«Закрита економічна зона»

Поділитися
Поділитися

Чорнобильська зона – закрита територія, куди потрапити без спеціального дозволу не можливо. Поліція нещодавно повідомила, що затримала чотирьох так званих сталкерів, які хотіли відвідати Чорнобиль з метою екстремального туризму. Затриманим поліцейські погрожують адміністративною відповідальністю. При цьому, як виявилося, на території зони відчуження діє низка підприємств, які приносять своїм власникам непоганий дохід. І поліція на їхню роботу чомусь очі закриває. Можливо тому, що деякі з них пов’язані з керівництвом Міністерства внутрішніх справ?

Київ. Вулиця Кадетський гай, 6. Саме у цьому будинку минулого року заступнику Голови національної поліції України Ігорю Купринцю подарували квартиру у 100 квадратних метрів. Біля під’їзду на посадовця чекає незадекларований позашляховик.

Чорнобильська зона. Село Вільча. Без спеціального дозволу будь-яке виробництво тут заборонене, утім за інформацією джерела Слідство.інфо, саме у цьому населеному пункті  функціонує цех із виготовлення дерев’яних пелетів для опалення.

Аби потрапити до місця призначення, проїжджаємо два контрольно пропускні пункти. Наближаємось до виробництва. На вході нас зустрічають працівники цеху, які на догоду потенційному клієнту, показують товар. «Клієнтів хватає!» – кажуть робітники.

Виробництво пелетів у чорнобильській зоні не секрет для місцевого лісника. Він розповів нам про цех, однак не забажав показувати своє обличчя і називати справжнє ім’я з міркувань власної безпеки:

– Що стосується ось цього цеху, всі в зоні відчуження, починаючи з 2014 року знають, що там почався рух. І цех спокійно працює, відвантажується продукцію – деревина різна. Ризики дуже великі, тому що в нас же діють гігієнічний норматив щодо накопичення радіонуклідів в деревині, який передбачає що деревину, дрова можна вивозити із зони, але не з метою спалювання…   – каже лісничий.

 

Дмитро Бобро – кандидат фізико-математичних наук. Два роки поспіль науковець обіймав посаду заступника голови   в Агенстві з питань управління зоною відчуження. У нього свій погляд на дану ситуацію:

– Будь-які виробництва в зоні мають робитися тільки за умови жорсткого дотримання правил і вимог радіаційної безпеки. Те, що стосується пелет, насправді, у мене дуже великі побоювання. (07, тайм-код: 01-30) Навіть якщо контролюють ці пелети по цезію але з деревини яка виросла в чорнобильській зоні то дуже висока ймовірність що по стронцію вони не пройдуть – каже експерт.

 

Телефонуємо на номер, який отримали у працівників цеху. Представник виробника наполягає на  особистій зустрічі. Питаємо чи безпечною є продукція.

– Дивіться, є наказ Міністерства охорони здоров’я по вмісту цезію і стронцію в деревині. Цей наказ підписували ще 1995 році. Вся гранула, яка є на території України, якщо її спалити, вона не проходить… Але В договорі я буду прописувати, що це просто дерев’яна гранула, тирсова. В мене є обмеження. Чому? Тому що цю сировину я, коли купляю, вона не йде, є обмеження з приводу спалювання. Не можна її так використать!

Отже дерев’яне паливо – пелети, виготовлені у чорнобильській зоні,  продаються під виглядом гранули, щоб оминути законодавчі обмеження. Цікаво, що про перевищення вмісту шкідливих елементів у деревині, чоловік говорить відкрито:

– Якщо ти везеш на експорт, то вона іде. Якщо ти везеш її для інших цілей, там для меблів для всеї остальної хєрні– тоже нема проблем. Но буває що роблять так беруть золу, везуть на аналіз, і добре, якщо вона по нормам мінімальним проходить, а скоріше всього що вона не проходить – каже представник виробника із Чорнобильскої зони.

