Це сталося однієї холодної української зими. Валерій Березкін, лисуватий механік середнього віку, потребував грошей, аби повернути борги. Якось у більярдній у Черкаській області до нього підійшов чоловік із привабливою пропозицією: поїхати до Туреччини і заробляти гроші, перевозячи туристів та речі Середземним морем. Березкін одразу погодився. Це перевернуло його світ догори дном.

 У Туреччині на другий тиждень його відвезли до причалу на захід від Стамбула. Там вже стояла пришвартована яхта “Містер Адамс”, на якій він мав плавати. Саме тоді працедавці розповіли йому, що пасажирами будуть не туристи: він мав перевозити шукачів притулку, які прямували до Європи. Зі слів Березкіна, це були пакистанці та один індієць.

“По телевізору ніколи не показують, як українці чи хтось інший перевозить мігрантів (до Європи —РЕД.) на яхтах”, —  розповів 50-річний Березкін OCCRP. — “Вони зазвичай пливуть на цих гумових човнах”.

Зараз Валерій Березкін відбуває 233-річний термін у грецькій в’язниці за нелегальне перевезення мігрантів/ФОТО з Facebook

Працедавці Березкіна запевнили його, що, якщо їх спіймають, він і решта екіпажу отримають попередження або несуворе покарання. “Ми подумали: чому б і ні?”

Березкін не знав, що він став на шлях, який до нього пройшли сотні інших українців, які протягом останніх років перевозили наповнені мігрантами яхти до Європи. За даними прикордонного агентства ЄС Frontex, Усього 438 українців заарештували за нелегальне перевезення людей до Греції та Італії, починаючи з 2014 року.

Після першого рейсу у 2017 році Березкін опинився у грецькій тюрмі Нігріта, де він наразі відбуває 233-річне покарання за численні звинуваченнями у торгівлі людьми. Проте, на думку української влади, він є жертвою ситуації — одним з багатьох українців, яких ошукали або примусили працювати.

Індустрія, яка зруйнувала життя Березкіна, є нішевим сегментом кримінального ринку, і він “процвітає”. Лише минулого року до Європи через це потрапило близько 89 000 мігрантів та біженців. За даними Frontex, від початку 2018 року на цьому маршруті виявили понад 125 яхт, які перевозили щонайменше 6804 мігрантів.

Екіпажі цих яхт, як правило, вихідці зі Східної Європи, особливо — з України.

Для мігрантів переїзд на яхті — набагато безпечніший спосіб дістатися до Європи, порівняно з більшістю альтернатив. Проте і коштує він набагато дорожче. 

Журналісти-розслідувачі з OCCRP, “Слідства.Інфо” та Project Investigation Reporting Italy виявили, що у центрі цих контрабандних перевезень працює щонайменше одна транснаціональна злочинна мережа, яка базується у Туреччині та в Україні.

Щоб розкрити цю історію, журналісти з України, Італії, Греції та Туреччини вивчали судові справи, документи правоохоронних органів, публікації ЗМІ та відкриті дані. Вони також провели інтерв’ю з правоохоронцями, ув’язненими моряками та людиною, яка раніше працювала в одній із таких мереж.

Незважаючи на арешти сотень контрабандистів нижчої ланки — у тому числі моряків, яких ошукали або змушували працювати — європейські правоохоронні органи не змогли знешкодити мережу чи заарештували її впливових учасників, виявили журналісти. На це є багато причин, які також проливають світло на ширшу проблему боротьби Європи з масовою міграцією морем.

Нещодавні арешти, які провели грецькі та італійські правоохоронці спільно з Європолом, демонструють певний прогрес, але керівники контрабандної мережі досі залишаються на волі.

Мігранти та біженці чекають, щоб їх перевезли до таборів Греції/ФОТО Reuters, автор Costas Baltas

У Греції поліція та прокурори вирішили застосувати до моряків суворі покарання у вигляді позбавлення волі на строки, які вимірються десятиліттями. Водночас вони знехтували доказами, які вказують на більш впливових учасників контрабандної мережі з перевезення нелегальних мігрантів. Італійські правоохоронці зробили так само, хоча знають про такий тип контрабанди щонайменше вісім років.

Українська поліція знає імена ймовірних керівників контрабандної мережі щонайменше з 2018 року та здійснила кілька обшуків у них вдома. Незважаючи на це, лише кількох порушників нижчої ланки притягнули до кримінальної відповідальності.

