Епіцентр світової пандемії коронавірусу минулого тижня перемістився в Європу. Перші жертви вже також є в Україні. Влада екстрено вирішила обмежити перетин державного кордону, у тому числі — авіаційне сполучення, закликаючи українців терміново повертатися з-за кордону додому. Напередодні запровадження карантину найбільша національна авіакомпанія “Міжнародні авіалінії України” підвищила ціни на квитки у декілька разів. На перевізника одразу посипалися звинувачення. У МАУ пояснили злет цін панікою, яка нібито автоматично спричинила здорожчання в рази через підвищення попиту. Утім, цю ситуацію взялися перевіряти антимонопольники.
Це вже не перший випадок, коли МАУ звинувачують у непорядності. Кілька років тому авіаперевізник вирішив не платити державі авіаційний збір. А прямо зараз триває конфлікт, який ставить під загрозу роботу цілої стратегічно важливої галузі.
Ідеться про державне підприємство, яке відповідає за безпеку польотів цивільної та військової авіації у країні — “Украерорух”. Як з’ясувало “Слідство.Інфо”, за останні півтора року авіакомпанія МАУ, одним з кінцевих бенефіціарів якої вважають впливового бізнесмена Ігоря Коломойського, заборгувала держпідприємству за надані послуги понад мільярд гривень. І борг зростає щодня. Його сума нині сягає третини річного доходу держпідприємства від послуг з аеронавігації. Через суттєве недоотримання надходжень “Украерорух” навіть почав скорочувати працівників.
Плата за аеронавігацію
“Ми відповідальні за життя людей, — починає розмову про свою роботу авіадиспетчер з 30-річним стажем, — Тут одна неправильна команда — і може бути катастрофа”. Валерій Чумаков працює в київському аеропорті “Жуляни”. Він супроводжує літаки, які злітають і йдуть на посадку, з кінця 90-х.
“Як тільки літак потрапляє у зону нашого контролю, ми надаємо пілотам метеоінформацію (дані про погодні умови, — РЕД.) , бо вітер, хмарність і видимість — це основні параметри, які треба знати, аби здійснити посадку. Встановлюємо тимчасові інтервали на виліт”, — розповідає чоловік.
Робота, яку він виконує, оплачується доволі добре, утім, так само вона досить напружена. За словами Валерія, диспетчери виконують одночасно кілька функцій, контролюючи безпечне пересування літаків у небі, і ціна помилки тут дуже висока: “За долю секунди треба подумати, що сказати, як сказати. Бо скасувати потім не можна”.
Авіадиспетчерська/ФОТО Слідство.Інфо
Валерій пригадує, одного дня 2018 року, коли в Києві відбувався фінальний матч європейського чемпіонату з футболу, їм довелося приймати на посадку літаки з інтервалом орієнтовно у дві з половиною хвилини.
“У нас на аеродромі пропускна спроможність була на грані. Зазвичай ми приймаємо 150 літаків за добу, тоді ми прийняли десь 270. При тому, що в “Жулянах” одна посадкова смуга. Пощастило, що були хороші погодні умови. На аеродромі домальовували додаткові стоянки для літаків. Всю зміну я працював стоячи. Рот не затулявся. Треба було все контролювати і зі всіма спілкуватися: пілотами, буксирувальниками, машинами супроводу”, — пригадує Чумаков.
Без роботи таких спеціалістів, як Валерій, в Україні в небо не підніметься жоден літак. Те, що він робить, називається аеронавігаційним обслуговуванням. Ці послуги надає державне підприємство обслуговування повітряного руху, більш відоме як “Украерорух”. У ньому працює орієнтовно чотири з половиною тисячі людей, з яких близько 900 — диспетчери.
Підприємство існує з початку 90-х і є природним монополістом. Воно єдине в країні надає послуги з аеронавігаційного обслуговування (АНО) цивільним та військовим літакам, тобто має стратегічне значення для економіки і безпеки держави.
