4

У Миколаївський морський порт півроку тому зайшла команда херсонських управлінців. Новий менеджмент  відразу визначив свої завдання: боротьба з корупцією, збільшення надходжень до бюджету і оптимізація роботи порту. Однак, замість обіцяного «покращення» вийшло все з точністю навпаки: у вигляді непрозорих тендерів і сумнівних кадрових рішень.

Профспілковий «майдан»

Тема Миколаївського морського порту останні місяці не сходить зі стрічок новин регіональних та національних ЗМІ. Численні акції протесту, які портовики влаштовували біля своєї адміністрації, під стінами Миколаївської обласної ради і навіть у столиці – біля Міністерства інфраструктури, – наочно продемонстрували, що проблеми в порту не те що не вирішуються, а навпаки, накопичуються, як сніжний ком.

1

Головну роль в акціях протесту відігравали морські профспілки. Протестувальники вимагали припинити повальні звільнення в порту, звільнити нинішніх керівників Віктора Козонака і Володимира Пінькаса і замінити їх професіоналами, які мають досвід роботи в портовій галузі.

За словами керівника профспілки працівників морського транспорту Нікморпорту Павла Прокопенка, претензій у портовиків до свого нового керівництва накопичилося більш ніж достатньо.

Нове керівництво привело в порт шістдесят працівників на дублюючі посади. Фахівців, які пропрацювали багато років, виганяють. А на зміну їм приходять люди, які не те що в портах, в морській галузі не працювали, – поскаржився Прокопенко.

Під кадрову чистку потрапив і заступник начальника з операційної діяльності Станіслав Бібік. Він переконаний, що його звільнили з порушеннями трудового законодавства, тому зараз Бібік оскаржує це рішення в суді.

Усього, за інформацією Павла Прокопенко, було вже звільнено більше десяти працівників з числа керівного складу, також керівництво порту має намір скоротити 66 працівників озброєної охорони.

Таємна охорона

У листопаді адміністрація морпорту провела тендер на охоронні послуги. У торгах брало участь кілька відомих у регіоні охоронних фірм, у тому числі й управління Державної поліції охорони. Однак, тендерний комітет порту вибрав нікому не відому фірму «Альфа-Безпека» з київською пропискою. І це незважаючи на те, що кияни оцінили свої послуги майже в два рази дорожче, ніж їхні конкуренти, – в 871 тисячу гривень за місяць. Договір було укладено до 31 грудня 2016 року.

Ми вирішили ближче придивитися: що це за фірма, як давно на ринку, і що взагалі про неї відомо?

Охоронна фірма «Альфа-Безпека» була створена в останні дні минулого року. Її засновником є Леонід Матейко, уродженець Львівської області, директором – Сергій Онищенко з Житомирської області.

На «озброєнні» охоронців 80 гумових кийків, 80  газових балончиків і стільки ж радіостанцій. А ще автомобіль Фольксваген «Vento» 1997 року випуску. Правда, машина не своя, а орендована у мешканки Львова.

Щоб виграти торги, «Альфа-Безпеці» потрібно було показати, що у фірми є досвід роботи в охоронній сфері. Підприємство надало договори на охорону одного з розважальних центрів у Львові та яблуневих садів у селі Стільсько, Львівської області. Однак, як виявилося, підприємством «Львівський сад» керує все той же власник «Альфа-Безпеки» – Леонід Матейко.

За даними системи Prozorro, ця охоронна контора вже засвітилася в одному скандальному тендері. Як і в ситуації з морпортом, вона запропонувала ціну за охорону одного з підрозділів державного підприємства «Укрзалізниця» в два рази більшу, ніж її конкуренти, і … перемогла. Компанія, що програла, подала скаргу в Антимонопольний комітет і виграла суперечку. Антимонопольники визнали, що замовник підігравав «Альфа-Безпеці» та необґрунтовано відхилив пропозиції конкурентів.

Офіс є – фірми немає

Ми вирішили поспілкуватися з керівництвом фірми і навідалися в її офіс у Києві. Знайти його виявилося непросто – в багатоквартирному будинку, де прописана фірма, ніяких вказівок на наявність «штаб-квартири» охоронної компанії немає. На дверях офісу будь-які згадки про «Альфа-Безпеку» теж відсутні. Ми подзвонили, але двері нам не відкрили. В середині офісу перебував чоловік, який у категоричному тоні сказав, що спілкуватися з журналістами не бажає, а якщо є будь-які питання, порадив писати офіційний запит. Умовляння і вказівки на те, що фірма працює з бюджетними коштами, а тому має бути більш прозорою, не справили на пильного служаку враження.

Працівники морського порту, з якими вдалося поспілкувалось, стверджують, що нова охорона мало відповідає своєму призначенню:

Вони стоять на декількох постах без будь-якої спецодягу: хто в спортивках, хто в джинсах. Ніяких засобів захисту – кийків, балончиків, а також засобів зв’язку – рацій  ми у них взагалі не спостерігали. З посвідчення – бейдж з написом охорона, без імені і прізвища, – розповів Олексій П., що багато років пропрацював у порту.

Повідомляють, що нову охорону набирали з жителів сіл і невеликих містечок Миколаївської області поспішно через Центр зайнятості. Відомо, щоб охороняти порт працівники штатної збройної охорони проходили місячні курси та стажування. А чи мали відповідну підготовку охоронці з «Альфа-безпеки», адже їх набирали через Центр зайнятості в середині грудня?