Для аналітика Програми Міграції в Італійському інституті міжнародних політичних досліджень Маттео Вілла, слабкі результати розслідувань перевезень мігрантів на яхтах вказують на ширші проблеми урядів у протидії незаконному перевезенню мігрантів.

“Ці висновки підтверджують факт: виявилося майже неможливим побороти справжні кримінальні мережі на всіх міграційних маршрутах”, — розповів Вілла OCCRP. — “Зазвичай мережі складаються з людей, яких знають, але самі вони не ризикують сідати на човни. Натомість, вони переховуються у місцях, куди європейській владі важче дістатися”. 

“Масштабні арешти контрабандистів низького рівня — це скоріше PR-акція, ніж відображення ефективної політики”, — додав Вілла. “Цифри, особливо великі, можна легко використати в політичних цілях. Можна створити видимість “викривання торговців людьми” і задовольнити суспільний інтерес. Навіть якщо реальність інша”.

“Знову у центрі уваги”

Для мігрантів та біженців, які намагаються потрапити до Європи морем, яхта — один з найкращих серед переважно поганих варіантів. Тривала подорож найчастіше починається у Сирії, Іраці чи Пакистані.

Відповідно до свідчень, які  італійським посадовцям надали мігранти та які дослідили журналісти OCCRP, перевезення організовують досвідчені посередники, контакти яких передаються серед мігрантів. Після кількох днів у “безпечних будинках”, переселенців переводять до узбережжя Туреччини, де вони сідають на яхти.

Їхнім місцем призначення, як правило, є Італія — країна, яку мігранти сприймають як трамплін до успішних країн Північної Європи з більш ліберальною політикою щодо мігрантів. Таких як Німеччина.

Зазвичай така поїздка коштує від чотирьох до шести тисяч євро за одну людину. Як розповідає Маріус Роман, керівник групи в Європейському центрі нелегального перевезення мігрантів Європолу, це досить висока ціна, оскільки яхта дозволяє мати набагато безпечніші умови, ніж гумові човни та інші ненадійні і саморобні плавзасоби, якими зазвичай користуються торговці людьми у Середземномор’ї. Цього року під час таких подорожей потонуло щонайменше 1080 мігрантів та біженців.

За словами Маріуса Романа, загальна кількість перевезень Середземним морем зменшується, але багато біженців та мігрантів опиняються в Греції. Коли інші методи втечі стають менш доступними, подорож на яхті виглядає привабливою пропозицією — через це стурбованість правоохоронців зростає.

“Зараз це явище знову в центрі уваги, — сказав він. — Це все ще дуже дорогий маршрут, але він користується шаленим попитом. Думаю, через те, що в Греції величезна кількість мігрантів, які намагаються будь-якими доступними засобами переїхати далі”.

“Мені остогидло”

Завдяки документам та інтерв’ю, журналісти змогли ідентифікувати принаймні одну відому мережу, яка керує цими перевезеннями. Група, що складається з українців, росіян та іракських курдів, працює щонайменше з 2014 року та переважно залишається недоторканною, незважаючи на зусилля правоохоронців.

Троє українських перевізників мігрантів позують перед їжею на яхті/ФОТО з соцмереж

У квітні 2018 року департамент Нацполіції України боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, розпочав розслідування щодо групи, яку вони назвали “потужною злочинною мережею”. Про це журналісти дізналися з довідки правоохоронців, яку їм вдалося отримати. Відповідно до інформації з довідки, імена ймовірних керівників мережі швидко розкрили.

У документі сказано, що всередині мережі з організації нелегальних перевезень мігрантів працює група українських чоловіків, які базуються на півдні та південному сході країни. Також у довідці йдеться про громадянина Іраку, який, імовірно, співпрацює з групою як керівник. Ми не називаємо їхні імена, поки триває розслідування.

Така організація, а також імена ключових підозрюваних, підтверджується також інформацією від анонімного джерела всередині угруповання, яке зверталося до сім’ї принаймні одного ув’язненого моряка.

Інформація, надана джерелом журналістам, включає фотографії, публікації в соціальних мережах, облікові документи, інформацію про відправлення з турецького порту та навіть паспорти деяких ймовірних керівників. Журналісти також поспілкувалися з джерелом та підтвердили ключові деталі, перехресно звіряючи їх зі свідченнями моряків, інтерв’ю з правоохоронними органами та публікаціями у соціальних мережах.

