У червні відбувся найбільший за час повномасштабної війни обмін тілами. На підконтрольну Україні територію в межах Стамбульських домовленостей вдалося повернути більш ніж 6 тисяч тіл. У Офісі Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин «Слідству.Інфо» повідомили, що станом на 28 липня з цієї репатріації вдалося ідентифікувати 62 людини.
Про це йдеться у матеріалі «Слідства.Інфо».
У межах Стамбульських домовленостей на підконтрольну Україні територію повернули 6057 тіл. Станом на 28 липня вдалося встановити особи 62 людей, а з іншими тілами ще проводять необхідні експертизи. Про це журналістам «Слідства.Інфо» розповіли в Офісі Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
«У разі загибелі військовослужбовця певний період часу тіло може перебувати на відкритій поверхні. Можливо, що тіло на певний час буде прикопане, якщо його не змогли евакуювати військовослужбовці Збройних сил країни-агресорки. Через певний час, коли на цій території можливе проведення евакуації або пошукових робіт, ці тіла країна-агресорка забирає», — пояснює Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артур Добросердов.
Уповноважений додає, що до передачі в Україну тіла загиблих оборонців знаходяться в хабі на території РФ.
«Іноді в одному мішку тіла різних осіб. Іноді в різних мішках, які доставлялись у різні установи СМЕ (судово-медичної експертизи, — ред.), рештки однієї особи. І це викликає дуже багато додаткової роботи, тому що неможливо повернути родині частину тіла, а потім через певний час зателефонувати, сказати, що є ще інша частина тіла, і потрібно проводити процедуру дозахоронення», — додає Артур Добросердов.
Журналісти «Слідства.Інфо» також поспілкувались із керівником Черкаського обласного СМЕ Максимом Федоренком. Фахівець каже, що в полеглих військових, тіла яких доставляли в його установу за час відкритої війни, причиною смерті здебільшого була мінно-вибухова травма. При цьому візуально опізнати можливо лише близько 10% загиблих (іноді тіла можуть передавати також з документами та іншими особистими речами). Водночас, аби встановити особи решти 90% бійців, призначають молекулярно-генетичні експертизи. Тобто з тіла загиблого бійця відбирають зразки ДНК та порівнюють їх із ДНК родичів.
Заступник директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Руслан Аббасов каже, що ДНК-експертиза може тривати від кількох місяців до пів року.
«[Ідентифікації] перешкоджають стани гниття, обвуглення. І не все виходить з першого разу. У нас є випадки, де ми по 20-30 разів робимо спробу. А як пояснити близьким, рідним, що воно не виходить? Кожен фрагмент [тіла] — це чиясь людська доля. Надходять кісткові рештки, зуби. Запитайте будь-якого закордонного експерта, і він скаже, що це — найскладніші зразки», — каже Руслан Аббасов.
Читайте також: «Я його з автомата добив»: журналісти отримали аудіоперехоплення та свідчення російського офіцера про розстріл цивільного на Київщині
