Субота, 27 Липня 2019

До нового складу Верховної Ради потрапляє 30 кандидатів з освітньої галузі. Це в декілька разів більше, ніж було в попередньому скликанні. До парламенту йдуть викладачі, ректори та науковці. І для більшості з них це буде перша каденція.

Українці відносять проблеми освіти та науки до десяти пріоритетних напрямків, які необхідно змінити. Про це свідчить соціологічне дослідження, проведене перед виборами. 

Тепер освітній напрямок у парламенті буде курирувати переважно «Слуга Народу», прогнозують експерти. Чимало освітян, що пройшли до Ради, — невідомі громадськості люди. Слідство.Інфо проаналізувало ключові особи майбутніх законотворців і виявило серед освітян-парламентарів не тільки професіоналів, а й людей, яких звинувачували в плагіаті, а також помічників одіозних ексрегіоналів. 

«ОСВІТЯНИ НАРОДУ» 

Найбільше освітян у свої списки прийняла президентська партія — 21 людина. У прохідній частині «Слуги Народу» — 13 людей. Це викладачі, декани університетів і навіть один аспірант. Для багатьох з них освіта є лише додатковим родом діяльності, а про деяких з них тільки й відомо, що вони викладають у виші. 

Загальна кількість новообраних депутатів-освітян

За мажоритарними округами від політичної сили до парламенту з навчальної галузі потрапило 11 «слуг народу». Це майже повний склад мажоритарників-освітян, адже загалом їх пройшло в парламент 12, один з яких — самовисуванець.  

«Декілька партій та більшість мажоритарників у програмах писали загальні фрази типу «реформувати освіту», «надавати якісну освіту», «підвищити фінансування». Водночас не конкретизуючи, які заходи, та як вони планують їх втілювати», каже аналітикиня проєкту «Чесно» Олена Нікуліна.

Більшість майбутніх депутатів-освітян від «Слуги Народу» мало відомі широкому загалу. Про свою участь у комітеті освіти на сьогодні заявили лише Сергій Бабак і Ганна Новосад.

 

Більшість майбутніх депутатів-освітян від «Слуги Народу» мало відомі широкому загалу. Про свою участь у комітеті освіти на сьогодні заявили лише Сергій Бабак і Ганна Новосад

Головним експертом в освітній сфері президентська команда позиціонує Сергія Бабака, який іде 11-тим номером у списку партії. Бабак обіймає посаду директора освітніх програм в Українському інституті майбутнього, раніше був проректором приватного університету. Є автором понад півсотні наукових робіт і має більш як 20 років викладацького стажу.

Глава штабу партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко казав, що Бабак розробляє законопроєкти у сфері освіти й «теоретично» навіть може очолити МОН.

У передвиборчий період Сергій Бабак запам’ятався заявою, що вчителі в Україні нібито можуть отримувати до чотирьох тисяч доларів зарплати. І переконував, що це обійдеться державі лише у 200 мільйонів доларів на рік. Щоправда, згодом він визнав помилку. І тепер для початку гарантує підвищення зарплатні до 500 доларів.

Утім, це не єдиний медійний курйоз навколо його особи. Раніше члени об’єднання «Дисиргейт», яке спеціалізується на боротьбі з науковим плагіатом в Україні, заявило про можливе привласнення Бабаком чужої наукової роботи у своїй дисертації. Науковці помітили, що принаймні одна з публікацій з теми дисертації Сергія Бабака містила плагіат зі статті росіянина Олександра Данилова.

У передвиборчий період Сергій Бабак запам’ятався заявою, що вчителі в Україні нібито можуть отримувати до чотирьох тисяч доларів зарплати. І переконував, що це обійдеться державі лише у 200 мільйонів доларів на рік. Щоправда, згодом він визнав помилку. На фото — Сергій Бабак в штабі партії «Слуга народу» під час позачергових парламентських виборів у Києві, 21 липня 2019 року. Ратинський В’ячеслав / УНІАН

Серед освітніх флагманів за списком «Слуги Народу» до парламенту потрапляє також Ганна Новосад, 50-тий номер у партії. Нині вона працює в Міністерстві освіти і науки, очолює напрямок, який відповідає за стратегічне планування та європейську інтеграцію. Раніше Новосад була радницею міністра освіти Сергія Квіта. Одним з пріоритетів діяльності освітянка називає продовження впровадження реформи Нової української школи. Це реформа МОН, ціллю якої є осучаснення знань, які отримують школярі, та зміна сприйняття школи загалом.    

Ще одна відома освітянка — Ірина Венедіктова, третій номер «Слуги Народу». Вона завідує кафедрою юридичного факультету Харківського національного університету імені Каразіна. Майбутня парламентарка ввійшла до експертної групи із судової реформи при команді Зеленського. Венедіктова також була кандидатом у Верховний Суд, але не пройшла конкурс.  

Доволі суперечливою фігурою в переліку освітян президентської партії є 20-тий номер. Данило Гетманцев — професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Там він працює та викладає останні 19 років. У команді Володимира Зеленського відповідає за податкову політику.

Також Гетманцев є одним із засновників МСЛ — оператора державних лотерей. Він володіє незначною частиною акцій, однак його юридична фірма надає підтримку цій компанії. У 2015 році Рада нацбезпеки і оборони наклала санкції на цю компанію через те, що вона нібито має стосунок до російського капіталу. Утім, за три роки їх зняли. Гетманцев, як і Венедіктова, був претендентом на посаду у Верховний Суд, але вибув з конкурсу, не набравши необхідного балу на тестуванні.  

