28 Листопада 2019, 18:38

Протести на Майдані забрали життя близько сотні людей. Понад дві з половиною тисячі людей постраждали. П’ять років злочини проти учасників Революції Гідності розслідував спеціально створений підрозділ в Генеральній прокуратурі України (ГПУ). За цей час слідчі прокуратури зібрали тисячі томів матеріалів. Нещодавно ГПУ втратила повноваження розслідувати. Це сталося в межах реформи правоохоронної системи. Тепер більшість справ Майдану має перейти до Державного бюро розслідувань (ДБР). Щоб слідчі дії не зупинилися, у Верховній Раді ініціювали зміни до законодавства, які дозволять співробітникам прокуратури перейти до ДБР без конкурсу.

Таке рішення рада повинна була ухвалити 15-го листопада. Проте парламент так і не проголосував за необхідну поправку. Адвокатка потерпілих родин Євгенія Закревська заявила, що це призведе до зупинки розслідувань і оголосила голодування. Вона планує відмовлятися від їжі допоки народні депутати не змінять закон. 

Громадськість обурилася діями Верховної Ради. Під стінами парламенту почалися мітинги. У ВРУ запевняють, що найближчим часом внесуть необхідні зміни. “Слідство.Інфо” поспілкувалося з усіма сторонами конфлікту, щоб з’ясувати, якою в подальшому може бути доля розслідувань справ Майдану. 

Засідання комітету Верховної Ради з правоохоронної діяльності, на якому затвердили поправку про переведення слідчих з Генпрокуратури в ДБР/ФОТО Слідство.Інфо

Події Революції Гідності, які відбувалися наприкінці 2013-го і взимку 2014-го року, забрали життя близько сотні людей. Найбільш резонансні справи Майдану — це жорстокий розгін студентів на центральній площі країни і розстріли мітингувальників в урядовому кварталі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Темна справа” Гриняка: Як генерал Нацгвардії координував розгін майданівців 

Після зміни влади у 2014-му році при Генпрокуратурі створили управління спеціальних розслідувань, якому доручили справи Майдану. У різний час у підрозділі працювало від 30-ти до 90 слідчих, які вели близько сотні кримінальних проваджень. Ще влітку цього року в управлінні працювало 45 слідчих. Утім, станом на сьогодні їх лишилося 25.

Окрім розслідувань про вбивства людей, правоохоронці цієї структури вели також корупційні справи високопосадовців часів Януковича. За кілька років ГПУ спрямувала до суду матеріали щодо колишніх керівників країни, зокрема, експрезидента, тодішніх чиновників МВС, співробітників спецпідрозділу “Беркут”, суддів та так званих “тітушок”. У деяких справах уже є вироки.

Утім, нещодавно ГПУ позбавили функції розслідування. 20-го листопада управління спецрозслідувань, яке п’ять років працювало над майданівськими справами, зобов’язали передати всі матеріали до інших правоохоронних органів. А прокуратурі залишили тільки повноваження наглядати за справами. Відтак, постало питання ліквідації підрозділу Генпрокуратури. 

Деякі справи перейдуть за підслідністю у Національне антикорупційне бюро (НАБУ), поліцію та Службу безпеки України (СБУ). Та найбільше проваджень, понад п’ятдесят, перейде до ДБР.  Для цього у складі правоохоронного органу створили підрозділ з розслідування злочинів під час Євромайдану. 

Натомість Сергій Горбатюк, який донедавна очолював управління спецрозслідувань, вважає, що нова структура в ДБР існує лише формально. “Навіть якщо їм зараз передадуть ці справи, то їм треба місяці, щоб їх вивчити і вникнути в суть, щоб продовжувати розслідування”, — запевнив він.

Вирішити це питання мала би поправка до закону про ДБР. Вона передбачає, що слідчі прокуратури, які працювали над справами Майдану всі ці роки, можуть перейти в Держбюро без конкурсу і продовжити роботу. Такий крок, за задумом ініціаторів, має пом’якшити процес передачі справ і не втратити час на розслідування.  

Утім, Верховна Рада 15 листопада не встигла розглянути цю поправку і ухвалити закон. Відтак, виникла ситуація, коли ГПУ вже не може розслідувати справи Майдану, а ДБР, фактично, ще не може. Співавтор змін до закону, народний депутат від “Слуги народу” Денис Монастирський каже, що ухвалення закону заблокували фракції “Опозиційної платформи — За життя” і “Батьківщини”, які попросили перерву, коли до кінця засідання залишалося обмаль часу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ “Я тебе в клітці возитиму і показуватиму наче мавпу”: Як портнов погрожує правоохоронцям

“Фактично, було зрозуміло, що це блокує розгляд питання. Була оголошена перерва на пів години і, відповідно, після цього вже Верховна Рада не мала юридичної підстави продовжувати засідання”, — пояснив депутат “Слідству.Інфо”.

Чергове засідання Верховної Ради має відбутися третього грудня — через два тижні після того, як прокуратура втратила можливість вести слідство. Монастирський каже, що голосування за зміни до закону про ДБР є пріоритетним на майбутньому пленарному тижні. 

Адвокатка родин героїв Небесної Сотні Євгенія Закревська оголосила голодування з вимогою скликати позачергову сесію парламенту і затвердити зміни. За її словами, наслідки неголосування вже є. Закревська пояснює: навіть якщо незабаром зміни до закону ухвалять, розслідування справ Майдану все одно припиниться щонайменше на два місяці. Новий підрозділ ДБР, пояснює адвокатка, у найкращому випадку зможе повноцінно запрацювати до кінця січня. А деякі справи необхідно передавати в суд уже. 

“21-го перестає відбуватися розслідування. Я не говорю зупиняється, тому що зупинка — це юридичний термін, і якщо б воно зупинялося, в нас хоча би не спливали терміни. Але фактично воно триває, терміни спливають, а розслідування не відбувається”, — каже Закревська.

Генеральний прокурор після засідання комітету Верховної Ради з правоохоронної діяльності/ФОТО Слідство.Інфо

Генеральний прокурор України Руслан Рябошапка вважає ситуацію не настільки критичною, аби скликати позачергове засідання. “Парламент обіцяє, що на наступному тижні вони приймуть законопроект. Шостий рік триває розслідування. Три чи чотири зайвих дні на цей процес кардинально не вплинуть”, — сказав він “Слідству.Інфо”.  

За словами генпрокурора, наразі близько 35-ти людей виявили бажання перейти до Держбюро розслідувань. Серед них 15 слідчих і приблизно 20 прокурорів.

Народний депутат Денис Монастирський також вважає, що пауза не вплине на розслідування і запевняє, що його фракція готова третього грудня підтримати закон. Євгенія Закревська має намір не припиняти голодування допоки рішення не ухвалять. 

ми в соцмережах

напишіть нам