“Я отримував гроші за роботу, яку вмів робити — плавав на яхтах по Середземному морю”, — написав викривач у повідомленнях дружині затриманого моряка. Ці повідомлення отримала Ірина Суслова, колишня українська депутатка, яка виступала від імені затриманих моряків. “Я не надто хвилювався, поки не побачив, що майже кожну яхту з новим екіпажем захоплювали італійські та грецькі правоохоронці. Іноді, навіть поки біженці сідали на борт, в Туреччині”, — повідомив він.  І пояснив: “Мені остогидло це угруповання, і тому я припинив стосунки з ними”.

За словами викривача, організація роботи групи була простою. Принаймні, допоки він був у їхній команді, більшість керівників угруповання базувалася у туристичному місті на Егейському узбережжі Туреччини — Мармарісі та поруч з ним. Там вони скуповували яхти по всій Європі. Завербовані екіпажі моряків, як правило, приїжджали з України. Погані економічні перспективи та велика кількість кваліфікованих моряків спрощували процес вербування.

Український моряк, який перевозив нелегальних мігрантів, фото з яхти/ФОТО з соцмережі

Наразі українська влада досі не змогла затримати жодного високопоставленого члена угруповання. Згідно з інформацією правоохоронців, яку отримали журналісти, у березні цього року поліція здійснила обшуки в будинках щонайменше п’яти підозрюваних контрабандистів вищої ланки, вилучивши безліч доказів, включаючи ноутбуки, телефони, квитки на літак та фінансові документи. Чотирьом контрабандистам оголосили підозри.

У відповіді журналістам начальник департаменту боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми Артем Крищенко заявив, що наразі ведеться досудове розслідування щодо 11 осіб, яких вважають причетними до нелегального перевезення мігрантів. Незважаючи на це, публічні матеріали судових справ показують, що жодному із ключових контрабандистів не висунули звинувачення.

Колишня депутатка Суслова вважає, що українська влада навряд чи  винна у цьому — ресурсів на боротьбу з торгівлею людьми і без того бракує, а для вирішення проблеми потрібна міжнародна координація, сказала вона.

“Звісно, завжди хочеться, щоб було краще. Щоб не лише боротися з наслідками, але й діяти превентивно”, — сказала Суслова.

Наймасштабніші арешти відбулися у Туреччині в травні, коли місцеві ЗМІ повідомили, що поліція заарештувала 20 підозрюваних контрабандистів, у тому числі ймовірного керівника середньої ланки Акбара Омара Тауфіка. Український правоохоронець  на умовах анонімності розповів, що Тауфік є родичем іракського курда, про якого йшлося у довідці української поліції.

Турецька поліція відмовилася відповідати на запитання журналістів. Тим часом яхти прибувають у європейські води безперебійно.

“Ці “туристи” трохи інакші”

Журналісти змогли реконструювати шлях кількох яхт, що перевозили мігрантів до Європи. Багато суден затримали, а їхніх моряків ув’язнили.

Одним з них був Євгеній Бахарєв із південного міста Херсон. Його заарештували разом із двома іншими моряками у 2014 році після того, як яхту “Удача”, на якій вони перевозили 48 мігрантів, перехопила в морі італійська берегова охорона. Наразі він відбуває дев’ятирічний термін в Італії.

У суді Бахарєв свідчив, що його спочатку найняли ремонтувати “Удачу”. У лютому 2014 року після того, як він залишив свій номер телефону на кількох веб-сайтах про роботу, йому зателефонував з пропозицією чоловік на ім’я Сергій.

Бахарєв прилетів до Стамбула разом із двома іншими українцями, а потім добрався до приморського міста Мармаріс. Згодом, розповів Бахарєв, Сергій наказав йому забрати “Удачу” з яхт-клубу в Мармарісі, відремонтувати її і відплисти до Криму.

Під час подорожі троє українців були змушені зупинитися на грецькому острові через негоду. Шеф зателефонував Бахарєву і дав нові вказівки: “Підберіть декількох мігрантів та відвезіть їх до Італії”.

“Ми відмовились і нам почали погрожувати”, — сказав Бахарєв у суді. “Вони також погрожували (завдати шкоди — РЕД.) моїй родині”.

