Блог Олександра ВОЛОШИНА та Євгенії МОТОРЕВСЬКОЇ, Слідство.Інфо

Українці вже звикли до декларацій чиновників. Нас не здивуєш квитком у космос мера Дніпра, храмом у власності нардепа, маєтками на тисячі квадратів та доходами у мільярди гривень. А на що і як живуть партії? Цю інформацію можна знайти в офіційних документах, які щороку подають політичні сили. Аналіз їхніх звітів показує: політичні сили продовжують отримувати незаконне або тіньове фінансування.

Експерти громадського руху “Чесно”, наприклад, нещодавно проаналізували звіти партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”. І з’ясували цікаві речі: частина меценатів навіть не  здогадувалася, що давали внески БПП, а самі перерахунки відбувалися майже одномоментно. Схожу схему, коли гроші невідомого походження легалізували через підставних осіб, використовувала і партія “Батьківщина”. І тут із тіні мало би вийти Національне агентство запобігання корупції (НАЗК). Його функція – перевіряти звіти та, виявивши порушення, через суд домогтися конфіскації “сірих” грошей.

За що держава може забрати внески у партій:

  • “партійні каси” – фінансування реальними людьми готівкою через касу в офісі партії, а не через банк на рахунок партії, як того вимагає закон;
  • “запроданка“ – фінансування партій іноземцями, іноземними фірмами чи державами;
  • “благодарочка“ – фінансування компаніями депутатів, чиновників тощо;
  • “привиди” – фінансування через підставних осіб (внески дають партійцю в готівці, яку він перераховує на банківський рахунок партії);
  • “бідні” – фінансуванням людьми або фірми, які мають борги, але дають внески;
  • “спонсорство” – підтримка внесками однією партією іншу.

За версією НАЗК, лідерами-порушниками закону щодо партійного фінансування є  “УКРОП”, “Аграрна партія України” та “Самопоміч”. Агентство найбільше піклується про їхнє фінасування, оскільки вони згадуються у 59 судових рішеннях з 90 щодо “партійних кас”.

Більше року тому Національне агентство з питань запобігання корупції хизувалося першими результатами перевірок фінансування політичних партій. Тоді Печерський райсуд Києва конфіскував у партії “УКРОП”, яка пов’язана з олігархом Ігорем Коломойським, близько 470 тисяч гривень внесків – через те, що внески зараховувалися через “партійну касу”. Насправді, це – найбільше досягнення НАЗК.

За 2017 рік у політичних партій конфіскували лише 1,5 мільйона гривень. При чому, складається враження, що ключових гравців української політики НАЗК взагалі не перевіряло або робило це неякісно. Як показує аналіз даних з Єдиного реєстру судових рішень, до фінансових звітів “Батьківщини” та “Опозиційного блоку” державні антикорупціонери взагалі не мали претензій, а у БПП через суд конфіскували аж 3,5 тисячі гривень. Серед партій, які представлені у Верховній Раді, більш-менш серйозну суму конфіскували хіба що в опозиційної партії “Самопоміч” – понад 130 тисяч гривень. А “Партія Регіонів” взагалі відбулася усним зауваженням.

Нарешті восени 2017 року Нацагентство пішло до Дарницького райсуду Києва, щоб конфіскувати у Всеукраїнського об’єднання “Свобода” більше 2,3 мільйонів гривень. Суд визнав, що внески беззаперечно отримані з порушенням, але через несвоєчасне звернення НАЗК провадження у справі закрив, а гроші залишилися у “Свободи”.

І такий результат у справах по незаконному фінансуванню партій – швидше правило, ніж виняток.

Лише за однією статтею щодо незаконного фінансування партій можна було б конфіскувати у дохід держави більше 5,6 млн гривень. Натомість, через неквапливість НАЗКівців та затягування справ судами Україна отримає трохи більше чверті від цієї суми.

За 2017 рік у політичних партій конфіскували 1,5 мільйона гривень. У таблиці наведені конфісковані суми