Усе для фронту, усе для перемоги. Сучасне озброєння – один з тих факторів, який допоможе Україні швидше і з меншими втратами переломити ситуацію на Сході. Наприкінці червня Національній Гвардії урочисто передали 11 бронетранспортерів 3Е, які вже чекали на платформах відправки до Таїланду. А коли взялися виготовляти нову партію на заміну, зникли десятки мільйонів гривень.
ЮРІЙ ТЕРЕЩЕНКО, т.в.о. директора ДК «Укроборонпром»:
– Це саме ті БТРи, які зняті з тайського контракту. Безумовно, ми домовились з нашим тайським партнером і він також з розумінням ставиться до цих обставин.
Українські БТРи попрямували на Схід. Але не в Таїланд, а в район проведення антитерористичної операції. За одинадцять новеньких БТРів Міністерство Внутрішніх Справ одразу ж заплатило Київському Бронетанковому Заводу 64 мільйони гривень. Державна компанія «Укрспецкспорт» має зобов’язання перед тайськими партнерами, а міжнародний скандал Україні ні до чого. Треба виготовляти нову «броню».
ІГОР КУТАШЕВ, директор ДП «КБТЗ»:
– Ми робимо БТРи фактично з нуля. Ми заказуємо корпуса, нам приходять корпуса і ми на корпусах коє-шо самі робимо, коєшо комплектуюче докупаємо, і складаємо вже БТР.
У червні директор державного підприємства «Київський бронетанковий завод» Ігор Куташев перебував на лікарняному. Про нові бетеери для тайців мав подбати тимчасовий виконувач обов’язків директора Леонід Шоломицький. Своїм заступником з фінансових питань він відразу призначив такого собі Едуарда Ільїна і уповноважив його підписувати угоди від імені КБТЗ.
ЛЕОНІД ШОЛОМИЦЬКИЙ, колишній т.в.о. директора ДП «КБТЗ»:
– В Укроборонпроме сказали, что вот лежит резюме. Это человек будет финансовым директором. Я уточнил у генерального директора. Он мне сказал: «Такая команда»
Новітній український БТР-3Е перш за все складається із корпусу, який на сьогоднішній день в Україні зварюють лише на одному заводі, що під Харковом.
23 червня Ільїн чомусь підписує договір на поставку 20 корпусів БТРів не з Харковом, а одеською компанією «СПЕЦ-КОМ-ЮГ». Ще у травні її продавали на популярному Інтернет-сайті за тисячу доларів. Основним видом діяльності фірми є проведення розслідувань та гарантування безпеки. Вже наступного дня завод переказує на рахунок компанії 12 мільйонів гривень, хоча за умовами договору оплата за замовлення здійснюється аж після поставки.
«СПЕЦ-КОМ-ЮГ» зареєстрована на вулиці Прохорівська, 28 в одному з кабінетів ось цього бізнес-центру в Одесі. Як виявилося, лише на папері.
– Бизнес-центр перестал существовать года три назад.
На додаток Ільїн замість Шоломицького підписав ще один договір з ТОВ «Інжиніринговий центр Ай.Бі.Тек» на суму майже 930 тисяч гривень – на розробку проекту системи охорони та спостереження бронетанкового заводу. Гроші перекинули миттєво. Спеціальний додаток до угоди гарантував, що повернути їх буде важко.
ІГОР БАЛЕНКО, начальник юридичного управління ДП «КБТЗ»:
– Є додаток до договору, в якому визначено який порядок і які вихідні дані мають бути для проектування. Інформація, яка міститься у цьому додатку, підприємство не має можливості надати її.
А начальнику Ільїна Шоломицькому укладання контрактів взагалі були непотрібні. Без жодних договорів він перерахував на ТОВ «Інтер Сталь Лтд» та ТОВ «Інвест-Авто 2007» майже 17 мільйонів гривень за поставки чорних і кольорових металів та модернізацію обладнання. Металів непотрібних і за завищеними цінами. До речі, підприємство їх так і не отримало.
ІГОР КУТАШЕВ, директор ДП «КБТЗ»:
– … ми їх ніколи не заказували і не придбали би, це по-перше. По-друге, на ту суму, на котру заказали по цьому контракту, ми порахували і зробили аналіз, по вигіднішій ціні, ми подивились, що могли б купити на 2-3 млн дешевше.
Екс-керівник бронетанкового заводу своєї провини не визнає та у всьому звинувачує свого заступника – Едуарда Ільїна.
ЛЕОНІД ШОЛОМИЦЬКИЙ, колишній т.в.о. директора ДП «КБТЗ»:
– У меня не было оснований не доверять Ильину. Это раз. Второе, он имел доверенность, на основе которой он имел право их заключать.
