Поки олігарх Дмитро Фірташ у Відні чекає екстрадиції в Сполучені Штати, справи в Україні у нього йдуть дуже непогано. Зокрема, його титанова корпорація продовжує виробляти продукцію в анексованому Криму. А його українські рудники для цього продовжують постачати на півострів сировину. І це не дивлячись на санкції та навіть відкрите прокуратурою кримінальне провадження. Як уряд мовчки спостерігає за підсанкційним бізнесом Фірташа досліджувало Слідство.Інфо.

Весна 2014. Росія окуповує Крим. Російські військові захоплюють військові частини і український флот. Головний редактор порталу «BlackSeaNews» Андрій Клименко разом із колегами цілодобово слідкують за штурмами і розповідають про напади на гарнізони військово-морських сил України.

«Звісно, це призвело до великого інтересу зі сторони контррозвідки до нас», – згадує Андрій Клименко.

Він разом з редакцією був вимушений поїхати з Криму. Сьогодні він – у чорному списку російських спецслужб. У Криму проти нього ФСБ порушено кримінальну справу за підозрою в сепаратизмі. Про активну роботу правоохоронних органів РФ проти нього, Андрій знає не з чуток.

«Мені відомо більш ніж про 20 допитів колишніх співробітників редакції «BlackSeaNews». Моїх друзів, знайомих. Два чи три обшуки», – додає Клименко.

Переїхавши до Києва, Андрій почав щоденний моніторинг суден, що заходять до закритих портів окупованого Криму, порушуючи міжнародні санкції та українське законодавство. Він розповідає – офіційно судна країн Євросоюзу припинили заходити в Крим в 2015 році. Проте, за словами Андрія, дехто у спробах обійти обмежувальні заходи міняє прапори і місце приписки кораблів.

«Ми бачимо, що у нас є велика морська держава Монголія, є велика морська держава Танзанія, велика морська держава Того. Тобто є країни третього світу», – каже Андрій Клименко.

Саме під прапором Того ходило і судно, що перевозило до Криму українську ільменітову руду на завод олігарха Дмитра Фірташа “Кримський титан”. Раніше “Слідство.інфо” розкрило цю схему постачання ільменіту на окуповану територію в обхід санкцій. Одним з тих, хто активно допомагав у проведенні розслідування, був Руслан Форостяк.

«Інформація, яка звідти надходила, дала мені підстави підняти це питання, що ведеться, по-перше, перевалка ільменітової руди, яка є стратегічним матеріалом для виробництва титану, на завод який знаходиться на окупованій території Криму – це «Крим-Титан», – розповідає Руслан.

Схема виглядала так: ільменітова руда з Межиріченського гірничо-збагачувального комбінату, що на  Житомирщині, перевозилась до порту «Южний» в Одеській області. Там ільменіт перевантажували на судно “Катя”. За документами воно мало направлятися у російський порт «Кавказ». Але туди не дійшло. У Керченській протоці просто посеред акваторії ільменіт перевантажували на російське судно “Нєфтєрудовоз”, яке потім йшло до закритого Керченського порту. Звідки руда імовірніше всього доставлялася на завод «Кримський титан» Дмитра Фірташа.

Після виходу нашого розслідування, військовою прокуратурою України було порушено кримінальне провадження. Нам вдалось отримати коментар стосовно даної справи від Едуарда Плешка – начальника відділу Військової прокуратури Південного регіону:

«Військова прокуратура Південного регіону України, діючи в межах компетенції та повноважень, надавала оцінку діям посадових осіб державної прикордонної служби щодо реагування на дії, що пов’язані з в’їздом та виїздом на окуповану територію. Під час цієї діяльності було з’ясовано факти застосування схем потрапляння вантажів з території України на територію Криму».

Однак, як нам вдалось дізнатись, попри кримінальне провадження і розголос навколо цієї теми, схема постачання сировини на «Кримський титан» продовжила успішно діяти протягом всього 2016 року. Мінялися хіба що судна-перевізники та відправники вантажу.

За 2016 рік 4 судна за 10 заходів з порту “Южний” під Одесою вивезли близько 115 тисяч тон ільменітової руди. За документами вантаж йшов до порту “Кавказ”, та не доходив.

