Терористичний акт, місцеві розборки чи регіональне суперництво у боротьбі за владу в Полтавській області – що могло стати причиною замовного вбивства, скоєного у спокійному Кременчуці?
Останні кадри з мером Кременчука знято 25 липня. Наступного дня, близько 10 години ранку, Олег Бабаєв за кермом свого Mercedesа S-500 виїхав з двору власного будинку. Очевидно, вбивці вже стежили за своєю мішенню. Олегу Бабаєву лишалося жити кілька хвилин.
Авто мера зупинилося біля контейнерів між будинками 40 та 46 по вулиці Сумській. Олег Бабаєв витяг сміття, кинув його в бак, повернувся на місце водія і… пролунав постріл.
Очевидці стверджують – коло Мерседеса запинилася біла «дев’ятка». Загалом пострілів було три – спершу два, тоді ще один. Міський голова заточився і впав. Автомобіль убивць швидко покинув місце злочину.
«Після третього вистріла чи удара стон такий протяжний і всьо. Я прибіг, він лежить уже жовто-зельоний, язик аж у п»ятнах. Глаза мутні такі, каламутні», – розповів свідок Василь.
«Швидку» викликали майже одразу, однак їхала вона більше 10 хвилин. Та було вже пізно. Джерела Громадського.Кременчук кажуть – Бабаєв дістав два поранення із гладкоствольної мисливської зброї крупної картечі – 9 мм.
Результат перших днів розслідування невтішний. Виконавців убивства не встановлено, про замовників можна висувати лише версії. Що бачили свідки?
Головними очевидцями були двоє хлопців, що працювали неподалік, на території колишньої харчосмакової фабрики. Вони бачили на власні очі, як під’їхав автомобіль убивць і чули постріли. «Далі автомобіль зірвався з місця, але досить спокійно поїхав через переїзд в бік зони (тюрма для неповнолітніх, де колись відбував покарання Віктор Янукович)», – так розповів Громадському один з них. Вони встигли записати номер «ВАЗу» – 176-48 СК. За нашими даними, він з Решетилівки неподалік. Говорити на камеру свідки відмовилися категорично. Бояться за життя.
«Я не верю, что кто-то в этом городе был способен на такое. Я считаю, что это внешний дестабилизирующий фактор».
Нардеп Юрій Шаповалов озвучив головну версію вбивства – працювали російські диверсанти. Олег Бабаєв був надзвичайно впливовою людиною, займав проукраїнську позицію, особисто регулював питання збору гуманітарної допомоги для українських військових, був одним з ініціаторів створення добровольчого батальйону «Кременчук». На користь версії про теракт свідчить фактично одночасний постріл з гранатомету в будинок міського голови Львова.
Версія Друга – місцева. В Олега Бабаєва були серйозні вороги. Головними називають родину Мельників, що відкрито ворогувала з мером вже більше двох років. У зв’язку з цим згадують недавню смерть судді Олександра Лободенка. Його теж убили з гладкоствольної мисливської рушниці. Справу судді розслідують досі. Лободенко арештував нерухоме майно телекомпанії «Візит», в тому числі міську телевежу, половина якої належить Мельникам, а інша половина була прийнята на баланс Кременчуцької міської ради за час керівництва Олега Бабаєва.
Версія третя – регіональна. Олег Бабаєв конфліктував з чинним головою Полтавської облдерж адміністрації Віктором Бугайчуком. Бугайчук припинив відкрите протистояння після надзвичайно жорсткої розмови, яка відбулася у кабінеті Бабаєва. Водночас, було відомо, що кандидатура Олега Бабаєва розглядалася серед інших адміністрацією Петра Порошенка на посаду голови Полтавської області. Джерела Громадського стверджували, що Бабаєва мали представити на цю посаду у вівторок. Сам Віктор Бугайчук з’явився на місці події і прокоментував, що нічого про це не знає.
Бугайчук: «Він був неоднозначною людиною, щось там робив»
Ці слова викликали обурення навколишніх. У Кременчуці впевнені – за три з половиною роки міський голова зробив для міста більше за всіх попередників.
Слід сказати, що Олег Бабаєв не відчував жодної загрози. У суботу він, як завжди, їхав на спортивні тренування. З ним не було охоронця, який зазвичай супроводжував його у робочих справах, та водія, який, як правило, керував автомобілем.
Олег Бабаєв був надзвичайно впливовим регіональним політиком, який у багатьох питаннях виступав особистим гарантом безпеки і миру в регіоні. Його вбивство породжує масу нових проблем у стосунках місцевих політичних груп, які навряд чи здатні самостійно домовитися про мирне співіснування. І цим вберегти Полтавщину від неспокою.
