Чоловік в обмін на шубу: як росіяни використали сепаратистських вдів для піару 

Відео, на якому жінки вбитих бійців окупованого Донбасу отримують шуби, минулого тижня сколихнуло інтернет. Журналісти «Слідства.Інфо» поспілкувалися з однією з жінок на відео і з’ясували, що не всі на ньому — вдови, більшість — просто масовка. 

Журналісти ідентифікували декількох вдів та їхніх загиблих чоловіків, які помирали за «русский мир» з 2014 року. Про це йдеться у новому відеоматеріалі «Слідства.Інфо».

21 ХУТРЯНА ШУБА ВДОВАМ ЗАХИСНИКІВ «НОВОРОССИИ»

На початку лютого Мирослава Регінська — дружина воєнного злочинця Ігоря Гіркіна-Стрєлкова — опублікувала на своїй сторінці у «ВКонтакте» інформацію про 21 хутряну шубу, яку благодійники з Москви передали вдовам загиблих захисників «Новоросії». Жінка написала, що «груз уже отправлен в Донецк» і що найближчими днями його роздадуть під відеозвіт.

Скрін публікації зі сторінки Мирослави Регінської

Видачею шуб і зйомкою задоволених пані з подарунками мав зайнятися Євгєній Скріпнік з позивним «Прапор», — один із соратників Стрєлкова, що також позиціонує себе волонтером. Власне, його відеозвіт і став вірусним та наплодив купу мемів.

Церемонія вручення шуб «вдовам героїв Новоросії» відбувається в окупованій росіянами Макіївці. Завдяки вивіскам на будівлях і характерним білим смугам на фасадах журналісти «Слідства.Інфо» виявили точну локацію — вулиця Молодогвардійська, 87.

Локація зйомки відео у Макіївці

«Я НЕ ВДОВА, А ВОТ ЗА ДРУГИХ ЖЕНЩИН ОБИДНО» 

За декілька днів після публікації відео одна з жінок заявила в проросійському телеграм-каналі, що шуби після зйомки забрали. «Слідство.Інфо» вирішило розібратися, що ж насправді сталося з шубами, та розшукати так званих героїв, чиї дружини після їх смерті отримали хутряну гуманітарку.

Повідомлення жінки у проросійському телеграм-каналі

Журналісти розшукали авторку гнівних повідомлень — Валентину — і у месенджері представилися їй клієнтським відділом компанії «СобольЛакшері», яка, ймовірно, передала хутряні подарунки. Одним із співвласників цієї фірми є Олександр Боряк, про якого у ролі благодійника згадує Мирослава Регінська у своєму дописі.

Жінки із шубами, Валентина — крайня справа

Валентина пише, що зараз на неї чиниться великий тиск і що вона не знає, кому може довіряти. Також Валя почала жалітися на якість отриманої шуби: «Знаете, та шуба, которую дали мне, не была полностью новой, она была немного поношена и без бирки. Я сначала подумала, что поэтому и забрали, и дадут потом новую, но нет. Может, ее подменили? Я уже не знаю, что думать. А давление от людей сильное».

Візуалізація діалогу з Валентиною

Неочікувано у листуванні жінка зізнається, що вона зовсім не вдова — її просто попросили знятися у відео.

Частина діалогу з жінкою

У діалозі жінка жаліється та розповідає шокуючі деталі роздачі хутряної гуманітарки: «На моих глазах забрали у 4-х. У других, похоже, тоже, но позже, я точно не знаю. И вдов там было 5 или 6 — все остальное массовка. Шубы обещали оставить».

Жінка пише про шокуючі деталі

Валя не захотіла ділитися контактами інших «постраждалих», натомість порадила звернутися до дружини Гіркіна. Також жінка висловила припущення, що могло бути декілька роздач шуб: «Я не знаю, сколько было раздач, но думаю, что не одна. И шуб было ровно столько, сколько людей на видео. Двум женщинам даже не хватило и они не участвовали в кадре».

Порада звернутися до дружини Гіркіна

Мирослава Регінська на своїй сторінці продовжувала публікувати фото жінок з шубами, яких не було на відео. Можливо, не всіх кому видали шуби, фільмували для пропагандистського відео. Пізніше жінка написала клієнтському відділу «СобольЛакшері», що їй повернули шубу.

Текст листування з Валентиною

«ДЯДЯ ВОВА — ВОТ ТАКОЙ МУЖИК! ПУТИНУ ПРИВЕТ!»

Журналісти «Слідства.Інфо» ідентифікували кілька жінок з відео та фотозвітів окупантів.

Одна з жінок на відео — Рафаїлова Ольга Василівна з Макіївки. У травні 2015 року вона втратила свого сина — «защитника Новороссии» — Алєксєя Рафаїлова з позивним «Раф». Після своєї смерті «Раф» став кимось на кшталт народного героя, про якого знімають сюжети і пишуть тексти.

5 травня 2022 року Ольга на своїй сторінці у «ВКонтакте», яку вона згодом закрила, опублікувала допис з приводу сьомої річниці загибелі сина: «Сегодня 7 лет, как погиб Алешка… Помяните его вместе с нами… Прости, сыночек, что тебя нет, а я еще живу. Безумно люблю, помню, скучаю». Після смерті сина жінка стала головою Комітету солдатських матерів Донбасу.