Ми сказали представнику компанії що зацікавлені в купівлі пелет, та поцікавились: чи не виникне у нас проблем з вивезенням продукції із зони.

– Там же два КПП з поліцією. Чи не буде проблем вивезти?

– Це мої питання – відповідає підприємець – Ви кажете що ви їдете на завод. Вони вже всі всьо знають. Ми Вам на заводі документи виписуємо і ви з документами нормально в нормальному режимі їдете в Київ!

У комерційній пропозиції, яку ми отримали від представника компанії ми дізнаємося ціну питання. Виявляється вона майже не відрізняється від ринкової.  Зверніть увагу, на  назву компанії. Бізнесом  у чорнобильській зоні займається  ТОВ “Енівей”.

Ми вирішили перевірити наскільки законною є діяльність фірми в Чорнобильській зоні. Ось перелік із сімдесяти одного підприємства, що мають діючі дозволи на діяльність у зоні відчуження та безумного відселення. Компанія “Енівей” тут відсутня, а отже провадить своє виробництво в зоні без необхідного на те дозволу.

– Якщо на цьому підприємстві, воно працює нелегально, а це означає насправді, що там не дотримуються вимог радіаційної безпеки, то це тільки поглиблює небезпеку, підвищує ймовірність того, що…з цим треба йти в правоохоронні органи. Це вже підсудна справа, при чому для обох сторін і для державних службовців, які в зоні на це закрили очі на це і для самої компанії, яка працює без дозволу. – розповідає Дмитро Бобро

Ми перевірили радіаційний фон та вміст цезію і стронцію у продукції, яку нам дали на виробництві. У даному зразку показники були у нормі. Однак питання безпечності виробництва загалом залишається відкритим, а також і те, як вдалося налагодити виробництво без спеціального дозволу та ще й організувати збут деревини за межі чорнобильської зони,  попри два КПП?

– Територія Вільчі знаходиться під контролем правоохоронних органів, давайте почнемо з цього. Два КПП, тобто без дозволу мєнтовської криші чи ментовського дозволу там неможливо нічого. – розповідає місцевий лісник.

Виявляється, що одна із двох засновників “Енівей” –  Наталя Тарасівна Купранець, дружина начальника департаменту захисту економіки Національної Поліції України,  Ігоря Михайловича  Купранця.

На двох подружжя задекларувало простору квартиру, чималу земельну ділянку, дві автівки класу люкс, три коштовних годинники, прикраси, твори мистецтва і ще й близько 3,5 мільйони гривень заощаджень готівкою.  

Ми вирішили поцікавитись у пана Купранця походженням його статків та поінформувати поліцейського про незаконний бізнес власної дружини, однак у відповідь на наш запит про інтерв’ю  отримали відмову. Телефонуємо.  

– Пане Ігорю ми хотіли б попросити Вас про зустріч, аби записати інтерв’ю…

– Я з Вами не маю бажання ні зустрічатись, ні розмовляти. Відповідь письмову ми вам надішлем – відповідає Купранець.

– Пане ігоре тоді таке питання…

( Кидає слухавку.)

Восьма ранку. До будинку начальника департаменту захисту економіки Національної Поліції України під’їжджає чорний джип Тойота Лендкрузер. Він не зазначений у декларації чиновника, але може бути його службовою машиною. За кілька хвилин з’являється і сам Купранець. Вчергове намагаємось розпочати діалог.

– Пане Ігоре, як ви можете прокоментувати бізнес вашої дружини компанію Енівей, що займається виготовлення деревяних пелет…

– Я вже сказав Вам що нічого коментувати не буду. (Закриває двері машини та їде)

Втретє поспіль отримавши відкоша від впливового полісмена, журналісти “Слідства.Інфо” розраховують, що незаконний бізнес дружини власного підлеглого прокоментує  особисто  Міністр внутрішніх справ, Арсен Аваков.

/Олександр Гуменюк, Слідство.Інфо

Поділитися
Поділитися

Автор розслідування

Олександр Гуменюк

Не менш важливі розслідування