16 липня Леоніда Шоломицького затримало СБУ. Едуарда Ільїна досі шукають.
ОЛЕКСАНДР ПОТАПЕНКО, прокуратура центрального регіону з наглядом за додержанням законів у воєнній сфері:
– Внесені відомості про кримінальне провадження за статтею 364, ч.2 Кримінального кодексу України за фактом зловживання службовим становищем
У всій цій історії є питання – як Шоломицький та Ільїн буквально за місяць без покровительства зверху самі змогли фактично відмити майже 30 мільйонів гривень? Та ще й у такий нелегкий час, коли Україна фактично веде війну? Як виявилося, директори діяли не самі.
ВОЛОДИМИР ЯКОВЕНКО, голова профспілки ДП «КБТЗ»:
– Шоломницький – це, будемо говорити, пєшка на цій карті. При перерахуванні коштів, він зразу же повідомляв в Укроборонпром, що кошти пішли на банк, туди, куди, мабуть, йому говорилося все те робити.
З ким погоджував свої дії Шоломицький? Ще за часів головування Юрія Терещенка в «Укроборонпромі» скасували так зване тристороннє погодження реєстру платежів. Тому Шоломицький та Ільїн мали змогу платити банку напряму, ні в кого не питаючи. Та «Слідству.Інфо» вдалося з’ясувати, що керували парадом з переказу коштів навіть не вони. Про це нам розповіла людина, яка бачила, що відбувається. Вона боїться показувати своє обличчя.
ЮРІЙ, працівник ДП «КБТЗ»:
– Основними людьми, які приходили до Шоломницького, це були чотири молоді особи. Головним з них був молодий чоловік під ім’ям Андрій, який представився як радник генерального директора з Укроборонпрому. Він мені сказав, що буде керувати нашою роботою підприємства і всі питання буде вирішувати стосовно нашого заводу з концерном.
– А решту молодих людей як було звати?
– Іншого було звати Степан, Кирило…
За словами працівника заводу, молоді люди зявились на КБТЗ всередині червня і на протязі двох тижнів зачинялися у кабінеті разом з Шоломицьким та Ільїним. Ймовірно, саме вони «проштовхували» контракти і з «Спец-Ком-Югом», з Інвест-Авто 2007» та «Інтер сталлю Лтд» і з «Айбітеком».
ЮРІЙ, працівник ДП «КБТЗ»:
– Молоді хлопці поводилися дуже впевнено, вели себе нахабно, ніби за ними стоїть хтось із керівництва Укроборонпрому.
– А як взагалі відбувалось це все?
– Спершу були всі рахунки, завізовані директором, а потім вже складались, оформлялись договора.
– Заднім числом?
– Заднім числом.
– І в підсумку скільки грошей було перераховано?
– Близько тридцяти млн.
Ми знайшли прізвища трьох молодих людей у журналі реєстрації тимчасових перепусток бронетанкового заводу. Їх також впізнав працівник заводу – по фотографіях. Знайомтесь: Андрій Дубовий, Кирило Дубовий, та Степан Куцин. Перші двоє – племінники, а останній – чоловік племінниці надвпливого народного депутата «Батьківщини» Олександра Дубового – людини з широкими одеськими зв»язками. Телефони Андрія та Кирила не відповідали, а Степана Куцина ми відшукали аж закордоном.
СТЕПАН КУЦИН, чоловік племінниці нардепа Олександра Дубового:
– Степан Михайлович, чи маєте ви якесь відношення до «Укроборонпрому» і що ви робили на Київському бронетанковому заводі в червні місяці?
– Ні, ні, ні, не маю, не маю ніякого.
Самого Олександра Дубового дуже здивувало запитання про можливу причетність його племінників до оборудки на танковому заводі.
ОЛЕКСАНДР ДУБОВИЙ, народний депутат України, ВО «Батьківщина»:
– Ваші родичі мають якесь відношення до Укроборонпрому, заступниками працюють чи радниками генерального директора. За Терещенка?
– Ні, наскільки мені відомо. Сьогодні в нас війна йде, а ви у мене: де племінник, де перебуває, ну це смішно.
Олександру Дубовому смішно. Тоді як мільйони українців жертвують на потреби армії останнє, родичі нардепа займаються незрозумілими речами на оборонному підприємстві. На тому самому підприємстві, звідки зникли десятки мільйонів гривень, які так необхідні нашій країні для збереження її цілісності та суверенітету.
ЛЮБОМИР ФЕРЕНС, Слідство.Інфо