зараз це питання з’ясовуємо. Будемо просити суд, щоб нам дали тимчасовий доступ до речей і документів, щоб з’ясувати, яка сума наразі знаходиться на рахунку”, — додала Максимець.
За інформацією офіційного слідства, нині борг “Київського метрополітену” перед цією компанією складає 934 мільйони гривень.