Раніше Данило Гетманцев тричі був помічником у колишнього нардепа-регіонала Володимира Сівковича. Останній працював в уряді Азарова. Сівковича називали серед посадовців, відповідальних за силовий розгін і побиття майданівців, а Генеральна прокуратура навіть відкривала за цими фактами провадження. 

Федір Веніславський, 88-мий номер списку «Слуги народу», викладає конституційне право в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. Очолював Харківську люстраційну палату. Це вже шоста спроба Веніславського потрапити у Верховну Раду. Нещодавно Зеленський призначив його своїм представником у Конституційному Суді. Саме Веніславський відстоював позицію президента щодо позачергових виборів до парламенту. 

ОСВІТЯНИ «ГОЛОСУ»

Друге місце за кількістю майбутніх депутатів-освітян посідає партія «Голос», представники якої неодноразово заявляли про пріоритетність напрямку реформи освіти під час своїх передвиборчих виступів. З 176 кандидатів у списку 12 пов’язані з освітою. Це і викладачі, і освітні експерти. У прохідній частині партії розмістилися дві кандидатки-освітянки: другий номер Юлія Клименко й Інна Совсун — 16-та у списку «Голосу».

Головною експерткою партії в навчальній галузі виступає Інна Совсун, у минулому — заступниця міністра освіти Сергія Квіта, а нині — викладачка Києво-Могилянської академії та віцепрезидент Київської школи економіки. Одним з найбільших досягнень тодішнього міністерства стала перемога над монополією друку дипломів. Таке рішення дозволило суттєво знизити ціну на виготовлення документів, вважають освітяни. Також Совсун є співзасновницею громадського об’єднання «Центр дослідження суспільства» (CEDOS), яка займається аналізом освітніх політик. 

Юлія Клименко також обіймає посаду віцепрезидента Київської школи економіки. Водночас є головою штабу «Голосу». До переходу в політику була заступницею міністра економічного розвитку й торгівлі. А також працювала у приватному секторі.  

Головною експерткою партії «Голос» у навчальній галузі виступає викладачка Києво-Могилянської академії та віцепрезидент Київської школи економіки Інна Совсун. Раніше вона першою заступницею міністра освіти і науки Сергія Квіта. На фото — Інна Совсун під час брифінгу в Києві, 9 лютого 2016 року. Нужненко Сергій / УНІАН

ПО ОДНОМУ ОСВІТЯНИНУ 

У прохідних частинах партій «Європейська солідарність», «Батьківщина» та «Опозиційна платформа — За життя» йде по одному представнику від освітньої галузі. Також один освітянин пройшов у Раду самовисуванцем. 

Від ЄС — Софія Федина, вона п’ята у списку партії Порошенка. Федина —  доцентка кафедри міжнародних відносин і дипломатичної служби Львівського університету імені Івана Франка. Вона співачка, телеведуча й громадська діячка. Раніше була радницею ексголови Львівської ОДА Олега Синютки, який теж, до слова, пройшов до нинішнього скликання Ради за списком ЄС.

Освіту від ОПЗЖ представлятиме 29 номер у списку — Михайло Макаренко. Він очолює кафедру акушерства та гінекології медичного університету імені Богомольця. Також обіймає посаду головного лікаря Київського міського пологового будинку. Макаренко був довіреною особою Юрія Бойка на президентських виборах у 2019 році.  

Від «Батьківщини» проходить Іван Кириленко, №6 у партійному списку. Депутат Верховної Ради 8-го скликання, був заступником голови Комітету освіти та науки. Раніше Кириленко обіймав посаду міністра аграрної політики та був віцепрем’єром з питань агропромислового комплексу. 

Мажоритарниця з 23-го округу Ірина Констанкевич — єдина освітянка-самовисуванка. Вона очолювала кафедру української літератури та працювала проректором у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки. Цікавим в її біографії є той факт, що Констанкевич — заступниця голови правління «Фонду Ігоря Палиці». Останній донедавна був головою Волинської облдари. Його особу тісно пов’язують з Ігорем Коломойським, а місцеве видання «Четверта влада» неодноразово публікувало розслідування про його політичну діяльність. 

У порівнянні з попередніми виборами до Верховної Ради, коли за партійними списками пройшло тільки шість депутатів, пов’язаних з освітою, цього скликання до парламенту потрапляє в рази більше людей із цієї галузі. Утім, профільні експерти не поспішають з позитивними прогнозами. 

Відомий фахівець у галузі освітньої політики Володимир Бахрушин каже, що депутатів у комітеті з питань освіти побільшає, однак це не означає, що стан вітчизняного навчання покращиться: «Це не буде такий малочисельний комітет (освіти та науки — ред.), як у минулому скликанні. Однак він і не буде достатньо фаховим». 

У коментарі Слідству.Інфо Бахрушин заявив, що однією з головних проблем майбутнього парламенту в питанні освіти може стати відсутність єдиної позиції щодо вирішення проблем галузі. 

Головними гравцями наступного комітету, на думку експертів, можуть стати двоє «слуг народу» — Сергій Бабак, Ганна Новосад та парламентарка від «Голосу» Інна Совсун, чиї погляди на ключові питання часто кардинально різняться. І одним з головних викликів для цього комітету стане необхідність компромісів. Фахівці наголошують: першими маркерами діяльності нового комітету стане затвердження бюджету та доопрацювання закону про загальну середню школу, який уже досить давно обговорюється та доопрацьовується.  

Головними гравцями наступного комітету, на думку експертів, можуть стати двоє «слуг народу» — Сергій Бабак, Ганна Новосад (на фото) та парламентарка від «Голосу» Інна Совсун. Facebook

ми в соцмережах

напишіть нам