Вівторок, 13 Серпня 2019

Наприкінці минулого тижня прокурори САП спільно з НАБУ оголосили підозри й затримали двох підозрюваних у так званій справі «Роттердам+». Правоохоронці вважають, що через запровадження цієї формули, яка повинна була забезпечити енергетичну стабільність країни, українці переплатили майже 19 мільярдів гривень.

Справа набула широкого резонансу. Ще торік депутати позивалися до суду й вимагали скасувати дію «Роттердам+». Позови, зокрема, розглядав одіозний Окружний адміністративний суд Києва, але відхилив їх. 

Під час розслідування детективи НАБУ дослідили понад 200 тисяч аркушів документів і допитали з півсотні людей. За словами очільника бюро Артема Ситника, на слідство тисли, всі подання — зупиняв суд, а розслідування блокувалося. 

Слідство почалося понад два роки тому й донині триває. 

Що таке «Роттердам+», навіщо його запроваджували і як сталося так, що формула, покликана стабілізувати ринок електроенергії, призвела до мільярдних збитків — розповідає Слідство.Інфо.

Що таке «Роттердам+»

Це формула, яку в березні 2016-го Національна комісія з регулювання енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) затвердила для розрахунку вартості вугілля для теплових електростанцій. За офіційною версією, вугілля мали купувати на біржі в Нідерландах і везти з порту Роттердам. У формулу закладали й вартість доставки. 

У Нацкомісії пояснювали, що європейське вугілля нібито мало стати альтернативою паливу з окупованих територій. І це допомогло б прив’язати український ринок електроенергії до світових цін, щоб компанії, що постачають її, змогли закуповувати вугілля за кордоном і навчитися обходитися без вугілля із «зони АТО».

Що не так з цією формулою 

За підрахунками Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг, лише 5% вугілля імпортують до України морем. З Роттердама ж натомість так і не поставили жодної тонни до 2018 року. У 2019 році головним імпортером цього палива в Україну була Росія. 

Експерти вважають, що формула «Роттердам+» насправді є корисною та прибутковою лише для гравців енергетичного ринку. Зокрема, найбільші вигоди начебто отримує компанія ДТЕК Ріната Ахметова, якій належить близько 80% українських ТЕС. Також група Ахметова контролює 85% видобутку українського вугілля — основного виду палива для ТЕС.

Як проходить розслідування

Антикорупційне бюро розслідує зловживання службовим становищем керівництвом Нацагенства щодо формули «Роттердам+» з квітня 2017 року. Керівник бюро Артем Ситник тоді казав, що справа буде пріоритетною для детективів. Але, за його словами, на слідство тисли й блокували розслідування. 

«Фактично всі наші подання зупиняються судом, тобто йде повне блокування розслідування», — розповідав очільник НАБУ в інтерв’ю газеті «День».

Також Ситник повідомляв про ймовірний тиск на фахівців, які проводять експертизи у межах провадження.

За даними НАБУ, у 2015 році представники компанії ДТЕК почали тиснути на членів НКРЕКП, щоб вони змінили формулу розрахунку вартості теплової електроенергії й додали до неї вартість на транспортування вугілля з порту Роттердаму до України. 

Загальну суму збитків оцінюють у 18,8 мільярда гривень. З них майже 15 мільярдів начебто отримали компанії, які ініціювали запровадження формули.

Офіційне слідство зібрало докази про негативні наслідки запровадження «Роттердам+» з травня 2016-го до грудня 2017 року. Збитки після 2017 року детективи НАБУ наразі підраховують.

Кому оголосили підозри й кого називають причетними

НАБУ 8 серпня повідомило про підозри шістьом посадовцям, які фігурують у справі.

Ідеться, зокрема, про ексголову Нацкомісії Дмитра Вовка, колишнього її члена та директора держпідприємства «Оператор ринку» Володимира Євдокімова, а також двох топменеджерів корпорації Ахметова ДТЕК. 

Євдокімова 9 серпня затримали й обрали йому запобіжний захід — тримання під вартою з можливістю внести заставу — 1,9 мільйона гривень (водночас прокурори САП просили 50 мільйонів). Уже 12 серпня колишній член Нацкомісії вийшов під заставу, яку вніс його двоюрідний брат.

Євдокімова (на фото) затримали 9 серпня й обрали йому запобіжний захід — тримання під вартою з можливістю внести заставу — 1,9 мільйона гривень. Марія Горбань, Слідство.Інфо

Також 12 серпня суд відпустив під заставу в майже 2 мільйони гривень ще одного члена НКРЕКП, якого підозрюють у причетності до схеми — Тараса Ревенка.

Вовка та працівників ДТЕК не затримали — наразі вони перебувають поза межами України. У корпорації вже заявили, що працівники скасують відпустки, щоб своєчасно прийти на допити.

Дмитро Вовк назвав справу «розкрученою медійно-юридичною бульбашкою». Компанія ДТЕК Ріната Ахметова також називає підозри безпідставними.

У липні цього року Антикорупційне бюро провело обшуки в інвестиційній компанії ICU, яку пов’язують з п’ятим президентом України Петром Порошенком. Саме ця компанія у 2016 році придбала євробонди ДТЕК. Згодом, після запровадження «Роттердам+», їхня вартість зросла на понад 60%. За версією НАБУ, це дозволило «невстановленим особам» отримати значні прибутки після запровадження формули.

Раніше в групі ICU працював ексголова Нацкомісії Дмитро Вовк й колишня очільниця НБУ Валерія Гонтарева, а нині одним з топменеджерів є Макар Пасенюк, який був фінансовим партнером Порошенка.

Поки що в НАБУ не повідомляють, чи будуть допитувати в межах слідства Петра Порошенка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Клуб книголюбів»: таємні домовленості українських політиків 

Керівник САП Назар Холодницький заявив, що детективи шукатимуть «основних вигодонабувачів» схеми «Роттердам+».

«Хто це буде, і як — залежить від доказової бази, що надано слідчими після оголошення підозр. Почекайте ще трохи», — сказав він.

ми в соцмережах

напишіть нам