Військовий Володимир Сребродольський, який загинув після катувань у російському полоні, «належним чином виконував поставлені перед ним завдання» та не порушував присяги. Про це у коментарі «Слідству.Інфо» заявила пресофіцерка 152-ї окремої єгерської бригади імені Симона Петлюри Катерина Мирончук.
У бригаді наголошують, що відео з полону, через яке частина односельців виступила проти поховання військового, було записане під фізичним і психологічним тиском.
Про це йдеться у матеріалі «Слідства.Інфо»: «Спалим тебе, якщо тут поховаєш»: у селі не хотіли ховати вбитого в полоні військового.
Володимир Сребродольський — військовослужбовець 152-ї окремої єгерської бригади імені Симона Петлюри. У червні 2024 року його мобілізували до війська, а вже 6 листопада під час виконання бойового завдання на Донеччині він зник безвісти. Згодом стало відомо, що військовий потрапив у російський полон під час боїв за Селидове.
Восени 2024 року в мережі з’явилося відео з полону, записане росіянами, на якому Сребродольський говорить російською та критикує українську владу. Саме цей запис згодом спричинив конфлікт у його рідному селі на Чернігівщині — частина односельчан виступила проти поховання військового у громаді.
11 січня 2025 року військова частина отримала офіційне підтвердження про перебування бійця у російському полоні.
Втім у самій бригаді наголошують, що слова військовослужбовця були сказані під примусом.
«Ми як командування, так і особовий склад 152-ї окремої єгерської бригади цю інформацію, яка була оприлюднена у відео за участі нашого солдата, розцінюємо як таку, що була надана під фізичним і психологічним тиском в умовах перебування у полоні держави-агресорки», — каже пресофіцерка бригади Катерина Мирончук.
За її словами, росіяни систематично застосовують до полонених фізичний та психологічний тиск, а подібні відео записуються під загрозою насильства і катувань.
У травні 2025 року тіло Сребродольського повернули в Україну під час репатріаційних заходів. Харківська обласна прокуратура повідомила «Слідству.Інфо», що після цього відкрили кримінальне провадження за частиною 2 статті 438 КК України — жорстоке поводження з військовополоненими.
Військовий медик Микола Шустров, який перебував зі Сребродольським в одній колонії в окупованому Торезі на Донеччині, розповів журналістам, що перед смертю військовослужбовця жорстоко били.
«Йому було дуже боляче. Ми просили викликати лікарів, але нам казали чекати ранку. Швидку викликали тільки зранку. Його забрали до лікарні, там він і помер», — згадує Шустров.
Попри це, у рідному селі Сребродольського після появи відео з полону виникли суперечки щодо його поховання. Частина мешканців сприйняла слова з відео як зраду.
Житель Карпилівки Іван Таценко, син якого загинув ще під час АТО, розповів журналістам:
«Мій син лежить он тут, а той на відео каже: “я ї*ав Україну і все”».
За його словами, у селі лунали погрози через можливе поховання військового на місцевому кладовищі: «Сказали голові сільради: “спалимо тебе, якщо будеш тут хоронити”».
Втім не всі жителі села підтримували таку позицію. Валентина, яка навчалася в одній школі зі Сребродольським, каже, що реакція людей була різною.
«Як чесно, то двояко було… Наче хтозна-що сказав, ніби бруд кинув. А з другого боку сидиш і думаєш: хто знає, яка там ситуація насправді», — каже жінка.
За її словами, багато односельців усе ж вважали, що військовослужбовця слід поховати у громаді.
Сусідка Сребродольського, яка відмовилася говорити на камеру, також каже, що у селі знали б, якби поховання відбулося у Карпилівці.
«Ми дійсно не ховали. Ми б таки почули, це ж село. Ну не будемо ми на коліна ставати, але поховати треба», — сказала жінка журналістам.
У 152-й бригаді наголошують, що Сребродольський не порушував присяги і належно виконував бойові завдання.
«Ми говоримо не про людину, яка здалася добровільно в полон. Він не втік, не залишив побратимів і виконував поставлені перед ним завдання. Дуже легко формувати думку на основі чуток чи емоцій. Але жодна суб’єктивна думка не може бути вищою за факти, честь, службу і реальні обставини, в яких опинився військовослужбовець», — каже Мирончук.
