ЖК «Прокурорський»

Поділитися
Поділитися

Просторі апартаменти в найкращих новобудовах Києва безкоштовно переходять у власність обраних прокурорів, силовиків та суддів. Аби отримати дармові квадратні метри, держслужбовці вигадують неабиякі схеми відчуження нерухомості.

– Так строится коррупционная цепочка по всей стране: суд-прокуратура-городская администрация. Таким образом, мэрия города и лично мэр имеет очень жесткую сцепку с силовым блоком, – пояснює голова громадської організації «Сектор права» Ліна Клебанова.

Вікна без скла, порожні пляшки з-під алкоголю та іржава автівка  –  так виглядає вхід до столичного гуртожитку на вулиці Копилівській. У одній із кімнат цього будинку був прописаний старший слідчий Генеральної прокуратури України Олександр Смітюх.

– Ви проживали в гуртожитку? – питаємо.

– Ну, в мене доволі багато прописок… – відповідає прокурор.

– Ну, то ви проживали на Копилівський? – уточнюємо.

– Я не буду відповідати на це питання.

Саме у гуртожитках, якщо вірити деклараціям, проживають сотні співробітників прокуратури, у тому числі і Генеральної. Нашим інсайдером є діючий працівник ГПУ. Співробітники цього відомства неохоче спілкуються з журналістами, однак, наш співрозмовник на умовах анонімності погодився розказати про схеми розподілу житла. З його слів, в гуртожитках державні службовці реєструються, аби отримати квартири від держави.

– В одній кімнаті може бути прописано до 40 осіб. Візьмемо гуртожиток, який розрахований на 150 людей, наприклад, а офіційно там може бути зареєстровано дві з половиною тисячі. І при цьому, ми розуміємо, що ніхто з діючих співробітників там не живе, – розказує наш співрозмовник.

Громадська активістка Ліна Клебанова два роки поспіль вивчала сірі схеми розподілу житла в Києві.

– Город перераспределяет «в темную», об этом не знают те, кто стоит в очереди за социальным жильем, об этом не знаю депутаты, об этом не знает никто, кроме «прокурорских» и «судейских», которые эти квартиры получают, – розказує пані Клебанова.

Наприклад, лише працівники прокуратури отримали майже 140 квартир у столиці протягом  останніх шести років.

– Это стопроцентная форма коррупции, это круговая порука, город заручается поддержкой прокуратуры и судов для того, чтобы решать свои проблемы, для того, чтоб закрывали глаза на некоторые вещи, – додає голова громадської організації.

Столична новобудова розмістилася поряд із Сирецьким парком. 2014-го року Міністерство внутрішніх справ відкрило кримінальне провадження у відношенні забудовника комплексу «Сирецький бояр». Нагляд за розслідуванням проводила Генеральна прокуратура. Вже за кілька місяців ГПУ отримала  7 службових квартир у цьому комплексі, а  ще через півроку провадження закрили. Президент корпорації, яка будувала комплекс, Петро Шилюк, нібито, вперше чує про 7 квартир, які відійшли  Генеральній прокуратурі України.

– Ну, якщо місту передавали, то було положення, було рішення сесії, яке ми виконували. Ми просто так подарунки не робили. Але вони були одразу закріплені за Генеральною прокуратурою… Не знаю, за ким вони були закріплені. Це не мої функції були, – пояснює пан Шилюк.

 

Та наше джерело у ГПУ пояснює – це розповсюджена практика. Забудовники вирішують свої проблеми з правоохоронцями, «улестивши» їх квадратними метрами.  

– Ну дивіться, це може бути недотримання будівельних норм або незаконне виділення землі. Тобто, спочатку прокуратура відкриває провадження, потім отримує житлові площі, а після цього успішно закриває справи на спускає їх на гальмах, – розказує співробітник ГПУ.

Загальна вартість нерухомості, яку ГПУ отримала на вулиці Ризькій –  не менше 15 мільйонів гривень. Це п’ять трикімнатних квартир по 100 квадратних метрів,  двокімнатна – на 80 квадратів та однокімнатні апартаменти – на 50 квадратів. Генеральна прокуратура України на запит «Слідства.інфо» відмовилася надавати прізвища щасливчиків, які отримали службові квартири в будинку по вулиці Ризькій та дуже швидко оформили їх у власність. Та з відкритих джерел «Слідство.інфо» з’ясувало, хто ці люди.

Житло у цій новобудові отримав, зокрема, начальник слідчого відділу ГПУ Андрій Кравець. Його прізвище добре знайоме українським громадським активістам. Виконавча директорка Центру протидії корупції Дарина Каленюк розповідає – саме Кравець відіграв ключову роль у порятунку активів Миколи Злочевського, урядовця-утікача часів Януковича.