У відкритих джерелах можна знайти чимало інформації про Алєксєя. Зокрема, у сюжеті програми «Бєлиє журавлі» так званого Міністерства інформації ДНР висвітлюють багато фактів з біографії хлопця: «После школы поступил в 85 училище на автослесаря-механика, но работу по профессии не нашел. Работал в Донецке водителем газели, после чего пошел на шахту». У цьому ж сюжеті є інтерв’ю Ольги, де вона розповідає, що син вивіз їх до Росії, а сам повернувся «защіщать родіну».

Журналісти з’ясували, що Алєксєй служив у 9-му полку, потім перевівся у розвідгрупу механіком-водієм БТРа — там, зі слів матері, був учасником боїв за Вуглегірськ, Дебальцево та Широкине, а згодом став снайпером. Та скоро удача пішла від 23-річного Алєксєя — з 4 на 5 травня 2015 року він загинув.

Через понад 7 років матір отримала шубу за вбитого сина, точніше, просто потримала її в руках.

Ще одна вдова — Валерія Вовк. Її загиблий чоловік — Богдан Грицай — народився у 1995 році у Макіївці, однак ріс у Москві. Ймовірно, тому він узяв собі позивний «Москва».

У вільному доступі журналісти знайшли інтерв’ю Богдана, яке він кілька років тому давав каналу «Царьград TV». У ньому чоловік вихваляє диктатора Путіна та ділиться своїми геополітичними мріями: «Я хочу реально, чтобы Донбасс ушел к России. Дядя Володя — вот такой мужик. Путину привет!».

Хлопець навчався на харчового технолога, але з початком бойових дій на Сході у 2014-му пішов добровольцем воювати на боці Росії. У згадках про Богдана пишуть, що той встиг вступити на заочне навчання в Академію МВС, а паралельно захоплював Донецький аеропорт і брав участь в Іловайському котлі.

Богдан був членом так званих «донських казаків», а також служив у першій Слов’янській бригаді. У червні 2019 року чоловік підірвався на розтяжці та загинув, а Валерія Вовк тепер пише дописи, сповнені скорботи. З початком повномасштабного вторгнення вона разом із 5-річним сином та мамою виїжджала до Криму, де волонтери збирали їм допомогу на житло та їжу. Судячи з отриманої шуби, жінка, вочевидь, уже повернулася в Макіївку.

«Я САМЫЙ СЧАСТЛИВЫЙ ЧЕЛОВЕК! МЕЧТЫ СБЫВАЮТСЯ!»

На опублікованих соратником Гіркіна фото журналісти впізнали ще одну вдову — Наталю Денисюк-Кудрявцеву, яка, ймовірно, проживає у місті Ясинувата. Її чоловік, Юрій Денисюк із позивним «Гагарін» загинув у вересні 2019-го.

Юрій Денисюк із позивним «Гагарін» вбитий у вересні 2019-го

Анкету Денисюка-Гагаріна журналісти знайшли на сайті «Миротворець» з відміткою «ліквідовано». Чоловік народився у 1987 році, воював проти України з 2014-го. Спочатку він стояв на блокпостах, а згодом став бойовиком незаконного збройного формування і вступив до російської православної армії — утворення на території ОРДЛО. За свою діяльність отримав кілька нагород: «Георгіївський хрест 4-го ступеня», медалі «за відвагу» і «за бойові заслуги».

Зараз в описі профілю Наталі стоїть промовистий статус: «Я самый счастливый человек, мечты сбываются!» — можливо, жінка так радіє подарованій шубі. Адже ще у 2017 на своїй сторінці в “Одноклассниках” вона публікувала жарти з натяком на хутряний подарунок.

Допис вдови Наталі Денисюк-Кудрявцевої

До речі, гуманітарну допомогу жінка отримує не вперше: у лютому 2021 вона разом із 11-річним сином Іллею отримала під розписку одяг та їжу від фонду допомоги Донбасу «Ни шагу назад».

Ілля був пасинком загиблого «Гагаріна». Влітку 2015 року жінка виставила фото сина з намальованими на його щоках прапорами ДНР та Росії і підписала знімок “маленький сепаратист”.

Ще одна вдова з шубою на знімку — Любов Дмітрієва. На своїй сторінці у «ВКонтакте» жінка розмістила публікацію про загибель 10 березня 2021 року її чоловіка Платона Дмітрієва з позивним «Грек»: «Тяжело принять».

Допис у соцмережах вдови Любові Дмітрієвої

Анкету «Грека» журналісти знайшли у відкритих джерелах. Чоловік народився у 1986 році, разом з Любою вони жили у Донецьку. З грудня 2015 року він був солдатом 1-ої Слов’янської бригади, що раніше була частиною «Народної міліції ДНР», а вже у 2018 році — воював проти України у складі 11-го полку «Восток».

У цих нещасних жінок не лише відібрали чоловіків чи синів, а ще й використали їх для постановочного відео, у якому вдови просто зіграли потрібну росіянам роль.

Та навіть якщо комусь з цих макіївських жінок і справді дісталася шуба, їм, певне, має бути прикро, що росіяни з Москви оцінюють людське життя — життя їхніх чоловіків — у шматок хутра.

Читайте також: Неонацист, фанат Путіна, далекобійник: що відомо про мобілізованих росіян, убитих у Макіївці