Літак на злітній смузі/ФОТО “Украерорух”
“Украерорух” здійснює самостійну господарську діяльність і не фінансується з держбюджету. Натомість підприємство майже повністю забезпечує себе, беручи від авіакомпаній плату за послуги з аеронавігації. А ті, своєю чергою, отримують ці гроші з пасажирів. Як розповів “Слідству.Інфо” експерт з авіаційного права Андрій Гук, як правило, у вартість квитка вже закладена сума на аеронавігаційне обслуговування.
“Це та затрата, яка включається в ціну квитка, але вона там не розшифровується прямо. Тобто там немає окремого рядка “аеронавігація”. Але зрозуміло, що у формуванні ціни квитка її рахують, як і зарплати працівників, пілотів тощо”, — пояснює він.
Наразі національний провайдер переживає скрутні матеріальні часи. Він змушений звільняти працівників, скорочувати соціальні виплати диспетчерам і зменшувати фінансування більшості проєктів капітальних інвестицій. Це пов’язано, зокрема, з тим боргом, який не виплачує авіакомпанія МАУ, пояснюють в “Украерорусі”.
Авіадиспетчерська/ФОТО “Украерорух”
“Підприємство зараз на межі того, щоб брати кредит для виплати зарплат навіть. Розвиток ситуації з МАУ дуже сильно нас підкосив. Вже з кінця минулого року ми відчули матеріальне погіршення ситуації”, — каже авіадиспетчер Валерій, посилаючись на почуте на нарадах компанії.
“Украерорух” сильно залежить від платежів авіакомпанії МАУ, оскільки вона є найбільшим українським перевізником. Її частка виплат за аеронавігацію складає майже 30 відсотків від доходів держкомпанії за ці послуги.
Скільки часу не платить компанія МАУ
Уже тривалий час Валерій разом із колегами ходить на суди, у яких держпідприємство намагається змусити МАУ платити борги. Нещодавно, під час одного із таких засідань адвокатеса “Украероруху” Олена Карнаух-Голодняк озвучила суму, яку не заплатили “Міжнародні авіалінії України”. “Заборгованість на сьогодні складає 1 мільярд 200 мільйонів гривень”, — сказала вона. Водночас керівник держпідприємства Андрій Ярмак кілька місяців тому розповів про те, що МАУ — єдиний авіаперевізник, який боргує перед ними.
Валерій Чумаков (ліворуч у зеленій куртці) разом із колегами на судовому засіданні проти МАУ/ФОТО Слідство.Інфо
Платежі МАУ як найбільшого авіаперевізника України суттєво впливають на фінансовий стан “Украероруху”. Як повідомили “Слідству.Інфо” у пресслужбі національного провайдера, минулоріч частка авіакомпанії сягала 28 відсотків від загальної суми за надані послуги з аеронавігації — основного джерела надходжень держпідприємства.
Заборгованість МАУ за аеронавігацію почала наростати із серпня 2018-го. Авіакомпанія фактично перестала платити за ці послуги.
“Украерорух”, відповідно до Повітряного кодексу, має право зупинити польоти перевізника до погашення суми заборгованості. Власне, це підприємство і мало намір зробити. Утім, адвокати МАУ домоглися заборони державному провайдеру припиняти обслуговування літаків авіакомпанії. Відповідне рішення у листопаді 2018 року ухвалив Господарський суд Київської області.
Лише майже через рік, у жовтні 2019-го, державному підприємству вдалося оскаржити цю ухвалу. Розгляд справи затягнувся через те, що адвокати МАУ декілька разів заявляли про відвід суддям. Врешті служителі Феміди визнали такі дії представників авіакомпанії зловживанням і зняли заборону на припинення польотів МАУ.
На той час сума боргу та штрафних санкцій авіакомпанії перед “Украерорухом”, за даними держпідприємства, сягнула майже 900 мільйонів гривень.
Літаки в столичному аеропорту/ФОТО Слідство.Інфо
Кінцева мета компанії МАУ, вважає експерт з авіаправа Андрій Гук, — не повертати борг. А заборона зупинки польотів дала змогу виграти час. За словами експерта, коли ціна питання — сотні мільйонів гривень, то такій компанії, як МАУ, легше виділити 10 мільйонів на юридичні послуги в суді.
