В Україні вже незабаром можуть ввести надзвичайний стан через поширення коронавірусу — про це, зокрема, декілька разів згадували високопосадовці. Утім, запровадження такого режиму нестиме за собою певні обмеження конституційних прав для українців. Це стосується, зокрема, вільного пересування, заборони масових заходів і регулювання роботи ЗМІ.

Через всесвітню пандемію коронавірусу низка країн уже оголосила надзвичайний стан — Чехія, Казахстан, Сполучені Штати Америки, Іспанія, Словаччина та інші. Першою в Європі на такі заходи наважилася Італія, де наразі зафіксовано найбільше випадків смертей від вірусу. Незабаром також надзвичайний стан можуть ввести і у Франції.

Надзвичайний стан через коронавірус оголосила і Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ). Ще у січні вона також рекомендувала країнам запроваджувати жорсткіший прикордонний контроль та, за потреби, оголошувати карантин, аби запобігти поширенню вірусу.

В Україні вже неодноразово лунали заяви політиків про необхідність запровадження надзвичайного стану. Зокрема, за такі дії виступає міністр охорони здоров’я Леонід Ємець та міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, позиції міністерства якого і так суттєво посилилися останнім часом. Попри це, у Верховній Раді не всі готові підтримати таке рішення. Так само виступив проти запровадження надзвичайного стану і прем’єр-міністр Денис Шмигаль, зазначивши, що наразі у таких заходах “немає потреби”.

За повідомленнями медіа, уже сьогодні на засіданні Верховної Ради можуть проголосувати за введення надзвичайного стану. Так само очільник МОЗу заявляв, що 24 березня Рада нацбезпеки та оборони може розглянути це питання. Як він діятиме в Україні та які права може обмежувати — розбиралося “Слідство.Інфо”. Ми також поспілкувалися із експерткою, яка системно відстежує становище правових процесів у країні. На думку юристки “Центру протидії корупції” Галини Чижик, це несе ризики зловживання правоохоронями своїми повноваженнями, а також — заборони на мирні зібрання.

Що таке надзвичайний стан

Надзвичайний стан — це особливий правовий режим, який оголошують на всю країну або на її окремі території. Підставою для надзвичайного стану є значна загроза, яка може призвести або вже призвела до людських і матеріальних втрат, загрози життю і здоров’ю. На час цього особливого періоду владні органи отримують додаткові повноваження. Також запроваджуються обмеження прав громадян — усе це передбачено у законі “Про правовий режим надзвичайного стану”.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Що не так з Аваковим: гучні злочини, не розкриті поліцією

Відповідно до нього, надзвичайний стан можна вводити щонайбільше на місяць, а потім продовжувати ще на 30 днів, і не більш як на 60 діб в окремих місцевостях. В указі про введення надзвичайного стану обов’язково мають бути прописані терміни його запровадження, а також — ретельне обґрунтування таких дій та перелік усіх заходів та прав, які будуть обмежувати.

Хто оголошує надзвичайний стан

Режим надзвичайного стану оголошує президент своїм указом, після чого Верховна Рада впродовж двох днів має проголосувати за таке рішення. 

Пропозиції президентові щодо введення такого режиму пропонує Рада національної безпеки та оборони (РНБО), а у випадку пандемії це може зробити й Кабінет Міністрів. За інформацією “Української правди”, РНБО та уряд напрацьовують документи для оголошення надзвичайного стану, а проголосувати за таке рішення народні депутати можуть навіть сьогодні, 24 березня.

Президент під час засідання Верховної Ради України/ФОТО Офіс президента

Які права обмежує надзвичайний стан

Введення надзвичайного стану передбачає також низку обмежень прав українців та спеціальних заходів. Частина з яких, щоправда, уже почала діяти після оголошення карантину. Зокрема, надзвичайний стан передбачає заборону масових заходів (крім масових заходів, які може заборонити лише суд, — РЕД.), обмеження руху транспорту та його огляд, посилення охорони громадського порядку. Відповідно до закону, також почнуть діяти обмеження свободи пересування на території, де ввели надзвичайний стан, та встановлення особливого режиму в’їзду та виїзду.

Як пояснила “Слідству.Інфо” експертка Центру протидії корупції Галина Чижик, запровадження надзвичайного стану залишає право українцям на мирні зібрання. Однак через нереформовані суди це право також може бути обмежене.