Судна заходили у Керченську протоку, де на кілька днів зупинялись на рейді. Імовірно, ця схема аналогічна тій, що рік тому нам вдалось відслідкувати з судном «Катя». Андрій Клименко називає цю схему добре продуманою:

«Ця схема зараз майже бездоганна. Тобто, документи в українському порті виписані на російський порт Кавказ, ільменіт не підпадає нi під які заборони. Тобто, вони йдуть в Росію, там вигружають. Беруть російські документи, що вигрузили. А куди далі піде цей вантаж ільменіту – до цього судновласника або судового менеджера, чи брокера – немає ніякого відношення. Їхня відповідальність закінчилась».

Втім, оскільки за документами все законно, то і українські правоохоронці не мають підстав ані для арешту суден чи капітанів, ані для притягнення до відповідальності судновласників. Однак зупинити скандальне постачання руди на півострів можна було іншим шляхом. Чого і намагались досягнути у військовій прокуратурі.

«Враховуючи, що застосована схема не передбачала прямого реагування та відповідальності прикордонників, нами було підготовлено та внесено подання до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України щодо застосування санкцій відповідно до закону про зовнішньоекономічну діяльність про призупинення такої схеми», – зазначає Едуард Плешко.

Отже, прокуратура попросила Міністерство економічного розвитку накласти санкції на компанію Дмитра Фірташа «Юкрейніан Кемікал Продакс», в минулому – закрите акціонерне товариство “Кримський титан”. На думку прокуратури, саме воно і стоїть за схемою постачання ільменіту в Крим.  Перше подання про накладення санкцій на підприємство олігарха прокуратура відправила ще в жовтні минулого року, потім – надіслала повторне вже в січні цього року. Міністерство економічного розвитку і торгівлі на довгий час задумалося. Військова прокуратура з цього приводу повідомила нам про наступне:

«На цей час відомо, що Міністерство економічного розвитку та торгівлі вирішило вжити заходів затримання-узгодження службою безпеки України з цього питання».

Минуло півроку. Попри звернення прокуратури, Міністерство економічного розвитку та торгівлі так і не наклало санкції на титанову компанію Дмитра Фірташа і не внесло його кримський актив в «чорний список». Чиновники Міністерства у відповідь на наш запит назвали прохання прокурорів недостатньо переконливим.

«Військовою прокуратурою Південного регіону України в своєму повторному поданні не надано обґрунтування порушення ПрАТ “Юкрейніан Кемікал Продактс” законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та не вказано конкретні норми законів України у сфері зовнішньоекономічної діяльності, порушення яких допущено цим суб’єктом господарювання», – цитата з відповіді Мінекономрозвитку.

Чому Міністерство економічного розвитку та торгівлі досі не може наважитись і ввести санкції проти підприємства Фірташа, ми вирішили спитати самого міністра Степана Кубіва.

Центр Києва. В Українському домі зібрались представники українського бізнес-сектору на презентацію одного з проектів Мінеконопромрозвитку. Всі чекають на виступ міністра, що має приїхати з хвилини на хвилину. Згодом міністр Степан Кубів прибуває на захід. Після виступу міністр раніше інших іде. І ось у нас з’являється шанс поставити йому запитання.

Чому ваше Міністерство вже майже півроку не погоджує за поданням військової прокуратури накладання санкцій на компанію Фірташа “Юкрейніан Продактс?” – питаємо в міністра.

– Це неправда… – кидає у відповідь пан Кубів і швидко йде геть…

Напевно пану міністру була не дуже приємна піднята тема, або ж він сам не до кінця володіє ситуацією про те, що відбувається в його Міністерстві. Між тим, така позиція відомства Кубіва  дозволяє продовжувати постачання руди на окупований півострів.

«Треба припинити цю діяльність, але знаєте, як треба діяти: намагатись заставляти людей діяти демократично. Щоб ми не ловили ті пароплави чи блокували залізниці, а ми давали суспільну оцінку конкретним фаміліям, не взагалі системі, бо система – в неї фамілії немає, а конкретним посадовим особам і вимагали відповідальності», – наполягає Руслан Форостяк.

Урядами  європейських країн та США підтверджено, що міжнародні санкції, введені за анексію Криму, будуть діяти до повної деокупації півострова. В той же час українські чиновники дають змогу окремим олігархам не тільки возити контрабанду на окуповану територію, але й експортувати звідти продукцію, дозволяючи агресору розвивати свою економіку.

/Наталія Кокоріна, Олександр Гуменюк для “Слідства.Інфо”