“Коли ви можете отримати рішення суду, яке вам дасть от таку суму економії, то, напевно, ці люди підуть в суд”, — каже він. На думку юриста, найбільша авіакомпанія України намагається досягнути через суди своїх цілей, адже ситуація з “Украерорухом” цілком тягне на кримінальне переслідування: “МАУ ефективно використовує суди як інструмент затягування платежів чи уникнення кримінальної відповідальності”.
Після зняття заборони “Украерорух” офіційно попередив МАУ про припинення обслуговування літаків авіакомпанії у разі непогашення боргів. Утім, представники авіаперевізника вдруге домоглися заборони зупиняти їхні польоти. На цей раз в Господарському суді Києва.
Літаки в столичному аеропорту/ФОТО Слідство.Інфо
Як зазначають в “Украерорусі”, фінансовий стан підприємства складний, у тому числі, через несплату МАУ за отримані послуги. Відтак вони змушені вдаватися до антикризових заходів: зменшувати фінансування більшості проєктів капітальних інвестицій, а також скорочувати персонал.
За даними національного провайдера, із середини 2018-го до 2020 року вони скоротили понад 70 працівників, а також запланували скорочення персоналу у цьому році. Звільнення, щоправда, не стосується диспетчерів, які відповідають за безпеку польотів.
Утім, як розповідає Валерій Чумаков, ситуація з МАУ також впливає і на них. Він каже, що вперше за свою історію підприємство перестало оплачувати лікування, пов’язане з виконанням працівниками своєї роботи.
Валерій Чумаков (посередині, схрестивши руки) разом із колегами на одному із судових засідань у спорі з МАУ/ФОТО Слідство.Інфо
“Є люди, які мають певні діагнози і вони мають проходити реабілітацію, санаторно-курортні лікування. Підприємство виділяло кошти на це. Через МАУ тепер ці гроші не дають. Люди туди їздять або за свій рахунок, або взагалі не їздять. Якщо є висновок від медичного експерта про певний діагноз, і людина не пройшла курс реабілітації — такого диспетчера можуть навіть не допускати на роботу”, — розповідає Валерій.
Зустрічні претензії МАУ
У той час, як зростає заборгованість МАУ перед “Украерорухом”, авіакомпанія намагається стягнути з національного провайдера майже 877 мільйонів гривень, доводячи в суді, що плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування є завищеною.
Літак авіакомпанії МАУ/ФОТО УНІАН
Адвокат МАУ Олексій Бондар у судах заявляє, що “Украерорух” мав зайві кошти і витрачав їх неефективно. Зокрема, зі слів юриста, національний провайдер повинен використовувати гроші лише для організації безпеки повітряного руху і на основі цього формувати тариф. Представник МАУ вважає, що держпідприємство витрачало кошти на інші цілі, тож ставка на послуги аеронавігації є необґрунтованою.
Представник МАУ Олексій Бондар на судовому засіданні/ФОТО Слідство.Інфо
Як приклад адвокат наводить історію із понад 400 мільйонами гривень, які “Украерорух” втратив, розмістивши на депозит у проблемному банку напередодні його ліквідації 2017 року. Цю справу розслідувало НАБУ.
Утім, на думку адвокатеси “Украероруху”, ця сума претензій авіакомпанії не підтверджена жодними розрахунками: “Фактично реальна підстава того, що МАУ подали цей позов — це припинення в серпні 2018 року оплати МАУ за надані аеронавігаційні послуги. Позов подано в кінці 2018-го. На той момент вже було кілька місяців заборгованості за аеронавігаційні послуги”, — вважає Олена Карнаух-Голодняк.
“Украерорух” не формує ставку самостійно. Плату за послуги з аеронавігації затверджує Міністерство інфраструктури, враховуючи рекомендації Міжнародної організації цивільної авіації та документи Євроконтролю. Про це “Слідству.Інфо” повідомили у міністерстві, відповідаючи на запит.