Євгеній Бахарєв стверджує, що його обманом змусили перевозити мігрантів/ФОТО з соцмережі “Однокласники”

Журналістам не вдалося підтвердити слова Бахарєва. Однак, згідно з документами кримінальних проваджень, відкритих в Україні, прокурори вважають, що багатьох моряків залучають до торгівлі людьми обманом, а у разі заперечень — погрожують.

Ще один український моряк, який працював у цій же мережі в 2017 році та вже повернувся додому, розповів журналістам, що він дізнався про необхідність перевозити мігрантів лише після прибуття до Туреччини. Тим не менш, він погодився.

“Спочатку вони говорять, що ти перевозитимеш туристів, і ти думаєш: “О, круто”. Приїздиш туди, і тобі говорять, що “туристи” трохи інакші. Ось і все”, — сказав моряк на умовах анонімності. — Ми не могли повернутися назад, тому що вже приїхали туди. І ти думаєш: “Гаразд, що робити далі?”

Попри те, що, на думку українських високопосадовців, така схема залучення екіпажів до контрабанди мігрантів є поширеною, українські слідчі доклали недостатньо зусиль, щоб знайти ключових осіб, запевняють ув’язнені моряки, їхні сім’ї та адвокати.

Людмила Шаповалова, чий син відбуває 9-річне покарання в італійській в’язниці за нелегальне перевезення мігрантів/ФОТО Aubrey Belford

Людмила Шаповалова, мати Бахарєва, який перебуває в італійській в’язниці, вірить, що сина залучили до нелегального перевезення мігрантів обманом. Спілкуючись з журналістами в магазинчику, де вона працює в Херсоні, Шаповалова розповіла, що особи працедавців і навіть їхніх начальників, відомі. По пам’яті вона назвала двох організаторів високого рівня, про яких йшлося на брифінгу поліції.

Проте, каже Шаповалова, українська поліція не доклала зусиль, щоб встановити те, що відомо навіть їй. “Поліція ніколи не зверталася до мене”, — сказала вона.

Херсон є домом для багатьох моряків, яких завербували для нелегального перевезення мігрантів/ФОТО Aubrey Belford

“Нам знову відмовили”

Донедавна незаконне перевезення мігрантів на яхтах не було пріоритетом для правоохоронців в Європейському Союзі.

Працівник Європолу Маріус Роман заявив, що його відомство вперше дізналося про це явище у 2014 році зі звітів правоохоронних органів держав-членів ЄС. Попри це, раніше не було узгодженої міжнародної реакції через Європол. Співпрацювати почали тільки цього року.

“Ми досягли певного прогресу (відтоді — РЕД.)“, — сказав він. 12 грудня Європол оголосив, що допоміг італійській та грецькій владі заарештувати вісім людей, які нібито були причетні до мережі, що незаконно перевезла близько 150 людей між двома країнами.

За його словами, найбільшою перешкодою у боротьбі з більшими мережами, такими, як у розслідуванні OCCRP, є те, що організатори переважно перебувають у Туреччині. І, принаймні, Європолу турецька поліція не допомагає.

“(У 2017 році — РЕД.) ми зв’язалися з нашими турецькими колегами, коли міграційна криза була в самому розпалі, і тоді ми отримали негативну відповідь”, — сказав він. “Минуло трохи часу, ми оцінили, як розвиваються стосунки на загальноєвропейському рівні і дійшли висновку, що вони рухаються у правильному напрямку, і знову спробували (у 2018 році — РЕД.). Та нам знову відмовили”.

Коли в травні поліція Туреччини провела арешти, Європол дізнався про це зі ЗМІ, розповів Маріус Роман. Вони спробували отримати більше інформації від своїх турецьких колег, але їм відповіли мовчанням.

Турецька поліція відмовилася відповідати на запитання журналістів, пославшись на конфіденційну інформацію, яка стосується розслідування, що триває.

У своїй відповіді керівник департаменту української поліції з протидії торгівлі людьми Крищенко заявив, що Україна плідно співпрацює з турецькою, італійською та грецькою владою. Він зазначив, що у 2018 та 2019 роках Україна надіслала цим країнам чотири прохання про взаємну правову допомогу. На половину з них відповіли, а половину досі розглядають.

“Вони не можуть вирішити цю проблему за один день”

У Греції та Італії були поодинокі намагання дістатися до контрабандистів вищої ланки.

Записи судових справ, які отримали журналісти Реджіо Калабрії на півдні Італії, показують, що італійська поліція знала про випадки нелегального перевезення мігрантів на яхтах принаймні з 2011 року — за три роки до того, як про перші випадки повідомили Європол.