– Перше розслідування щодо Миколи Злочевського було почато у Великобританії. Правоохоронні органи виявили 23 мільйони доларів на рахунках в банках, які належали Миколі Злочевському. Вони запідозрили, що ці кошти мають злочинне походження, оскільки там була складна процедура перерахунку цих коштів.

Британські правоохоронці звернулися за допомогою до ГПУ. Утім, плідна співпраця не склалася. Прокурор Андрій Кравець підписав довідку про те, що в української сторони немає претензій до Миколи Злочевського.

– Ця довідка використовувалася адвокатами пана Злочевського в суді, де якраз і оскаржувався арешт 23-х мільйонів доларів. І ця довідка стала однією з основних причин, чому суд скасував арешт на 23 мільйони доларів, – додає Дарина Каленюк.

Андрій Кравець отримав службову квартиру у новобудові через півтора місяці після того, як  підписав по справі Злочевського довідку від ГПУ. Вже за рік прокурор приватизував нерухомість. Наша знімальна група подзвонила начальнику слідчого управління.

– Добрий день, Андрій Богданович?

– Так!

– Мене звати Євгенія Моторевська. Я журналістка проекту «Слідство.інфо», ми робимо матеріал щодо отримання прокурорами службового житла.

– Звертайтеся до прес-служби, вам нададуть вичерпну інформацію.

– Це не тільки до прес-служби, це питання до Вас. Ви дуже швидко оформили у приватну власність…

– Вибачте, я зараз не можу говорити…

 

Наш інсайдер з Генеральної прокуратури говорить, що житло в ГПУ розподіляється в «ручному» порядку.

– В прокуратурі не існує якихось єдиних правил щодо розподілу житла. Кожна нова команда, яка приходить, вона, в першу чергу, намагається забезпечити житлом своїх наближених людей. Ну і також на цьому дуже багато спекуляцій. Відданий нам – дамо житло. Своя позиція, хочеш працювати за законом – не дамо.

Ще один щасливий власник трикімнатних апартаментів в новобудові на вулиці Ризькій – старший слідчий ГПУ Олександр Смітюх. Тривалий час цей співробітник ГПУ нібито поневірявся по гуртожитках.

– Ви в гуртожитку проживали?

– Так, проживав…

– На Копилівський?

– Ну, в мене доволі багато прописок… Я не буду відповідати на це питання.

– Не проживали ви на Копилівський?

– Слухайте, ви задаєте провокаційні питання!

 

Щоправда, у гуртожитку, де слідчий був прописаний, його не впізнають.

– Тобто, людину солідну ви тут не бачили?

– Ні… Типу отакого… Нє, не бачив.

Два роки тому Олександр Смітюх отримав трикімнатні апартаменти у тій же новобудові на вулиці Ризькій, де на початку 2015-го 7 квартир від забудовника перейшли до ГПУ. Лише одне помешкання тут мало дістатися громадянам з  позачергового списку на житло. Як правило, це інваліди, матері-одиначки, участники бойових дій. Однак, по факту квартиру віддали співробітнику прокуратури, старшому слідчому Смітюху, який, нібито, проживав у гуртожитку. Щоправда, наша знімальна група зафіксувала співробітника ГПУ біля входу до іншої новобудови. Квартира на майже 100 квадратних метрів, я якій мешкає слідчий, з 2014-го року належить його матері. Жінка, до слова, наразі живе на Волині. Ми запитали у пана Смітюха, чому  він отримав  квартиру від держави, якщо не мав гострої потреби.

– Слухайте, ви знаєте, чиє це житло?

 

– Так, це житло вашої мами.

Я проживаю тут, бо тут є умови для проживання, а там умов для проживання немає, бо немає ремонту, – пояснює старший слідчий ГПУ.

Цікаво, що з семи службових квартир, які були приватизовані співробітниками прокуратури на вулиці Ризькій, три квартири вже продані.

2016-го року Генеральна прокуратура оголосила масштабну перевірку. Поштовхом, начебто, стала відсутність даних у архівах щодо виділення службових квартир співробітникам ГПУ. Рік по тому гучних викриттів громадськість так і не дочекалася, а от всю інформацію про розподіл житла в Генеральній прокуратурі засекретили. Мовляв, таємниця слідства. Статус «службове житло» є лише пафосним прикриттям для виведення нерухомості у приватну власність, пояснює голова громадської організації Ліна Клебанова:

– За период с 2013 по 2015 год была очень интересная статистика, приблизительная цифра получения служебного жилья практически такая же, как выведение служебного жилья…это то, что было перераспределено городом и практически сразу же выведено.

Однак, лобіювати зміни на найвищому рівні ніхто не поспішає. Адже зазвичай ті, хто мав би боротись з «марнотратством» застарілої системи, нею користуються.

/Євгенія Моторевська, “Слідство.Інфо”

Поділитися
Поділитися

Автор розслідування

Євгенія Моторевська

Не менш важливі розслідування