Представниця “Украероруху” Олена Карнаух-Голодняк на судовому засіданні/ФОТО Слідство.Інфо
Тому врешті, після тривалого розгляду, Господарський суд Київської області у березні цього року відхилив позов МАУ про стягнення коштів з держпідприємства. Проте президент авіакомпанії має намір оскаржувати це рішення.
“Міжнародні авіалінії України” не вперше відмовляються платити державі
“Міжнародні авіалінії України” раніше також вдавалися до спроб уникнути сплати державних платежів. Так само — шляхом тривалих судових процесів. Кілька років тому МАУ вирішили залишати собі авіаційний збір, замість того, щоб платити його Державній авіаційній службі України.
Експерт Андрій Гук пояснює, що авіаційний збір — це, умовно, два долари з пасажира, котрі закладаються у ціну квитка, а потім авіакомпанії перераховують їх державі.
Борт МАУ/ФОТО УНІАН
Історія з несплатою авіазбору зацікавила Національне антикорупційне бюро. Офіційне слідство встановило, що авіакомпанія МАУ впродовж 2014-2015 років заволоділа 147-ма мільйонами гривень, які мала переказати державі.
Детективи НАБУ навіть підготували підозри тодішньому президенту МАУ Юрію Мірошникову та головному бухгалтеру авіакомпанії. Утім керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький не підписав їх, пояснюючи це тим, що треба почекати фінальних судових рішень у спорі МАУ та держави щодо законності стягнення авіаційного збору. Протягом тривалого часу рішення судів були на користь авіакомпанії. Та нещодавно ситуація змінилася.
Правовик Андрій Гук добре пам’ятає цю історію. Кілька років тому, за його словами, адвокати МАУ оскаржили авіаційний збір і домоглися судових рішень, які визнали його незаконним. У лютому цього року Верховний Суд постановив нове рішення, яким по-іншому розтлумачив цей збір і спрямував справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Такий розвиток, на думку експерта, перевертає ситуацію з ніг на голову.
“Це, насправді, новина для МАУ печальніша, ніж “Украерорух”. Тому що з “Украерорухом” там справи тільки на стадії буцання десь на перших інстанціях, максимум на других, а тут вже справа з думкою Верховного Суду не на користь МАУ. І поряд є ця “висяча” кримінальна справа на стадії готових підозр”, — додає він.
Якщо офіційне слідство кілька років тому зафіксувало 147 мільйонів гривень збитків МАУ перед державою, то на думку експерта Андрія Гука, станом на сьогодні ця сума може бути в кілька разів більшою.
Як розповідає Гук, МАУ постійно була прихильником того, щоб зменшити фінансове навантаження на компанію шляхом зниження податків чи інших державних зборів. На прикладі авіаційного збору, вважає експерт, в МАУ побачили, як можна зекономити за рахунок судів.
“У МАУ завжди казали, що для них фактором, який міг би покращити ситуацію, є скасування ПДВ (податку на додану вартість — РЕД.) для внутрішніх рейсів, а ціни на авіаційне пальне, аеронавігація і ось цей збір — це те, що заважає їм жити”, — каже Гук.
На його думку, МАУ зараз перебувають у скрутному матеріальному становищі і для компанії навіть можливий сценарій банкрутства.
“Якщо у владі хтось раптово вирішить, що досить тут гратися в наперстки з державою і виставить їм рахунки — то все. По суті, МАУ вже банкрут давно латентно. Просто є рішення судів, які це відкладають”, — впевнений експерт.
Літак авіакомпанії МАУ/ФОТО УНІАН
“Слідство.Інфо” близько місяця намагалося отримати позицію самої авіакомпанії щодо розрахунку за послуги з аеронавігаційного обслуговування. Ми надіслали журналістські запити пресслужбі МАУ, а також адвокатові Олексію Бондарю, який представляє авіакомпанію в суді. У телефонній розмові на початку березня президент МАУ Євгеній Дихне пообіцяв нам, що пресслужба надасть відповідь на всі питання. Але її нема й по сьогодні.