Простіше скасувати, ніж завершити

За п’ять місяців роботи в морпорту нова команда провела через систему Prozorro 172 закупівлі різних товарів і послуг. Із  них 43, на загальну суму 4,6 млн. грн., завершилися укладенням договорів, а 129, на суму 34 млн. грн., були з різних причин скасовані.

Однією зі скасованих угод стала закупівля послуги з ремонту водопровідних мереж у порту на імовірну суму в 6,5 мільйона гривень. Миколаївське підприємство «ВіК-технології», яке спеціалізується на ремонті водопровідних систем і запропонувало найнижчу ціну, в підсумку … програло. Тендерний комітет виявив, що учасник торгів потрапляє під санкції, оскільки його директор колись був громадянином Російської Федерації. У підсумку переможцем визнали фірму з донецьким корінням «БМД і Ко».

Ця компанія має цікаву історію. При штатній чисельності в 28 осіб, донецька фірма виграла підрядів на 91 млн. гривень за останні чотири місяці. Причому, одночасно вона зобов’язується здійснювати ремонтні роботи в Донецькій і Дніпропетровській областях. А ще планувала і в Миколаївській. Яким чином можна виконувати роботи при такій чисельності співробітників?

Підприємство, що програло, подало скаргу на дії портовиків в Антимонопольний комітет. Розглянувши причини, за якими у компанії «вкрали» перемогу, антимонопольники визнали дії тендерного комітету порту щодо «ВіК-технології» необґрунтованими і зажадали скасувати незаконне рішення.

Але нові портові менеджери не здалися і просто скасували тендер на ремонт водопровідної системи, визнавши його недоцільним.

Колишній заступник начальника морпорту з адміністративно-правових питань та економічної безпеки Олександр Новохацький, який свого часу очолював тендерний комітет порту, впевнений, що основною причиною тендерних «невдач» нового керівництва порту є спроби протягнути свої фірми. Якщо ж це не вдається зробити, то тоді торги скасовують як недоцільні.

Це ж корупція в чистому вигляді. Коли я працював, у нас такого свавілля не було, – каже Новохацький.

На думку колишнього прес-секретаря морського порту Аліни Коротич, адміністрація порту вже до конкурсу знала, хто буде виконувати роботи:

Мені сказали, що збільшать бюджет «на піар» до 500 тисяч. При тому, що раніше на рік витрачалося не більше 200 тисяч гривень. Я сказала, що до кінця року не витрачу таку суму, але мені відповіли, що це не моя турбота – «З ким і як укладати договори, тобі скажуть».

Аліна відмовилася брати участь у подібному «освоєнні» коштів, написала заяву і звільнилася. А замість неї взяли журналістку з Херсона.

Команда-мрія

Нова команда з’явилася в порту наприкінці червня. Спочатку наказом глави Адміністрації морських портів України на посаду директора Миколаївської філії АМПУ був призначений Олександр Дем’яненко, який через два тижні привів у порт своїх людей. Їм було видано розпорядження, за яким «висококваліфікованих» фахівців з досвідом роботи залучили до «підготовки управлінських рішень» у якості радників. Серед таких “спеців” виявилися Віктор Козонак та Володимир Пінькас та ще кілька херсонців. Віктор Козонак, за повідомленнями ЗМІ, керував спочатку Херсонським автопідприємством, потім потрапив у систему «Укроборонпрому». Очолював Харківський бронетанковий завод, ДП «Завод імені Малишева». Володимир Пінькас був начальником управління Пенітенціарної служби в Херсонській області. Він більш відомий у справах свого сина Сергія Пінькаса, який обіймав високу посаду в держконцерні «Укроборонпром» і був звільнений звідти через низку корупційних скандалів. Пінькас-молодший був у добрих стосунках з главою концерну Романом Романовим, а той, у свою чергу, вважається креатурою самого Президента.

2

Через деякий час усіх цих радників затвердили на посадах заступників глави адміністрації порту, а директор Дем’яненко… пішов на лікарняний. І до цього часу на роботу не вийшов. З початку вересня адміністрацією порту по суті керує нова команда на чолі з Віктором Козонаком.

Комісія була – результатів немає

Ми спробували отримати коментар від нової команди про  підсумки її роботи в порту. Колишній працівник пенітенціарної системи Володимир Пінькас категорично відмовився спілкуватися з журналістами. Віктор Козонак запевнив, що поінформує журналістів, як тільки міністерська комісія, яка розпочала роботу в порту після акцій протестів профспілок, надасть акти.

Як тільки стануть відомі висновки комісії, я обов’язково зустрінуся з вами і відповім на всі запитання, – пообіцяв він журналісту.

Результати активної п’ятимісячної діяльності нового керівництва стали причиною появи в порту міністерської комісії, яку надіслав глава транспортного відомства Володимир Омелян. Комісія повинна була оцінити наслідки роботи нових управлінців. Ще перед новим роком вона закінчила свою роботу. На запит журналіста в Мініфраструктури відповіли, що опрацювання результатів комісії у відомстві ще триває, відтак, повідомити про висновки вони не можуть, хоча з моменту перевірки пройшло майже два вже місяці. Втім, висновки ревізорів до сих пір залишаються таємницею за сімома печатками. А, отже, сподіватись, що фінансові потоки, що вливаються в портову галузь, не будуть осідати в кишенях тих, хто їх розподіляє, поки не варто.

/Ярослав Чепурний, Центр журналістських розслідувань (Миколаїв).