“Право на проведення мирних зібрань передбачене нам навіть під час надзвичайного стану, заборонити його може лише суд. Але ми пам’ятаємо, як це було під час Майдану, коли судді за вказівками Адміністрації Президента масово забороняли зібрання і переслідували активістів. Враховуючи, що в нас судова система з тих часів залишилася нереформованою, то, якщо якісь критичні дії влади змусять людей вийти на вулиці, суди їх не захищатимуть”, — розповіла вона.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Евакуйовані з Китаю підписали документ про заборону спілкуватися зі ЗМІ

Після введення надзвичайного стану посилиться й охорона установ, які забезпечують життєдіяльність населення. Окрім цього, також можливе примусове відчуження або вилучення майна.

Введення надзвичайного стану також передбачає спеціальні можливості та особливий режим роботи для владних структур. Так, не можна припинити повноваження президента, парламенту, уряду та інших центральних органів влади, а також судів, органів слідства та прокуратури України. При цьому Верховна Рада має працювати у сесійному режимі весь період надзвичайного стану, хоча карантин передбачав роботу парламенту виключно в комітетах.

Члени уряду під час засідання Верховної Ради України/ФОТО Офіс президента

Водночас закон передбачає і додаткові заходи “у випадку виникнення надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру”, до яких можна віднести й поширення коронавірусу. Це, зокрема, евакуація населення, встановлення карантину й запровадження спеціального порядку розподілу продуктів харчування та предметів першої необхідності.

Додаткові заходи також можуть значно “зачепити” і роботу підприємств. Так, у законі прописана зміна режиму роботи та перепрофілювання компаній (як державних, так і приватних) на виробництво потрібних у період надзвичайного стану продуктів. Тимчасово можуть заборонити будівництво нових підприємств — окрім тих, які працюватимуть для боротьби з загрозами (конкретно у цьому випадку — з поширенням коронавірусу, — РЕД.). Також під час надзвичайного стану високопосадовці можуть звільняти керівників держпідприємств, установ чи організацій, чия діяльність спрямована на боротьбу із загрозами. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Коронавірус: що не так з тестуванням

До слова, надзвичайний стан може впливати і на роботу медіа, зазначають в Інституті масової інформації. Влада може регулювати роботу теле- та радіостанцій за умови, якщо його ввели через масові порушення громадського порядку. Також ЗМІ можуть забороняти поширювати інформацію, яка може “дестабілізувати обстановку”. Вплив влади може поширюватися й на регулювання й передачу даних через Інтернет. Окрім цього, мають право запровадити комендантську годину, а правоохоронці отримають можливість перевіряти документи, речі, домівки та автомобілі без рішення суду.

ФОТО УНІАН, автор Віктор Ковальчук

“Із загрозливого — огляд речей, транспортних засобів і навіть житла громадян. Відповідно до закону, це може відбуватися без дозволу суду. Такі дії можуть бути виправдані, але є ризик, що такими повноваженнями будуть зловживати”, — пояснила експертка “Центру протидії корупції” Галина Чижик.

У чому відмінність надзвичайного стану і надзвичайної ситуації

Низка областей України — зокрема, Київська, Львівська, Донецька — уже оголосили надзвичайну ситуацію через коронавірус. Надзвичайну ситуацію можна впроваджувати на окремій території, на якій порушуються нормальні умови життя населення. 

Причиною запровадження може бути епідемія, катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, використання зброї та інша небезпечна подія, яка загрожує життю або здоров’ю громадян і може призвести до великої кількості жертв, завдати значних матеріальних збитків чи унеможливити життя населення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Коронавірус: карта закупівель медичних виробів в Україні

Про введення надзвичайної ситуації просить місцева влада, однак остаточне рішення ухвалює уряд. Тут, на відміну від надзвичайного стану, немає обмежень щодо того, скільки часу може тривати період надзвичайної ситуації. Головний обов’язок влади при введенні такого правового режиму — ліквідація причин надзвичайної ситуації та її наслідків.

ФОТО УНІАН, автор Олександр Синиця

Також під час надзвичайної ситуації права і свободи громадян не обмежуються, але люди мають певні зобов’язання. Зокрема, вони можуть долучатися до запобігання та ліквідації її наслідків у складі добровільних формувань цивільного захисту. Окрім цього, громадяни зобов’язані дотримуватись правил поведінки у надзвичайних ситуаціях, зокрема, ідеться про карантинні обмежувальні заходи. Також під час епідемії має відбуватись виявлення та госпіталізація хворих, розміщення на карантин контактних осіб та дезінфекція територій.