Самопоміч для львівського мера
«Так, я звикло проводжу свою роботу. Не даю вкрасти одне, друге, третє. Але в нас у Львові я не пригадую, щоб з ручних гранатометів стріляли», – так прокоментував надзвичайну подію міський голова Львова Андрій Садовий.
Будинок львівського мера обстріляли опівночі. Сусіди кажуть, вибух був добрячий. «Як рвонуло, розумієте, я подумав, що отой будинок впав старий», — згадує Богдан Шалабала.
Камер відеоспостереження на будинку мера не було. В садибі ще не закінчено ремонт. Про нападників на цей момент нічого не відомо. Свої версії правоохоронці тільки почали відпрацьовувати. Відкрите кримінальне провадження за ст. 258-ю ч.1 – це теракт. «Слідство.Інфо» вирішило перевірити версію правоохоронців та висунути власні.
Пострілу по будинку Андрія Садового передували масові повідомлення про замінування львівських готелів та залізничного вокзалу. Вони виявилися фальшивими. Але, за дивним збігом, про серію терактів за день до подій попереджав голова львівської обласної ради Петро Колодій. На сайті облради він розмістив відповідне звернення: «Цілком ймовірно, що наступний етап плану дестабілізації ситуації – це здійснення диверсій на заході України». Як львівський чиновник міг точно передбачити події вже найближчих двох днів? Сам Колодій свою заяву пояснює інтуїцією.
«Я про це наголошував і в часи революції гідності і зараз, коли ми пам’ятаємо ту пропаганду, яка розповсюджується в російських ЗМІ. Просто так спокою Львівщині не дадуть. Це, мабуть, співпало в часі», – сказав він телефоном.
І хоча гранатомет – це зброя, що здатна завдати серйозних руйнувань, будинок Садового постраждав не сильно. Експерти припускають: стріляти могли непрофесіонали.
«Абсолютно звичайні люди ,з якими провели протягом 30-40 хвилин інструктаж і яким показали, як це робити. І судячи з того, це і був якийсь дилетант, найнятий на гроші», – висловив припущення військовий експерт Володимир Гулима.
Серед сепаратистів на сході України й справді є чимало маргіналів, яким зброю дали вперше в житті. Але навіщо відправляти їх атакувати мера далекого Львова? Особливо, якщо у того може бути чимало ворогів у власному місті.
Перед тим, як сісти в крісло мера, Андрій Садовий був не дрібним за місцевими мірками бізнесменом. Його родина отримала контроль над популярними львівськими медіа. Але справжні гроші Садовий заробляв на енергетиці та нерухомості. Він контролював товариство «Південьзахіделектромережбуд» – компанію, що прокладає кабелі та будує лінії електропередач. Цікаво, що після обрання мером рідна фірма Садового отримала в оренду від львівської міської ради три земельні ділянки загальною площею понад 3 гектари. За мерства Садового саме земля стала справжнім яблуком розбрату.
У міській раді регулярно спалахують скандали навколо земельного дерибану. Один з найгучніших – виділення без аукціону трьох гектарів землі маловідомій фірмі – «Львівський автоцентр КАМАЗ». Засновником компанії є Юрій Дашко, який також працював директором львівського готелю «Асторія». Її, в свою чергу, контролює банкір Віталій Ломакович. Останній наближений до Садового. Коли Андрій Іванович став мером, то перевів депозитні кошти міської ради до українського представництва Банку Москви, яке на той час очолював Ломакович. Низка львівських комунальних готелів перейшли під контроль Ломаковича саме в часи мерства Садового. Міський голова нещодавно сватав Ломаковича журналістам як нового губернатора Львівщини. Такий плідний і потужний союз міг не сподобатися багато кому з місцевих господарів життя. Тим більше, що рівень Львівщини – вчорашній день для Андрія Садового. Він замахнувся на політичний проект всеукраїнського масштабу.
Львівські журналісти, які тривалий час відстежують діяльність мера, не виключають, що вибух міг бути інсценованим.
«Якщо піар – то з метою розкрутки його політичної сили перед виборами? – Звичайно. І себе і політичної сили. Я думаю, як на парламентських виборах, так і власного іміджу. Гранатомет 1974-го року випуску. Якби хотіли, щоб хата згоріла, стріляли б фугасом. Гранатомету 40 років. Він чуть-чуть молодший від самого Садового», — вважає Микола Савельєв, головний редактор газети Львівської міської ради «Ратуша».
Згідно з останнім опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, партія Андрія Садового «Самопіч» має рейтинг близько трьох відсотків – при п’яти, необхідних для потрапляння в парламент. Теракт проти мера привертає увагу і додає співчуття громадян. Але може повністю перекреслити його політичне майбутнє. Чи міг львівський мер вдатися до такої спецоперації? Покажуть подальше розслідування і наступні кроки Садового-політика.
МИКОЛА ФЕЛЬДМАН, ДМИТРО ГНАП, Слідство.Інфо