Марія Горбань, Слідство.Інфо

Ухвалював рішення на користь «суддів Майдану». Відпустив під домашній арешт бойовика, який воював на сході України. Виправдав екс-керівника обласного МВС у справі про розгін чернігівського Євромайдану. Усі ці люди були кандидатами в судді Вищого антикорупційного суду. Саме там згодом судитимуть топ-посадовців — від депутатів до міністрів.

Громадська рада міжнародних експертів заветувала вісьмох кандидатів до Антикорсуду. На думку експертів, є обґрунтовані сумніви щодо їхньої відповідності критеріям відбору, повідомляє Центр протидії корупції.

Про декількох кандидатів, на яких звернула увагу Громадська рада міжнародних експертів, уже писало Слідство.Інфо. Кого і чому експерти вважають «сумнівними кандидатами» — в нашому матеріалі.

Суддя Шевченківського райсуду Києва Оксана Голуб у січні 2014-го на чотири місяці заборонила учаснику Євромайдану керувати автомобілем. Він нібито «не зупинився» на вимогу міліції. Сама суддя вирішила не згадувати про цей випадок у декларації доброчесності.

Тарас Заєць — суддя Святошинського райсуду Києва. Він «забув» указати в декларації доброчесності про арешт майданівця. У лютому 2014-го Заєць вирішив узяти під варту на два місяці активіста Євромайдану. В ухвалі суддя послався на «диктаторські» закони 16 січня. 

Суддя Деснянського райсуду Чернігова Юрій Кулініч виправдав екс-керівника обласного управління МВС Едуарда Гребенюка у справі про розгін чернігівського Майдану в листопаді 2013 року. Про це повідомляє «Чесно». Активісти не погодилися з таким рішенням судді. На їхню думку, всі показання свідків зі сторони обвинувачення відкинули, а відеодокази проігнорували. Проте суддя у вироку зазначив, що не вважає, ніби свідченням протестувальників можна довіряти. Мовляв, їхні дії під час суду засвідчили, що мета потерпілих — не покарання винного, а продовження революційної боротьби зі старою системою влади. Апеляційний суд Чернігівської області згодом скасував вирок Кулініча.

Кандидат до Вищого антикорупційного суду Ігор Штульман двічі ухвалював рішення на користь «суддів Майдану». Він був у складі колегії суддів, яка поновила на посаді Оксану Царевич. Крім цього, в лютому 2016 року Штульман головував у колегії суддів, яка скасувала рішення Вищої ради юстиції про звільнення харківської судді Олени Васильєвої. Вона розглядала з порушеннями дві справи щодо учасників протестних акцій.

Разом зі Штульманом у колегії був іще один «сумнівний» кандидат — Анатолій Загородній. Також у вересні 2017-го він головував у колегії суддів, яка скасувала рішення Вищої ради юстиції про звільнення «судді Майдану» Ірини Татаурової.

У декларації кандидата за 2017 рік Анатолій Загородній указує, що від 2010 року користується автівкою Honda Accord 2008 року. Проте в деклараціях за 2015-ий та 2016 роки інформації про це авто немає. Також, за даними DEJURE, у 2017 році Загородній задекларував лише половину від загальної площі нерухомості, яку має в спільній власності з дружиною.

Суддя Центрального райсуду Миколаєва Дмитро Тішко у 2014 році відпустив під домашній арешт Костянтина Ковальова — бойовика, який воював на сході України. СБУ затримало його на початку травня 2014 року. Його підозрювали в підготовці теракту в Миколаєві. Згодом він утік і, за даними медіа, в серпні 2014-го загинув під Донецьком.

У досьє Тішко зазначив, що проходив підвищення кваліфікації суддів в Одесі, і навчався по 8 годин щодня. Проте аналітики DEJURE помітили — в той самий час суддя ухвалював рішення, тому вони сумніваються, що Тішко належно навчався.

Згідно з декларацією Тішко здає в оренду дві земельні ділянки компанії «Трофімова». Серед засновників компанії є «Юридична фірма «Правовий центр», її співзасновниця — дружина Тішка. Там раніше працював і сам суддя. Це може свідчити, що він поєднує свою діяльність з підприємницькою.

Анатолій Квятковський — суддя Апеляційного суду Рівненської області — в електронній декларації за 2015 рік указав, що з 2007 року користується приміщенням у Рівному. Проте, за даними DEJURE, в попередніх деклараціях про цю нерухомість не згадував. Також у 2015 році суддя вказав, що користується будинком матері. Однак не згадував у декларації, що проживає спільно з нею. У 2017 році, після її смерті, Квятковський отримав цей будинок у власність.

У декларації кандидата до Антикорсуду за 2017 рік Квятковський вказав, що має автомобіль KIA Sportage 2016 року вартістю 150 тисяч гривень. На сьогодні така машина коштує щонайменше вдвічі дорожче.

Суддя Мартинов у деклараціях за 2011-2017 роки не задекларував жодні нерухомості. А в його декларації за 2015 рік вказано, що у власності подружжя від 2006 року є автомобіль Nissan Note 2006 року випуску. Проте аналітики помітили, що в паперових деклараціях за 2011-ий та 2012 роки про цю автівку Мартинов не згадував.

Згідно з декларацією, дружина Мартинова в серпні 2016 року придбала земельну ділянку в Київській області. А вже за декілька місяців уклала зі своєю матір’ю договір про право її забудови. Оскільки теща судді з ним не проживає, це може свідчити про спробу приховати майно, а саме — незавершене будівництво.

Згодом кандидатури розглянуть іще раз — спільно з Вищою кваліфікаційною комісією суддів. Якщо дев’ятеро членів ВККС і троє з шести міжнародних експертів не підтвердять відповідність, кандидатові не дозволять стати суддею. До слова, це тільки перше засідання Громадської ради міжнародних експертів. Досьє кандидатів до Антикорсуду розглядатимуть до 26 січня.