Головний прокурор відділу у боротьбі з мафією Гульєльмо Каталді з південного італійського міста Лечче займався справами з нелегального перевезення мігрантів на яхтах з 2017 року.

“У більшості випадків моряки — це українці”, — сказав Каталді. “Це бідолаги, яких набирають або через Інтернет-рекламу в Україні, або коли вони вже працюють у турецьких портах”.

“Це  відбувається в декількох юрисдикціях, і Італія — лише кінцева точка”, — сказав він. У нас чудова співпраця з грецькою владою, але ситуація з Туреччиною дещо інша”.

Італійські юристи також кажуть, що деякі слідчі просто не зацікавлені у тому, щоб налагодити співпрацю.

Габріелла Гарофало з приморського містечка Сіракузи захищала українських моряків, звинувачених у контрабанді. Серед усіх справ вирізнявся випадок 32-річного моряка з південно-східного українського міста Маріуполь.

“З того, як він розмовляв, була очевидна його наївність, — каже Гарофало. — Коли він прибув, то хотів співпрацювати (зі слідчими — РЕД.), але вони спокійно сказали: “Ні, дякуємо, у нас є все, що потрібно знати, ви не скажете нам нічого нового”.

У письмовій відповіді на питання італійська фінансова поліція заявила, що вважає: незаконними перевезеннями мігрантів на яхтах займаються численні окремі злочинні мережі, які “очолюють кілька іноземних діячів”.

“Італійська фінансова поліція бере участь у поточних розслідуваннях, але вони поки не призвели до арешту керівників організацій”, — сказано в повідомленні.

Схожа ситуація у Греції. Країні, яка досі оговтується від економічної кризи, важко боротися з потоками нелегальних мігрантів та біженців. В останні роки місцеві суди виносили суворі багаторічні вироки для членів екіпажів, яких затримали на території Греції.

“Коли торговців людьми заарештовують, вони підпадають під юрисдикцію грецького суду, — каже Ніколаос Лагадіанос, прес-секретар грецької берегової охорони. — Під час досудового розслідування їм ставлять всі ці питання для з’ясування обставин справи: їх питають про національність та місце призначення судна”. 

Грецька влада тісно співпрацює з Європолом в галузі міжнародних розслідувань, заявила Захарула Циріготі, колишня генерал-лейтенант грецької поліції. Але, за її словами, двостороннє співробітництво зі сусідньою Туреччиною є досить складним.

Однак захисники українців у грецьких тюрмах кажуть, що країна більш зацікавлена в тому, щоб надовго посадити самих моряків, ніж шукати керівників контрабандних угруповань.

Суслова, колишня українська депутатка, заявила, що український уряд неодноразово закликав грецьку владу визнати моряків жертвами торгівлі людьми, а натомість зосередити увагу на викритті мережі контрабандних угруповань, які стоять за цим.

“Вони (греки — РЕД.) мають системні проблеми, які не можна вирішити за один день, — каже Суслова. — І якщо вони не можуть вирішити цю проблему за один день, то вони загалом не дуже зацікавлені у її вирішенні”.

Україна надіслала до Греції рішення суду, які визнали українців потерпілими. Крім того, держава висунула вимогу, щоб моряків перевели під варту на її території. Проте грецькі чиновники, побоюючись виглядати неефективними у боротьбі з торгівлею людьми, вчинили опір, заявила Суслова: “Вони кажуть: “Зрозумійте, наших громадян дратують не тільки біженці, які приїздять, а й люди, які їх сюди привозять. Для них рішення повернути наших моряків, навіть якщо вони є жертвами торгівлі людьми, — дуже непопулярне рішення”.

Відповідаючи на запитання журналістів, Міністерство закордонних справ України заявило, що “проводить системну роботу відносно можливості пом’якшення покарання для наших співвітчизників”, ув’язнених у Греції та Італії за перевезення людей.

Серед тих, кого влада України визнала потерпілими, — 40-річний Березкін, який отримав 233-річний вирок у Греції. За даними українського суду, його завербували “обманом, а саме обіцянкою легального працевлаштування на території Туреччини”. Сам Березкін каже, що протягом розслідування та судового розгляду у Греції ніхто не запитав його про мережу, яка найняла його на роботу. “Суд витратив на нас близько п’яти хвилин”.

Додатковий репортинг Владімір Пєтін