27-го серпня Валентину Семенюк близько шостої вечора знайшла мертвою її дочка в одній з кімнат їхнього спільного будинку.
«Можна було зробити припущення, що це було самогубство. Рушниця була направлена в лоб і постріл було здійснено в лоб», – розповів Микола Жукович, речник управління міліції у Київській області.
Опитавши рідних та колег загиблої, вивчивши фотографії з місця злочину, «Слідство.Інфо» дійшло висновку, що колишню очільницю Фонду держмайна швидше за все вбили. І в нас є докази.
Доказ №1 Слідчий експеримент
«Слідство.Інфо» спробувало провести відтворення події. Для цього ми знайшли рушницю того ж самого виробника – Тульського збройного заводу з такими ж технічними характеристиками і практично такою ж довжиною стволу. А також попросили одну з наших колег, яка має такі самі комплекцію, зріст і довжину рук, щоб вона взяла участь у цьому відтворенні. Це допомогло нам зрозуміти, чи може жінка такої статури дотягнутися до спускового гачка, щоб, приставивши рушницю собі до лоба, вкоротити собі віку. Зробити це було б дуже складно.
Натиснути на спусковий гачок пальцем ноги загибла теж не могла, тому що на ній були капці.
Ми також звернули увагу на характер пострілу. Його було зроблено дуже професійно, щоб завдати загиблій максимальної шкоди. «В самій кімнаті було зроблено постріл, там дуже багато крові. Половини голови в неї немає», – розповів нам Микола Жукович.
Наша реконструкція чітко показує, що смерть Валентини Семенюк не схожа на самогубство.
Доказ №2 Місце події
На жаль, міліція не погодилася надати нам фотографії з місця загибелі Валентини Семенюк. Єдине, що нам дозволили – уважно їх роздивитися. Після цього ми створили схему місця події. Тіло лежало майже посеред кімнати на голій підлозі, обличчям донизу. Рушниця лежала під ним, а на протилежній стіні та в проході було багато слідів крові. Якби загибла намагалася вчинити самогубство і все ж таки зробила б смертельний постріл, тіло після падіння на підлогу зайняло б інше положення. Інакше кров не потрапила б на протилежну стіну та прохід.
Висновок: насправді події розгорталися інакше. Вбивця, ймовірно, наблизився до Валентини Семенюк. Можливо, вона благала не вбивати її навколішки. Пролунав постріл, після чого вбивця підклав рушницю під тіло, щоб зімітувати самогубство.
На іншу важливу деталь вказав Микола Жукович: «Дуже багато людей вчиняють самогубство – в різний спосіб. Мені захотілося подивитись, чи є самогубці серед жінок, які вчинили за допомогою вогнепальної зброї. За останні два роки не знайшов».
На користь версії про вбивство також говорить низка трагічних обставин, які передували загибелі Валентини Семенюк.
Доказ №3 Трагічна розв’язка
«Слідство.Інфо» зібрало свідчення людей, які добре знали Валентину Семенюк і спілкувалися з нею напередодні трагедії. Станіслав Ніколаєнко, давній колега загиблої, згадує: «Вона каже мені: після виборів приїду до тебе. Ну, після виборів, так після виборів. Тобто, вона планувала взяти участь іще й у виборах. На що я звернув увагу? Вона було в дуже пригніченому стані. Якось так важко вона говорила, не так, як завжди. І оця її пригніченість, оця її заторможеність, вона викликала у мене тривогу. Я кажу: Валя, що з тобою?»
Ганна Осова, заступниця загиблої в Союзі жінок України, розкрила ще одну вражаючу деталь: «ЇЇ побили, ви ж знаєте? Після цього вона була дуже-дуже схвильована. Вона навіть не сказала, хто побив, як побив. Я приїхала в лікарню в Феофанію до неї, після того побиття – мені просто стало страшно, в неї таке синє обличчя було. – А коли це сталося? – Я не пам’ятаю дати, але це було в червні, десь кінець червня. Можливо, не кінець, можливо, десь у двадцятих числах. Я запитую: де вас побили, хто? Можливо, звернутися потрібно до органів? – А вона сказала: нічого не потрібно! Все нормально».
Про те, що Валентина Семенюк передбачала свою смерть, розповів її брат Микола Скиб’юк.
– В кінці липня вона сказала, що їй погрожують, що її «заказали». Потім вдруге вона приїхала, те саме повторила і сказала, що як не дай бог щось станеться, поховати її біля чоловіка. Останній раз вона була 15-го чи 16-го серпня і спитала: чи не забувся ти, що я тебе просила?
– А ви вірите в те, що вона могла взяти піти рушницю?
– І сама собі пальці поламати? Те, що коли ми вскривали труну, то бачили, що пальці поламані – в це те ж можна вірити?
– Поламані пальці?
– Пальці поломані. Це вона собі пальці поламала, так натискала на курок? І в тапочках натискала на курок теж?
Брат Семенюк додає, що саме через постійні погрози на адресу загиблої її діти бояться спілкуватися з журналістами і розповідати те, що знають.
Якщо Валентина Семенюк-Самсоненко пішла з життя не зі своєї волі, хто може стояти за її можливим вбивством? У загиблої були негаразди в особистому житті. Втім, найімовірніша версія пов’язана з її професійною діяльністю. Навіть попри те, що вона давно пішла з посади головного продавця державної власності. Семенюк знала чимало про те, кому і за скільки продали десятки державних підприємств. Такі знання завжди можна використати для переділу власності на мільярди гривень.
Дев’ять років тому, майже того самого дня, 25-го серпня, попередник Валентини Семенюк на посаді – Михайло Чечетов – зробив явку з повинною до правоохоронних органів. Там він детально розповів, як колишній президент Кучма та глава його адміністрації Медведчук змушували передавати в приватну власність державні заводи та бази відпочинку. Валентина Семенюк знала не менше Чечетова. Як керівник Фонду держмайна, вона організувала продаж пакетів акцій двох десятків великих державних підприємств і сотень дрібніших об’єктів. Їхні нинішні власники навряд чи зраділи б, якби історія цієї приватизації стала надбанням громадськості.
«Вона зверталася до Порошенка сказати, з кого взяти можна гроші, хто не заплатив за майно. Хто купляв за одну гривню. Вона про всі ці махінації знала, вона хотіла допомогти Україні, но получилося, що правда – її всі не люблять», – каже брат загиблої.
Хто міг бути зацікавленим у смерті Семенюк? «Слідство.Інфо» продовжує розшук. Та можна впевнено сказати, що колишня очільниця Фонду Держмайна не збиралася накладати на себе руки.
ДМИТРО ГНАП, Слідство.Інфо