«Мовний закон треба скасувати й ухвалити новий» — про це сказав в інтерв’ю Борис Шефір. Формально він не має стосунку до української влади, але його брат Сергій — перший радник президента. Борис також — співвласник студії «Квартал-95», засновником якої є Володимир Зеленський, хоча він і «вийшов з бізнесу» на час президентства.  

Попри те, що в Адміністрації вже сказали, що позиція голови держави «не збігається з особистою думкою Шефіра», сам президент раніше неоднозначно висловлювався про «мовний закон».

Чи зможе Зеленський заветувати його та як депутати в Раді блокували вже проголосоване рішення щодо закону про мову — розповідає Слідство.Інфо.

СПРОБА ЗАБЛОКУВАТИ ЗАКОН ЧЕРЕЗ РАДУ

Верховна Рада ухвалила так званий «мовний закон» 25 квітня. За нього віддали голоси 278 народних депутатів. Закон встановлює українську мову єдиною державною, нею, зокрема, потрібно розмовляти в державному й комунальному секторах, в ЗМІ, в освіті, медицині тощо.

Попри те, що депутати й культурні діячі вітали українців з тим, що їх «нарешті захищає закон», спікер Верховної Ради Андрій Парубій підписав документ аж за три тижні після голосування в парламенті — 14 травня. Лише після цього закон передали президентові.

У день ухвалення Радою 38 депутатів виступили проти закону, більшість із них — від «Опозиційного блоку». Хоча «опоблоківці» й були в меншості, саме їхні ініціативи заважали одразу відправити документ на підпис Порошенку.

Річ у тім, що перш ніж будь-який ухвалений закон потрапляє до президента, його повинен підписати голова Ради. Ні сьогодні це — Андрій Парубій. Причиною того, що упродовж майже трьох тижнів спікер не міг підписати «мовний закон», стали чотири проекти постанов, які вимагали скасувати рішення, зареєстровані одразу після голосування. Їхніми авторами виступили переважно депутати від «Опозиційного блоку».

Один зі співавторів проекту постанови, заступник голови фракції «Опозиційний блок» Олександр Вілкул назвав закон про мову «провокаційним», таким, що порушує Конституцію й «суперечить європейським нормам права».

Після ухвалення закону депутатам дається три дні на подання постанов про скасування голосування, якщо хтось має претензії. Як пояснив Слідству.Інфо один з ініціаторів «мовного закону», голова комітету Верховної Ради з питань культури та духовності Микола Княжицький, «опоблоківці» зареєстрували постанови насамкінець пленарного тижня — 25 й 26 квітня. Тому Парубій і не міг підписати документ до аж наступного сесійного засідання. Його запланували на 14 травня.

На думку співавтора закону про мову Тараса Шамайди, таким чином противники «мовного закону» намагалися тягнути час.

14 травня депутати розглянули постанови про скасування голосування. «За» проголосували лише 34 нардепи з необхідних 226-ти. Це дало можливість спікеру Андрієві Парубію підписати закон.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», Київ, 14 травня 2019 року. Підписання відбулося після відхилення депутатами чотирьох проектів постанов, якими пропонувалося скасувати рішення парламенту щодо ухвалення закону. Кримський Андрій / УНІАН

СПРОБА ЗАБЛОКУВАТИ ЗАКОН ЧЕРЕЗ СУД

За кілька днів до сесійного засідання 14 травня противники «мовного закону» намагалися заблокувати його підписання через суд. Громадська організація «Інститут правової політики та соціального захисту імені Ірини Бережної» звернулася до Окружного адміністративного суду Києва з вимогою заборонити спікеру парламенту підписувати закон. Парубій назвав це «цинічною спробою проросійського реваншу». Утім, уже наступного дня суд відмовив у задоволенні скарги.

На думку Тараса Шамайди, дві спроби заблокувати підписання закону є «дикими» з точки зору правової держави:

«Коли парламент проводить голосування і президент чинний каже, що підпише цей закон — у цивілізованій країні будь-які питання знімаються, — каже він. — Через якісь штучні позови, штучні постанови неможливо блокувати законотворчість».

ЧИ ЗМОЖЕ ЗЕЛЕНСЬКИЙ ВЕТУВАТИ «МОВНИЙ ЗАКОН»?

Уже наступного дня після того, як закон направили Порошенку, він підписав його. За процедурою, далі закон повинні опублікувати в офіційних друкованих виданнях — «Офіційному віснику України» та газеті «Урядовий кур’єр». Відтак за два місяці він набуває чинності.

Володимир Зеленський уже заявив, що після вступу на посаду ретельно проаналізує його. За словами президента, він хоче пересвідчитися, що в ньому дотримані конституційні права й інтереси всіх громадян України. Водночас Зеленський наголосив, що українська мова — єдина державна в Україні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Зе гарант» Конституції: що може і чого не може робити президент України

Згідно з Конституцією України, президент може накласти вето на ухвалений Верховною Радою закон і повернути його на повторний розгляд. Однак, за словами Миколи Княжицького, Зеленський не матиме права вето, адже закон уже підписав чинний президент. Але матиме право законодавчої ініціативи. Тобто, наприклад, зможе запропонувати на розгляд Верховної Ради новий законопроект, або зміни до існуючого закону про мову. Утім, на думку Тараса Шамайди, парламент нинішнього скликання навряд чи за це проголосує. 

Також, за словами експерта, президент може ініціювати звернення до Конституційного суду для перевірки конституційності закону.

Однак в Україні скоро переобиратимуть Верховну Раду. Останні дослідження свідчать, що 45% українців, які підуть на вибори й визначилися, за кого голосуватимуть, підтримають президентську партію «Слуга народу». Якщо партія Зеленського сформує більшість, просувати потрібні рішення йому буде набагато легше.

Акція на підтримку «мовного закону» біля будівлі Верховної Ради в Києві, 25 квітня 2019 року. Цього дня парламент ухвалив закон про функціонування української мови як державної. Ратинський В’ячеслав / УНІАН