8 Жовтня 2014, 16:37

Юридичний департамент міністерства оборони України відповідає за те, щоб у відомстві все було законно. Він же розробляє законопроекти, потрібні та вигідні військовикам. У одному з інтерв’ю керівник департаменту пояснює, що саме роблять військові юристи.

«Військові юристи займаються законопроектною та нормотворчою роботою, – каже директор Департаменту правового забезпечення Міністерства оборони України Дмитро Дем’яненко. – Здійснюють експертизу всіх нормативно-правових актів, які розробляються Міністерством оборони України. А також проектів документів, які підписуються керівництвом міністерства оборони назовні».

СКАН_ДемяненкоВідомство Дмитра Дем’яненка у березні цього року підготувало законопроект про особливі умови для кримських військових. Ось документ за підписом заступника міністра оборони Петра Мехеда, у якому він просить народних депутатів доповнити Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій України» цікавим пунктом.

СКАН_Проект_законуУ ньому, зокрема, йдеться: «Військовослужбовці, стосовно яких отримано документальне підтвердження про зарахування до Збройних Сил Російської Федерації, виключаються зі списків військових формувань та правоохоронних органів України без правових наслідків, а контракт вважається припиненим з часу зарахування їх до Збройних сил Російської Федерації»

Простими словами: якщо український військовий у Криму стає на службу Росії, йому достатньо мати довідку про зміну статусу, щоб уникнути покарання. Фактично наше Міноборони вирішило зробити презент російській армії та узаконити дезертирство на півострові.

Підготовка одного офіцера коштує українським платникам податків близько 100 тисяч гривень. За різними даними, цього року близько 4 тисяч українських офіцерів стали російськими. Отже, військові юристи вирішили подарувати росіянам 400 мільйонів гривень.

Та гроші – не найстрашніше, коли йде війна. Загалом у Криму до лав російської армії перейшли майже 10 000 наших військових. Уже завтра їм можуть наказати вбивати українців.

Ніна Карапетян з громадської організації «Захист прав» багато років відстежує діяльність чиновників Міноборони. Вона вражена тим, як ті відверто здають інтереси держави і звинувачує в цьому керівника департаменту правового забезпечення Дем’яненка. Новий закон став для неї останньою краплею.

«Этот департамент обязательно должен был принимать участие в разработке этого закона. И кто, как не Демьяненко, как руководитель этого департамента, четко должен был просмотреть этот закон по буквам?», – обурюється Ніна Карапетян.

Ще у липні вона Ніна написала заяву про злочин у Генеральну прокуратуру. Вона називає кримських військових, які перейшли на бік Росії, зрадниками, а тих, хто готував закон – диверсантами.

Ось цитата з її звернення: «Головним завданням диверсії, на думку військових, є забезпечення масового переходу військовослужбовців на бік РФ у разі прямої агресії та знищення беззахисної держави Україна»

Цікаво, що Міноборони підготувало цей документ у березні, коли Росія ще не почувалася повноправним господарем у Криму. Керівництво української армії ніби підштовхнуло своїх підлеглих якнайшвидше переходити на бік окупанта. 15 квітня проект, запропонований військовими юристами, став законом. Як наслідок, притягнути до відповідальності тисячі колишніх українських військових у Криму неможливо. На прохання депутата Верховної Ради перевірити на детекторі брехні, зокрема, й  Дмитра Дем’яненка, якого підозрювали у зраді інтересів держави, генпрокурор і СБУ не відреагували. На заяву активістки – теж.

Ніна Карапетян засумнівалася у тому, що головний юрист міноборони має необхідну освіту: «Я сделала запрос на Администрацию президента. И получила ответ, что человек, который может занимать эту должность, должен иметь оперативно-тактическое образование. Но они мне пишут, что на сегодняшний момент оперативного образования у него нет, а есть только тактическое. Я начинаю делать запросы во все учебные заведения о том, закончил ли он в этих заведениях юридический факультет с теми требованиями, которые нужны в сфере военной деятельности. Получаю ответ, что или не учился, или, согласно закона о персонификации, мне не могут предоставить данные»

Чому ж тоді Дмитро Юрійович Дем’яненко очолює департамент правового забезпечення Міноборони? У 2013-му його призначив туди колишній міністр оборони Януковича Павло Лебедєв, який зараз чи то в Росії, чи то в Криму. На думку Ніни Карапетян, міністру Лебедєву було вигідно, щоб таку відповідальну посаду посіла людина без відповідної освіти. Грубі порушення у роботі департаменту підтверджує і полковник юстиції В’ячеслав Школяр, який ще рік тому підпорядковувався департаменту Дем’яненка, а зараз судиться з Міноборони.

«Керівники профільних юридичних служб не мають освіти, а їхні підлеглі мають таку освіту. Наслідками таких призначень є нанесення державі шкоди», – каже В’ячеслав Школяр.

Ще один штрих до портрету Дмитра Дем’яненка. У розпал подій на Майдані, 6 грудня 2013 року, тодішній президент Віктор Янукович нагородив полковника юстиції медаллю «За бездоганну службу». Закрадається підозра, що він досі допомагає Лебедєву та Януковичу узаконювати зраду військової присяги.

Зараз Росія слідом за Кримом намагається окупувати шмат Східної України. Якщо цю територію визнають окупованою, там також діятиме закон про безкарний перехід з української армії в російську. І дякувати за таку допомогу росіянам ми маємо українським військовим юристам.

АННА БАБІНЕЦЬ, Слідство.Інфо

ми в соцмережах

напишіть нам